Рішення № 134809888, 12.03.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5288/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області (далі відповідач-2), в якому, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо тривалої невиплати частини пенсії в розмірі 163850 грн., донарахованої в рамках виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року по справі №600/25 84/21-а;

- зобов`язати ГУ ДКС в Чернівецькій області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з відповідного рахунку на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 23960,85 грн., та інфляційні збитки у розмірі 103665,98 грн., виходячи з основного простроченого грошового зобов`язання 163850 грн., за період з 01.12.2019 року по 01.10.2024 року.

1.2. Ухвалою суду від 22.11.2024 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

1.3. Ухвалою суду від 04.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

1.4. Ухвалою суду від 10.01.2025 року залучено у цій справі у якості співвідповідача Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646) (далі відповідач-3).

1.5. Ухвалою суду від 10.01.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області про розгляд справи №600/5288/24-а у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. Згідно позовної заяви та інших заяв по суті справи позивач обґрунтовує позов тим, що на виконання рішення суду від 19.10.2021 року у справі № 600/2584/21-а Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснило перерахунок пенсії позивача, однак різниця пенсії, визначена після проведеного перерахунку за період з 01.12.2019 року по 30.11.2021 року, яка склала 163850,72 грн, не виплачена позивачу станом на день звернення до суду з цим позовом.

2.2. За наведених обставин, посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що він має право на виплату йому інфляційних втрат за період з 01.12.2019 року по 01.10.2024 року, виходячи із загальної суми заборгованості в розмірі 163850,72 грн., в результаті якого 3% річних становить - 23960,85 грн. та інфляційні збитки - 103665,98 грн.

Позиція відповідача-1

2.3. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 зазначив, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

2.4. Наголошує, що відповідно до статті 8 Закону № 2262 XII виплата пенсій, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

2.5. Головним управлінням виконано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року по справі № 600/2584/21-а, що набрало законної сили 19.11.2021. Основний розмір пенсії з 01.12.2019, обчислений з розрахунку 80 % видів та розмірів грошового забезпечення, зазначених у довідці Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області за листопад 2019 року від 13.05.2021 № 33/46-94/6339 у сумі 16055,78, склав 12844,62 грн.

2.6. Звертає увагу, що види та розміри грошового забезпечення, зазначені у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 10.11.2021 № 22/6-6535 станом на 19.11.2019, співпадають із видами та сумою грошового забезпечення, зазначеними у довідці Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області за листопад 2019 року від 13.05.2021 № 33/46-94/6339, а, отже, враховані при перерахунку пенсії Позивачу з 01.12.2019 на виконання зазначеного вище рішення суду. Виплату пенсії в новому розмірі 12844,62 грн. забезпечено з грудня 2021 року. Різниця пенсії, визначена відповідно до постанови суду, за період з 01.12.2019 по 30.11.2021, склала 163850,72 грн.

2.7. Наголошує, що виділення коштів для проведення виплат за судовими рішеннями здійснюється Пенсійним фондом України у межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів, визначених судом, боржнику. Отже вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій. Розмір пенсії який отримує позивач станом на час розгляду даної судової справи не дає підстав для його перерахунку та виплати згідно позовних вимог

Позиція відповідача-2

2.8. Представником Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно зі частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

2.9. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків.

2.10. На виконанні у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Чернівецькій області не перебував та не перебуває виконавчий лист по справі №600/2584/21-а про стягнення на користь ОСОБА_1 різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у загальному розмірі 163850,72 грн. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року по справі №600/2584/21-а містить зобов`язальний спосіб захисту порушеного права та не містить резолютивної частини рішення про стягнення коштів, що не належить до повноважень безспірного виконання органами Казначейства.

2.11. Лише за умови прийняття Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернівецькій області виконавчого документа згідно вимог Порядку №845 та у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у п.6 Порядку №845, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з пп.1 п.47 Порядку №845.

2.12. Зазначає, що на законодавчому рівні згідно п.50 Порядку №845 встановлена компенсація за порушення встановленого законом тримісячного строку перерахування коштів, яка нараховується за заявами стягувачів Державною казначейською службою України.

2.13. Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних та 3% річних, то зазначає, що саме боржник (суб`єкт, що прострочив виконання грошового зобов`язання) повинен нести відповідальність за це. Боржником згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року по справі №600/2584/21-а є Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Суд у справі №600/2584/21-а визнав, що саме внаслідок протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Позивач недоотримав спірну суму коштів, яка підлягала стягненню з боржника. Отже, Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області не є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання.

2.14. Відтак, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позиція відповідача-3

2.15. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-3 зазначив, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

2.16. Наголошує, що згідно зі частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

2.17. Водночас Державний бюджет України (за жодною бюджетною програмою) не передбачає асигнувань для виплати інфляційних та 3% річних у зв`язку із невиплатою органами Пенсійного фонду України частини пенсії.

2.18. На виконанні у Державній казначейській службі України не перебував та не перебуває виконавчий лист по справі №600/2584/21-а про стягнення на користь ОСОБА_1 різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у загальному розмірі 163850,72 грн. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року по справі №600/2584/21-а містить зобов`язальний спосіб захисту порушеного права та не містить резолютивної частини рішення про стягнення коштів, що не належить до повноважень безспірного виконання органами Казначейства. Лише за умови прийняття Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернівецькій області виконавчого документа згідно вимог Порядку №845 та у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у п.6 Порядку №845, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з пп.1 п.47 Порядку №845.

2.19. Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних та 3% річних, то зазначає, що саме боржник (суб`єкт, що прострочив виконання грошового зобов`язання) повинен нести відповідальність за це. Боржником згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року по справі №600/2584/21-а є Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Суд у справі №600/2584/21-а визнав, що саме внаслідок протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Позивач недоотримав спірну суму коштів, яка підлягала стягненню з боржника.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що позивачу, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ), призначена пенсія за вислугу років, що підтверджується матеріалами пенсійної справи.

3.2. Аргументами сторін та матеріалами справи також підтверджується, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 по справі №600/2584/21-а ГУ ПФУ в Чернівецькій області позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області від 13 травня 2021 року №33/46-94/6339.

3.3. ГУ ПФУ в Чернівецькій області оформлено розрахунок суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду, згідно якого заборгованість по пенсії за період з 01.12.2019 року по 30.11.2021 року становить 163850,72 грн., яка згідно доводів представника ГУ ПФУ в Чернівецькій області включено до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

3.4. Судом також встановлено, що 10.01.2022 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №600/2584/21-а щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру 80% грошового забезпечення, на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області від 13 травня 2021 року №33/46-94/6339, та провести ОСОБА_1 виплату пенсії із врахуванням раніше проведених виплат.

3.5. Листом від 21.01.2022 року №2400-0802-5/3016 ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) про те, що джерелом фінансування виплат на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 є кошти державного бюджету. Таким чином, нараховані суми можуть бути виплачені органом Пенсійного фонду пісня відповідного фінансування з Державного бюджету України.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

4.2. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

4.3. Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Так, згідно названої статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

4.4. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

4.5. Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.6. Отже, аналіз змісту частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

4.7. Разом з цим, як встановлено частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VI (далі - Закон №4901-VI), держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

4.8. За приписами частин 1, 2 статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

4.8. Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

4.10. Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2023 року (справа №686/7081/21) інфляційні втрати та три відсотки річних за прострочення виконання судового рішення можуть бути заявлені до стягнення з наступного дня після спливу трьох місяців від пред`явлення до виконання органу ДКС України виконавчого документа (ч. 4 ст. 3 Закону № 4901-VI) включно до дня, що передує дню повного виконання судового рішення.

4.11. Отже, застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України як наслідків (відповідальності) за прострочення виконання грошового зобов`язання держави можливе за наявності одночасно кількох умов: наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про визначення зобов`язання як грошового; грошове зобов`язання повинне бути конкретизоване судовим рішенням, тобто з визначенням чіткої суми.

4.12. Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача щодо стягнення на його користь інфляційних втрат та 3% річних ґрунтуються на невиплаті заборгованості пенсії з 01.12.2019 року по 30.11.2021 року на підставі рішення суду від 19.10.2021 по справі №600/2584/21-а.

