Вирок № 134819565, 13.03.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/2698/25

пр. № 1-кп/759/734/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2025 за № 12025100080000713, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, який здобув середньо спеціальну освіту, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_3

захисник - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 01.12.2024, у денний час, прийшов до кафе «Ліка» за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17А, з метою відпочинку та вживання алкогольних напоїв. Того ж дня до закладу прийшов ОСОБА_7 і приблизно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_3 звернувся до нього з пропозицією провести час разом, на що той відмовив. Це обурило ОСОБА_3 і викликало особисту неприязнь до ОСОБА_7 . Роздратований відмовою, ОСОБА_3 почав надокучати ОСОБА_7 розмовами, поводитися агресивно, демонструвати ніж. У відповідь ОСОБА_7 попросив ОСОБА_3 покинути кафе та супроводив останнього до виходу із закладу. Перебуваючи на сходинках біля виходу з кафе «Ліка», що за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17А, приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_3 , знаходячись попереду на відстані витягнутої руки від ОСОБА_7 , розвернувся до нього обличчям та, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, розуміючи, що ніж, який він утримував в руці, за своїми характеристиками здатен заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, наніс ним два удари по тулубу та один удар в праве плече ОСОБА_7 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки: рани на передній поверхні грудної клітки в проекції мечеподібного відростка грудини, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, знизу вверх і лівіше, по ходу якого ушкоджуються м`які тканин грудної стінки, пересікає реберну дугу та проникає в плевральну порожнину з пораненням жирового привіску перикарду серця, явищами гемотораксу (наявність в плевральній порожнині крові), що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя; непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки: рани на передній поверхні грудної клітки праворуч в проекції третього ребра, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканин грудної стінки, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за критерієм тривалості розладу здоров`я; різаної рани правого плеча в верхній третині по переднє-зовнішній поверхні, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Відразу після цього ОСОБА_3 , не надавши будь-якої допомоги потерпілому, з місця події пішов, однак невдовзі був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що 01.12.2024 у нього був вихідний день, на той час він працював в охороні. Він зайшов у відділення Нової пошти, забрав посилки та вирішив зайти до кафе «Ліка», що за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17А. З собою він мав сумку, у якій знаходився ніж невеликого розміру та який він взяв із собою, щоб розпакувати посилки. У кафе він познайомився з чоловіком, з яким зав`язалася розмова і вони разом проводили час, вживали горілку, також він пив пиво. Через деякий час даний чоловік пішов, а він ще залишився. У кафе зайшов ОСОБА_7 . Він звернувся до ОСОБА_7 , хотів з ним поговорити, однак ОСОБА_7 сказав, щоб він його не турбував. Коли він звернувся до ОСОБА_7 , то ніж вже тримав у руках, хотів розпакувати посилки. Він обурився на те, що ОСОБА_7 йому відмовив у розмові та попросив покинути заклад. Після цього, він взяв посилки та пішов до виходу. Коли він був на сходах кафе, обернувся і побачив, що ОСОБА_7 впритул іде за ним. Після цього, він ножом, який тримав у руках, наніс ОСОБА_7 три удари: два у грудну клітину і один у плече. Після чого викинув ніж та пішов додому. Також він показав, що він нічого не говорив ОСОБА_7 , коли почав наносити удари. Після нанесених ударів ОСОБА_7 не впав, не кричав, не просив викликами ШМД. Всі події відбулися швидко. Цього ж дня його було затримано працівниками поліції. Крім того, показав, що він у повному обсязі відшкодував потерпілому ОСОБА_7 матеріальну та моральну шкоду, жодних претензій до нього ОСОБА_7 не має, що підтверджується його заявою. Просив призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 01.12.2024 о приблизно о 18 год. 30 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17А, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, працює кухаром у ресторані «Едем», за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, його ставлення до вчиненого, те, що він в повному обсязі відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому ОСОБА_7 , позицію потерпілого ОСОБА_7 щодо призначення ОСОБА_3 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Також суд відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України вважає за доцільне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16.12.2024, на майно, яке було вилучено 01.12.2024 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 ; невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.п. 55-56).

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України (т. 1 а.п. 45-46, 47-48, 49-50, 52-53, 54, 55).

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (т. 1 а.п. 51).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк його попереднього ув`язнення, а саме: з 01.12.2024 до 19.02.2025 (включно), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16.12.2024, на майно, яке було вилучено 01.12.2024 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 ; невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , - скасувати.

Речові докази:

- три компакт-диски з аудіо- та відеозаписами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- револьвер моделі «Stalker R1-F3», пістолет моделі «НК45», сумку чорного кольору; три предмети, зовні схожі на ножі; мобільний телефон «Samsung Galaxy 2 Fold», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора з абонентським номером НОМЕР_3 , які передані до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, - повернути законному власнику (володільцю) ОСОБА_3 ;

- поліетиленовий пакет, на якому зазначено «відправник приватна особа ОСОБА_9 », отримувач ОСОБА_3 , м. Київ, відділення №424, НОМЕР_4 »; кофту чорного кольору, футболку білого кольору, кофту чорного кольору, на яких наявні сліди порізів та сліди РБК; куртку чорного кольору з плямами РБК, кофту синього кольору, штани чорного кольору, кросівки помаранчевого кольору з плямами РБК, два рушники синього кольору з плямами РБК, шкарпетки з плямами РБК, які передані до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної установи, 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн 60 к.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1