Ухвала суду № 134812904, 12.03.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.03.2026Справа № 554/630/25 Провадження № 1-р/554/10/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 03.03.2026 року за результатом розгляду клопотання старшої слідчої слідчої групи у кримінальному провадженні - слідчої відділу слідчого управління ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000605 від 14.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшла зазначена заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 03.03.2026 року.

В обґрунтування заяви вказувала, що 03 березня 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 було постановлено ухвалу у справі № 554/630/25 (кримінальне провадження № 1-кс/554/3156/2026) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 8202057,51 грн. відносно ОСОБА_4 .

Відповідно до резолютивної частини вказаної ухвали, суд постановив: застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8202057,51 грн. та у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов?язки передбачені ч, 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду, не відлучатися з місця проживання визначеного судом без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в?їзд в Україну.

Незрозумілою є ухвала щодо заборони залишати своє місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду. Що мається на увазі при покладанні вище вказаного обов`язку - це заборона залишати населений пункт м. Полтава, чи щось інше.

Адвокат та підозрюваний в судовому засіданні підтримували заяву про роз`яснення ухвали суду.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви, вказував що є цілком зрозумілим, що мається на увазі не залишати місто Полтаву.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Схожий правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 202/4467/14-к (провадження N 13-33зк19), який полягає в тому, що роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №202/4467/14-к визначено, що роз`яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16).

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Покладення обов`язків на підозрюваного під час застосування чи продовження запобіжного заходу не має на меті порушувати його права, гарантовані Конституцією України.

Слід зазначити, що текст рішення, як і резолютивна частина є достатньо зрозумілою для її виконання.

Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що всі обставини при розгляді скарги по суті враховані чітко і однозначно, прийняте судом рішення є за своїм змістом ясним і зрозумілим, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст.2, 9, 26, 28,369-380КПК України,суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 03.03.2026 року за результатом розгляду клопотання старшої слідчої слідчої групи у кримінальному провадженні - слідчий відділу слідчого управління ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000605 від 14.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1