4.14. Разом з цим, аналізуючи зміст резолютивної частини рішення суду, останній, вирішуючи спір в адміністративній справі №600/2584/21-а, не здійснював розрахунок суми заборгованості, що належить до виплати позивачу. Таке рішення суду не містить будь-яких застережень щодо стягнення з відповідача конкретно визначених грошових сум. Тобто, грошове зобов`язання, яке мало бути сплачено позивачу у зв`язку з донарахуванням сум пенсії, не було конкретизоване рішенням суду апеляційної інстанції, без визначення чіткої суми.

4.15. Як наголошено Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року по справі №420/6671/18, зобов`язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

4.16. Судом встановлено, що станом на день звернення до суду з цим позовом Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не здійснило виплату позивачу донарахованих сум пенсії на виконання рішення суду від 19.10.2021 по справі №600/2584/21-а у розмірі 163850,72 грн.

4.17. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що не виплата позивачу донарахованих сум пенсії (заборгованості), розмір якої не було чітко встановлено рішенням суду, не можна вважати неналежним виконанням (простроченням) грошового зобов`язання, підтвердженого (визначеного, конкретизованого) відповідним судовим рішенням, а тому в даному випадку відсутні підстави для застосовування приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

4.18. Крім цього, суд зауважує, що стаття 625 Цивільного кодексу України, якою передбачена цивільна відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання щодо суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час такого прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не може застосовуватися до спірних у цій справі правовідносин і з тих причин, що відшкодування невиплачених сум пенсії, виплата яких проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України, не є цивільним зобов`язанням в розумінні частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, а сторони цієї справи не набули статусу кредитора та боржника у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

4.19. Суд наголошує, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої Цивільного кодексу України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої Цивільного кодексу України). При цьому у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

4.20. Також суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що в силу положень статті 8 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб 09.04.1992 року № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

4.21. При цьому, згідно частини 3 статті 113 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

4.22. З наведених норм вбачається, що нараховані суми доплати до пенсії за рішеннями судів підлягають виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України. Проведення таких видів виплат здійснюється лише у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.

4.23. Механізм складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), планів доходів і видатків головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, об`єднаних управлінь (далі - районні управління) та апарату Пенсійного фонду, встановлено Порядком розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року №35-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року №897/16913 (далі - Порядок №21-2).

4.24. Так, згідно з пунктом 4 Розділу ІІ Порядку №21-2 у структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді, зокрема, на виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом, та доставку цих виплат; погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

4.25. Пунктом 7 Розділу ІІ Порядку №21-2 встановлено, що за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

4.26. Нормами Порядку №21-2 не передбачено можливості виплати Пенсійним фондом України та його територіальними органами заборгованостей з донарахованих сум пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за рахунок його власних коштів.

4.27. Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені Бюджетним кодексом України.

4.28. Так, пунктом 2 статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі збалансованості, зміст якого полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

4.29. Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

4.30. Абзацом 1 частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

4.31. Згідно з пунктами 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

4.32. Суд вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14, від 21 серпня 2019 року у справі №754/3105/17, від 10 вересня 2019 року у справі №840/3476/18, від 19 серпня 2020 року у справі №140/784/19.

4.33. З огляду на викладене, суд зазначає, що положення статті 625 Цивільного кодексу України не застосовуються до спірних правовідносин і з тих підстав (крім зазначених вище), що ці правовідносини виникли у публічній площині та регулюються іншими спеціальними актами законодавства, які регулюють питання виплати заборгованості із сум пенсій, донарахованих на виконання рішень судів, у тому числі й щодо джерела коштів, за рахунок яких такі заборгованості можуть бути сплачені на користь осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

4.34. Вказане додатково свідчить про безпідставність позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за несвоєчасну виплату суми пенсії.

4.35. Оскільки у спірних правовідносинах відсутні цивільно-правові договірні відносини між позивачем та відповідачем як суб`єктом владних повноважень, та відсутні цивільно-правові правопорушення з боку відповідача, то помилковим є обґрунтування позивачем своїх вимог положеннями статті 625 Цивільного кодексу України. Аналогічної позиції у подібних правовідносинах дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №120/13938/24 (постанова від 11 липня 2025 року).

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Судом у цій справі дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема і в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за несвоєчасну виплату суми пенсії.

5.3. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

6.2. Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, площа Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Відповідач-2 Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Василя Аксенина, буд. 2Е, код ЄДРПОУ 37836095).

Відповідач-3 Державна казначейська служба України (м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646).

Суддя О.В. Анісімов