Ухвала суду № 134815045, 13.03.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/989/25

провадження №2-п/624/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення ухваленого у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Заочним рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2025 року задоволено позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором №3887465 від 09.09.2021 в розмірі 74500 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

ОСОБА_1 23 лютого 2026 року подав до суду заяву про перегляд заочного рішення. в якій просить: 1) поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; 2) скасувати заочне рішення від 18.12.2025 ухвалене у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обгрунтована тим, що заявник стверджує, що дізнався про існування судового рішення лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження № 80202957 від 10.02.2026 року, винесеної приватним виконавцем. Жодних судових повісток, копії позову чи повідомлень про розгляд справи не отримував та не був належним чином повідомлений про судове засідання. Як стало відомо, судову повістку отримала стороння особа, яка розписалася замість заявника, що є порушенням вимог належного повідомлення сторони відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Фактично заявник проживає у місті Києві та не мав можливості отримати кореспонденцію за адресою реєстрації. Крім того, на території України діє правовий режим воєнного стану, що істотно вплинув на його матеріальне становище. Позивачем нараховано надмірні штрафні санкції, пеню та проценти, що значно перевищують тіло кредиту, що суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Заявник стверджує, що не відмовляється від виконання зобов`язань та готовий сплатити фактично отриману суму кредиту (тіло кредиту), однак вважає неправомірними нараховані штрафи, пеню та інші платежі. Також вважає, що передача його персональних даних третім особам без належної правової підстави порушує Закон України «Про захист персональних даних». Зазначає, що проживає в м. Києві разом із дружиною ОСОБА_2 , дітьми дружини від першого шлюбу ОСОБА_3 , 2010 року народження, ОСОБА_4 , 2014.року народження, та рідною донькою ОСОБА_5 , 2010 року народження, яка за рішенням суду перебуває на утриманні своєї матері, проте фактично проживає з заявником та його сім`єю. Старша рідна донька ОСОБА_5 , 2002 року народження, перенесла тяжкі оперативні втручання, що підтверджується медичними виписками. Разом з ними проживає мати заявника ОСОБА_6 , 1948 року народження, яка перебуває на обліку в психоневрологічній лікарні №1 міста Києва, що підтверджується відповідною довідкою. Заявник Я маю зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно- комунікаційній системі (ЄСуд), через який надходять судові документи та повістки. Проте під час розгляду справи сповіщення в електронному кабінеті були вимкнені, а доступ до електронної пошти обмежений через постійну роботу та сімейні обов`язки, тому заявник не отримав автоматичних повідомлень про судові засідання та не мав змоги своєчасно подати відзив на позов та заяву про перегляд заочного рішення у встановлені законом строки. Фактично дізнався про існування заочного рішення лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження № 80202957 від 10.02.2026, хоча рішення суду було прийнято 18.12.2025. Зазначає, що він з дружиною працюють офіційно: його чистий дохід становить 20-25 тис. грн, дохід дружини 20-25 тис. грн. Їх доходи спрямовані виключно на забезпечення життєво необхідних потреб сім`ї, сплату комунальних послуг, харчування, ліків та утримання дітей і матері. Через наявність трьох неповнолітніх дітей, медичні потреби старшої доньки та проживання меншої доньки, яка фактично перебуває в його сім`ї, їх матеріальне становище обмежене і забезпечує лише підтримку життєво необхідного рівня. Дружина та її діти від першого шлюбу є внутрішньо переміщеними особами (не отримують від держави жодних соціальних виплат), що додатково впливає на матеріальне становище заявника. Таким чином, враховуючи склад сім`ї, наявність утриманців, стан здоров`я членів родини та рівень доходів, матеріальне становище сім`ї є складним і забезпечує лише покриття життєво необхідних потреб. На підставі викладеного заявник просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Скасувати заочне рішення у справі № 624/989/25.

Ухвалою судді від 24 лютого 2026 року заяву було залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.

