Ухвала суду № 134819979, 11.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/2096/26

В справі 760/11970/25

У Х В А Л А

І. Вступна частина

11 березня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву Відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває справа № 760/11970/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 05 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у зазначеній справі.

23 січня 2026 року до суду надійшла заява Відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі з посиланням на те, що він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації та проходить військову службу у складі Збройних Сил України.

До заяви Відповідач додав оригінал довідки за формою № 5, яка підтверджує факт його перебування на військовій службі.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) сформульовано правові висновки щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в умовах воєнного стану, які є обов`язковими для застосування судами.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм (пункт 81 постанови).

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі (пункт 82 постанови).

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій. Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту (пункт 80 постанови).

Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності (пункт 102 постанови).

Ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (пункт 103 постанови).

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 сформулювала такі правові висновки щодо застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (пункт 117 постанови):

1. з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2. упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3. якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент постановлення цієї ухвали воєнний стан не скасований.

Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив оголосити та провести загальну мобілізацію.

Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент постановлення цієї ухвали в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації та проходить військову службу у складі Збройних Сил України, що підтверджується довідкою за формою № 5, наданою до матеріалів справи.

Суд зазначає, що із заяви Відповідача ОСОБА_1 вбачається, що він не заперечує проти зупинення провадження у справі, а навпаки сам ініціює таке зупинення, що свідчить про його волевиявлення на користь зупинення провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується належними доказами; в Україні з 24 лютого 2022 року введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України та інші військові формування як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу; Відповідач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, що є об`єктивною обставиною, яка перешкоджає його участі в розгляді справи; відсутня воля військовослужбовця ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, а навпаки, він сам звернувся із заявою про зупинення провадження, суд вважає заяву про зупинення провадження у справі достатньою мірою обґрунтованою, а тому доходить висновку про її задоволення та зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:

1. Заяву Відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 760/11970/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя: