Рішення № 134823441, 12.03.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4436/26

Провадження 2-др/127/27/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

12 березня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петелько Інни Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2026 ухвалено задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Суд ухвали розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.12.2019 Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3078, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

При ухваленні рішення у справі суд не вирішував питання понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у позові заявляв про намір подати докази щодо понесених судових витрат упродовж п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Петелько Інна Василівна звернулась до суду 09.03.2026 із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Тобто, заяву подано у межах п`ятиденного строку.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Суд установив, що між ОСОБА_1 та адвокатом Петелько Інною Василівною укладено Договір про надання правничої допомоги № 07/02/2026 від 07 лютого 2026 року, предметом якого є надання Клієнту професійної правничої допомоги. Адвокатом Петелько Інною Василівною видано ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Вінницькому міському суді Вінницької області. Відповідно до пункту 4.1 Договору про надання професійної правничої допомоги №07/02/2026 від 07 лютого 2026 року сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката у сумі 8000 грн.

На підтвердження фактичного виконання адвокатом взятих на себе зобов`язань 13 лютого 2026 року між сторонами підписано Акт виконаних робіт до вказаного Договору, у якому визначено обсяг та зміст виконаних робіт у межах справи №127/4436/26.

Остаточний детальний опис виконаних адвокатом Петелько Інною Василівною робіт у справі № 127/4436/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу складає: 1. Попередня консультація Клієнта, з`ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих документів (свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дитини), аналіз правових підстав для розірвання шлюбу, роз`яснення порядку судового розгляду справи 1,5 години. 2. Збір та систематизація доказової бази, формування правової позиції, підготовка пакету документів для звернення до суду 1 година. 3. Складання позовної заяви про розірвання шлюбу з належним правовим обґрунтуванням відповідно до вимог ЦПК України, підготовка та оформлення доданих до неї матеріалів, направлення копії позовної заяви відповідачу та подання документів до суду 2,5 години. 4. Моніторинг стану відкриття провадження у справі через Єдиний державний реєстр судових рішень та автоматизовану систему документообігу суду, контроль процесуальних строків 1 година. 5. Складання та подання заяви про стягнення судових витрат, підготовка детального опису виконаних робіт, формування та долучення доказів оплати правничої допомоги - 2 години.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: 1. Копію договору про надання професійної правничої допомоги №07/02/2026 від 07 лютого 2026 року; 2. Копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Петелько Інни Василівни; 3. Копію платіжної інструкції № 894841564.1 від 08 лютого 2026 року згідно з договором у розмірі 7000 гривень; 4. Копію Платіжної інструкції №894610598.1 від 07 лютого 2026 року згідно з договором у розмірі 1000 гривень; 5. Копія акту виконаних робіт від 13 лютого 2026 року.

Однак, визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України суд зважає, що справа є незначної складності, обсяг підготовлених та наданих доказів є незначним, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 3000 гривень витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Керуючись ст. 136, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петелько Інни Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В. В. Горбатюк