Ухвалою судді від 02 березня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду, призначено судове засідання. Відмовлено у задоволенні клопотань заявника про зупинення виконавчого провадження, зупинення виконання судового рішення та направлення судового розпорядження до банку про тимчасове розблокування його рахунків, та до місця роботи щодо тимчасового призупинення утримань із заробітної плати, пов`язаних із виконавчим провадженням поки триває розгляд цієї справи.

04.03.2026 представник ТОВ «Коллект Центр» подав заперечення на заяву, в якій просить залишити заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення, а заочне рішення залишити без змін. Зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Верховний Суд дотримується правового висновку, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду. Вважає, що підстави для перегляду заочного рішення у справі є недоведеними. Ще 19.12.2025 на сайті ЄДРСР було оприлюднено оскаржуване заочне судове рішення, з яким відповідач мав змогу ознайомитись. Розгляд справи був проведений з дотриманням всіх умов встановлених ч. 1 ст. 280 ЦПК України. Позивач розцінює заяву про перегляд заочного рішення відповідача необґрунтованою, так як не дотримані умови (обставини), за яких заочне рішення підлягає скасуванню, та перегляду (ч. 1 ст. 288 ЦПК України), а саме, відповідач не посилаються на жодні обставини та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, вся зазначена аргументація заявником була досліджена судом в заочному рішенні. Щодо нарахованих відсотків. У розрахунках заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку. Таким чином, відповідачем не були зроблені арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином та у відповідності до всіх визначених та погоджених сторонами умов договору. Сторонами погоджено всі істотні умови договору. Відповідачу була надана повна інформація до укладення договору (паспорт кредиту, умови тощо). Кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору. ТОВ «Коллект Центр» заборгованість не нараховував, а звернувся до суду з позовом до боржника про стягнення заборгованості виключно з сумою, яка була передана в рамках підписаного договору про відступлення права вимоги. Відповідач нівелює інститут заочного розгляду справи та зловживає своїми процесуальними правами, що в свою чергу є неприпустимим, порушує принцип ефективності судової системи та обов`язковості судових рішень.

Заявник ОСОБА_1 подав заперечення на заперечення подані позивачем. Зазначає, що фактично судові повістки ним не отримувалися. За місцем реєстрації не проживає у зв`язку з воєнним станом та фактичним проживанням у місті Києві. Сам факт розміщення рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень не є належним повідомленням у розумінні ст. 128 ЦПК України. Таким чином, відповідач був фактично позбавлений права на участь у справі, гарантованого ст. 43 ЦПК України. Щодо строку подання заяви. Заява про перегляд подана одразу після фактичного отримання інформації, що підтверджує відсутність зловживання процесуальними правами. У разі визнання строку пропущеним просить поновити його відповідно до ст. 126 ЦПК України як пропущений з поважних причин. Щодо поданих додаткових пояснень та доказів. Ним до суду були направлені додаткові письмові пояснення щодо: його матеріального становища; причин непроживання за місцем реєстрації; обставин, пов`язаних із дією воєнного стану; офіційного працевлаштування; сімейного навантаження. До зазначених пояснень додані підтверджуючі документи. Копії всіх документів були направлені як до суду, так і позивачу, що відповідає вимогам ст. 43 та ст. 81 ЦПК України. Отже, твердження позивача про відсутність істотних обставин є безпідставним. Щодо визнання зобов`язання та розміру штрафних санкцій. Відповідач не заперечую факт укладення кредитного договору та отримання коштів. Не відмовляюся від сплати фактичної суми тіла кредиту. Водночас не погоджуюся з розміром нарахованих штрафних санкцій. Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» сукупний розмір неустойки (штрафів, пені та інших платежів за порушення зобов`язання) не може перевищувати 50% суми, одержаної та неповерненої за кредитом. Крім того, відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір неустойки, якщо вона є явно завеликою. На момент розгляду справи в Україні діє правовий режим воєнного стану, що суттєво вплинув на можливість своєчасного отримання кореспонденції та участі у судовому засіданні. Фактичне проживання за іншою адресою пов`язане з безпековими обставинами та працевлаштуванням. Ці обставини є поважними причинами неявки та мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Вирішуючи заяву відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд виходить з таких положень закону.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом.

