Ухвала суду № 134822876, 09.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6486/26

1-кс/760/3502/26

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , законного представника підозрюваного ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , на підставі матеріалів досудового розслідування №12026100090000569, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білилівка Ружинського району Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100090000569 від 07.03.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Так, з 24.02.2022 згідно Указів Президента України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на території України було введено та продовжено воєнний стан.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2026, приблизно о 18:10 год., неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з неповнолітнім ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнім ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи в ТЦ «Cosmo Multimall», за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана 6, побачили малолітнього ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував в середині вказаного ТЦ разом зі своїми друзями, зокрема, неповнолітнім ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та малолітнім ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та побачили на плечі ОСОБА_11 сумку темно-сірого кольору з написом «New Balance», яка належить останньому.

В цей час в ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення зазначеного вище майна, що належить ОСОБА_11 із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , попередньо домовившись з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , узгодивши між собою дії кожного, усвідомлюючи, що вони діють відкрито, перебуваючи у приміщенні багатолюдного ТЦ «Cosmo Multimall», за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана 6, підбігли до ОСОБА_11 та почали словесно погрожувати останньому.

В подальшому ОСОБА_6 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, а саме сумки темно сірого кольору з написом «New Balance», яка належить ОСОБА_11 , вийшли разом з останнім з приміщення ТЦ «Cosmo Multimall» на вулицю зі сторони вул. Вадима Гетьмана 6, після чого ОСОБА_6 висунув вимогу до ОСОБА_11 добровільно віддати належне йому майно, а саме сумку темно-сірого кольору з написом «New Balance». Почувши відмову від ОСОБА_11 , з метою подолання спротиву останнього, ОСОБА_9 , діючи згідно відведеної йому ролі, дістав з кишені газовий балончик, яким погрожував застосувати в обличчя ОСОБА_11 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна із погрозою застосування насильства, ОСОБА_10 , діючи згідно відведеної йому ролі, дістав з кишені предмет схожий на кастет, який показав потерпілому, тим самим повідомив про намір його застосування в разі подальшої відмови ОСОБА_11

ОСОБА_11 , розуміючи, що може бути підданий застосуванню насильства зі сторони ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , дістав із сумки свої особисті речі, а саму сумку темно-сірого кольору з написом «New Balance» та передав до рук ОСОБА_6 .

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, відкрито викрадене чуже майно, що належить малолітньому ОСОБА_11 із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим в подальшому на свій власний розсуд, чим спричинили малолітньому ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 1000 гривень.

08.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Також, у клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може незаконно впливати на потерпілого та свідків, зокрема, може вчинити незаконний вплив у виді погроз фізичної розправи, шантажу, підкупу, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працює, немає постійного джерела доходу, має напружені стосунки з родиною.

При цьому, слідчий вказує, що більш м`які запобіжні заходи, застосовані до ОСОБА_6 , не можуть забезпечити належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, а також запобігти вище зазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, без визначення розміру застави. При цьому надав дані про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 289 КК України.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, такий як домашній арешт, посилаючись на те, що підозрюваний не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на вчинення грабежу, а також умисел на протиправне заволодіння чужим майном був відсутній.

Законний представник підозрюваного у судовому засіданні просила не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, натомість просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, пообіцявши опікуватись ОСОБА_6 .

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100090000569 від 07.03.2026 встановлено, що внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 186 КК України.

08.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, показами ОСОБА_6 .

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та обґрунтованість щодо їх існування, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може незаконно впливати на потерпілого та свідків, зокрема, може вчинити незаконний вплив у виді погроз фізичної розправи, шантажу, підкупу, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працює, немає постійного джерела доходу, має напружені стосунки з родиною.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, вимоги КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою на певний строк, слідчим суддею також було враховано вік підозрюваного та стан здоров`я, його майновий та сімейний стан, репутацію, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.

Разом з цим, стороною захисту не спростовано висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відсутні підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час судового розгляду, згідно вимог КПК України, будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідно до вимог ст. 183 КПК України вирішення питання про визначення розміру застави, є правом суду, а не обов`язком, тому слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави у даному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше не судимий, його вік, суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.2 ст. 183 КПК України та ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; докласти зусиль до пошуку роботи; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи; здати на зберігання до відповідних органів держаної влади (ДМС) свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.131, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжній захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 21 години 31 хвилини 07 березня 2026 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 закінчується о 21 годині 31 хвилини 05 травня 2026 року.

Одночасно визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів держаної влади (ДМС) свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1