Ухвала суду № 134819587, 11.03.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1456/26

ун. № 759/4153/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026110000000161 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000000161 від 13.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України

У ході досудового розслідування встановлено ряд осіб, які працевлаштовані на ТОВ «Глобал Білд Інжинірінг» код ЄРДПОУ 41422080 за надання неправомірної вигоди в розмірі 15 тисяч доларів США, серед яких ОСОБА_4 .

13.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: виписка із медичної картки амбулаторного хворого № 973 на ім`я ОСОБА_4 , виписка із медичної картки стаціонарного хворого № 2868 на ім`я ОСОБА_4 , Консультаційний висновок спеціаліста ОСОБА_4 , витяг з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи на ім`я ОСОБА_4 № 843/25/636 ВТ, витяг з рішення експертної команди № 843/25/636 ВТ у кількості 2 штук, рекомендації які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 8413/25/636/1, які поміщено до с/п NPU 6001160, мобільний телефон марки «iPhone», моделі «15 Pro», в чохлі чорного кольору з сім-карткою оператора «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_1 та «макбук ейр» 13 в корпусі сріблястого кольору які поміщено до с/п WAR 1557088; грошові кошти 200 тисяч доларів США купюрами номіналом 100 доларів США та 59,8 тисяч Євро купюрами номіналом 500, 200,100, 50 та 20 Євро поміщені до спеціального пакету НПУ WAR 1557087.

13.02.2026 постановою слідчого СУ ГУНП в Київській області серед іншого вищевказані речі визнано речовими доказами.

На підставі викладеного та враховуючи те, що вилучені речі за місцем проживання ОСОБА_4 можуть містити інформацію з приводу вчиненого кримінального правопорушення та осіб причетних до його вчинення, а також, може мати суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження та прийняття процесуального рішення в ньому, тому з метою збереження речових доказів, недопущення їх приховування, пошкодження, псування та знищення, настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, прокурор просить накласти арешту на вилучене майно.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечував, вказав, що грошові кошти є його заощадженнями та не мають жодного відношення до кримінального провадження.

Заслухавши думку прокурора та власника майна, дослідивши клопотання і додатки до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

13.02.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено майно та грошові кошти, які визнані речовим доказом.

У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Враховуючи, що прокурором доведено, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення майна, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на грошові кошти, з метою забезпечення збереження їх як речового доказу у кримінальному провадженні, прокурор не навів достатніх на цьому етапі досудового розслідування доказів на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного майна саме з цією метою. Хоча в цих матеріалах і є постанова слідчого про визнання вищенаведеного майна речовим доказом у кримінальному провадженні, однак з огляду на вказану постанову органу досудового розслідування таке визнання майна речовим доказом носить формальний характер, враховуючи також і обставини кримінального провадження, а також підстави за яких проведено обшук у ОСОБА_4 , у зв`язку з чим клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026110000000161 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про накладення арешту - задовольнити частково.

Накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, на вилучені під час проведення обшуку 13.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , речі, а саме:

- виписка із медичної картки амбулаторного хворого № 973 на ім`я ОСОБА_4 , виписка із медичної картки стаціонарного хворого № 2868 на ім`я ОСОБА_4 , Консультаційний висновок спеціаліста ОСОБА_4 , витяг з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи на ім`я ОСОБА_4 № 843/25/636 ВТ, витяг з рішення експертної команди № 843/25/636 ВТ у кількості 2 штук, рекомендації які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 8413/25/636/1, які поміщено до с/п NPU 6001160;

- мобільний телефон марки «iPhone», моделі «15 Pro», в чохлі чорного кольору з сім-карткою оператора «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_1 та «макбук ейр» 13 в корпусі сріблястого кольору які поміщено до с/п WAR 1557088;.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1