За змістом ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

За приписами ст. 127 України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Системний аналіз зазначених норм ЦПК України дає підстави зробити висновок, що у випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, такий відповідач має безумовне право на поновлення строку. В той же час, якщо заява про перегляд заочного рішення подана після спливу зазначеного двадцятиденного строку, то строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

Судом встановлено, що заочним рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2025 року задоволено позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором №3887465 від 09.09.2021 в розмірі 74500 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення 21.02.2026. В судовому засіданні відповідач присутнім не був. У резолютивній частині судового рішення, детально роз`яснено порядок та строки подання відповідачем заяви про його перегляд.

Статтею 283 ЦПК України передбачено, що відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч.11 ст. 272 ЦПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з ч.5 ст. 14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

На виконання зазначених вимог ЦПК України, у зв`язку з наявністю зареєстрованого у ОСОБА_1 електронного кабінету, копія рішення була направлена в електронній формі саме до електронного кабінету відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 копію рішення отримав в електронному кабінеті 18.12.2025 о 20:44:47, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.113).

Однак, відповідач заяву про перегляд заочного рішення подав до суду 21.02.2026, яка була зареєстрована судом 23.02.2026.

Як на підставу поважності причин пропуску строку відповідач посилався на те, що він не отримав вчасно копію рішення, оскільки за місце реєстрації фактично не проживає, а в електронному суді були вимкнені автоматичні сповіщення про доставку документів до електронного кабінету. Самостійно не заходив до електронного кабінету, оскільки мав сімейні проблеми хвороба дочки та перенесення нею операційного втручання.

Досліджуючи надані відповідачем докази на підтвердження поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, судом встановлено, що відповідач має повнолітню дочку ОСОБА_7 , 2002 року народження, дочка дійсно мала проблеми зі здоров`ям та перенесла 11.09.2024 хірургічне втручання. Перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 21.10.2024 по 08.11.2024.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Отже, судом на підставі досліджених доказів встановлено, що на час розгляду справи та ухвалення заочного рішення18.12.2025 та протягом строку для подання заяви про перегляд цього рішення, відповідач не мав поважних причин пропуску процесуального строку.

Хвороба дочки та сімейні труднощі, що були пов`язані саме з цією подією мали місце в 2024 році. Про те, що ці обставини існували і на час перебігу відповідного процесуального строку відповідач суду доказів не надав.

Докази того, що фактично відповідач не знав про отримання в електронному кабінеті судового рішення не надані.

Доводи відповідача, що він не знав про надіслання йому процесуальних документів по справі до електронного кабінету, оскільки вимкнув автоматичні повідомлення про отримання документів, суд не вважає слушними.

Зареєструвавши електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» відповідач повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень, направлених до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», а отже не міг розраховувати на отримання будь-яких документів від суду виключно у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №916/3625/24

Таким чином твердження ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у судовому засіданні не підтверджені, а навпаки спростовані наданими відповідачем доказами.

На підставі викладеного, підстави для задоволення заяви відповідача про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з підстав, визначених ч. 3 ст. 284 ЦПК України відсутні.

Інші причини поважності пропущення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення відповідач суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року (справа №756/11081/20, пункти 69, 70) сформульовано правовий висновок, що суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Згідно з ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи відсутність підстав для поновлення процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення та оскільки заява про перегляд заочного рішення подана з пропуском процесуального строку, визначеного законом, то така заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 12, 126, 127, 260, 284 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2025 року ухваленого у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення ухваленого у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 13 березня 2026 року.

Суддя Т.В. Богачова