Ухвала суду № 134820223, 13.03.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1347/26

Провадження № 2/496/2405/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури України, Головної Державної казначейської служби України Одеської області, про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 року цивільна справа № 496/1347/26 була передана на розгляд в провадження головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява була подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме в порушення п.п. 2, 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, тобто в позовній заяві у позовній заяві не зазначено серію та номер паспорта позивача як особи, яка відмовилася від реєстраційного номера облікової картки платника податків, зі змісту позовної заяви неможливо встановити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини, натомість лише процитована законодавча база України, яка охоплює широкий спектр правовідносин та некоректно викладені позовні вимоги в зв`язку з чим неможливо встановити дійсну ціну позову.

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 19.02.2026 року позовна заява була залишена без руху, та відповідно до ст. 185 ЦПК України, позивачу було надано строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання ухвали.

02.03.2026 року на адресу суду, від позивача надійшла позовна заява в новій редакції, але вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України виконані позивачем не були. Ні зі змісту позовної заяви, ні зі змісту заяви про усунення недоліків неможливо встановити якими саме діями чи бездіяльністю відповідачі порушили охоронювані законом права та свободи позивача.

Натомість позивачем до заяви про усунення недоліків долучені додатки, які не були додані до позовної заяви та, які не зазначені в переліку вказаної заяви, чим порушено п. 6 ч. 1 ст. 183 ЦПК України.

За таких обставин встановлення фактичних обставин, на які посилається позивач, вимагало б оцінки доказів на стадії відкриття провадження, що виходить за межі повноважень суду на цьому етапі.

Суд на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не може вдаватися до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2023 року по справі № 990/114/23.

Окрім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції. Постанова Верховного Суду від 05.08.2020 року у справі № 177/1163/16-ц (провадження № 61-2250св20).

Отже, станом на 13.03.2026 року ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху не виконано.

Право на доступ до правосуддя (або доступ до суду) є невіддільною складовою частиною права на справедливий суд та означає, що кожна особа повинна мати реальну можливість звернутися до суду за захистом своїх прав і свобод.

Межі реалізації права на доступ до правосуддя визначаються не лише проголошенням цього права на конституційному рівні, а й конкретними процесуальними умовами, дотримання яких є необхідними для звернення до суду. Такими умовами, зокрема, є обов`язок сплати судового збору, вимоги до форми й змісту позовної заяви, дотримання процесуальних строків, а також дотримання встановленої підсудності та інших формальних критеріїв.

Право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення основних прав, наданих конституцією або законом, а також право на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом є одними із невід`ємних прав людини, які закріплені у Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року (ст. ст. 8, 10).

При цьому Конвенція покликана гарантувати не теоретичні й ілюзорні, а практичні й ефективні права (див., mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Метьюз проти Сполученого Королівства» («Matthews v. the United Kingdom») [GC], заява № 24833/94, п. 34); право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення у справі «Беллє проти Франції» («Bellet v. France»), заява № 23805/94, п. 36).

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України», та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Німеччини» від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої сумлінністі у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження.

Таким чином, враховуючи, що позивачем у встановлений судом строк не усунуті недоліки, то відповідно до ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст.ст. 185, 259-260 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури України, Головної Державної казначейської служби України Одеської області, про стягнення моральної шкоди вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцятиднів з дня складання ухвали.

Суддя О.П. Портна