Ухвала суду № 134809838, 13.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 березня 2026 року справа № 580/2370/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/2370/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство» (вул.Корольова 66, с.Гельмязів, Золотоніський район, Черкаська область, 19715, ЄДРПОУ 00908656) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м.Черкаси, 18002, ЄДРПОУ ВП 44131663) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

11.03.2026 вх.№12676/26 Позивач зазначає представника позивача адвоката Іванова-Штундер Христину Олегівну (вказано, що має електронний кабінет, проте ордер не наданий у додатках до адміністративного позову у зв`язку із наданням правничої допомоги клієнту) у позовній заяві, що подана представником юридичної особи без використання електронного кабінету ЄСІКС/ЄСІТС просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області форми «ПС» від 17.12.2025 №23183/23-00-07-09-01 у сумі 1360 грн (з урахуванням рішення ДПС України від 29.01.2026 №2091/6/99-00-06-03-02-06);

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області форми «Р» від 17.12.2025 № 23182/23-00-07-09-01 у сумі 7183313.21 грн.

Додатково просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області витрати зі сплати судового збору, проте суму не вказує.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке. Позивач не повідомив суд з якою датою пов`язує перебіг строку звернення.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права у спірних правовідносинах та сформував вимогу з умовою, застосувавши неправильне найменування відповідача (без надання доказів застосованого скорочення).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Відповідно до ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 8 ст. 44 КАС України).

Згідно із ч.9 ст.18 КАС України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 122 розділу VI Перехідні положення Положення № 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно із абз. 21 п. 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Процесуальне законодавство передбачає формування справи у змішаній формі (паперовій та електронній) за рішенням судді, у провадженні якого перебуває судова справа, тому представник позивача-адвокат має подавати до суду документи з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІТС.

З 20 лютого 2024 року позивач як юридична особа і представник позивача зобов`язані зареєструвати електронний кабінет та вказати у позовній заяві відповідні відомості, проте адміністративний позов не направлений до суду через електронний кабінет ЄСІКС/ЄСІТС з наданням квитанції на виконання вимог ч.2 ст.161 КАС України.

Відповідно до наказу МФУ від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формами.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674). Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2026 рік становить 3328 грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Усупереч вимог КАС України позивач не обгрунтував підстав для об`єднання різних вимог майнового характеру, не визначив ціну позову і не сплатив судовий збір щодо кожного індивідуального акта, що передбачає стягнення коштів у податкових правовідносинах.

На офіційному сайті Черкаського окружного адміністративного суду зазначені приклади заповнення реквiзитів для переказу судового збору в гривнях (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/).

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Згідно із ч.5 ст.94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. У переліку додатків до позовної заяви не зазначена кількість аркушів кожного додатка.

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів) у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим). Відповідно до п.5.10 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» дата документа це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом. Дату оформлюють цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом її елементи зазначають арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: день місяця, місяць, рік. У цьому разі день місяця і місяць проставляють двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапку наприкінці не ставлять.

ВС 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство» залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування способу захисту та обгрунтування змісту і характеру порушеного права; повідомленням: з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду; надання до суду та відповідачеві документів з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІТС; оформлення додатків із зазначенням кількості аркушів кожного додатку; надання квитанції на виконання ч.2 ст.161 КАС України; доплати судового збору за кожною вимогою майнового характеру із визначенням ціни позову; формування вимог до належного відповідача із правильним найменуванням з огляду на надану редакцію до ГУ ДПС (з підтвердженням застосованого скорочення).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала складена, підписана 13.03.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА