Ухвала суду № 134809449, 13.03.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа № 338/179/25

13 березня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 її захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх представників адвоката ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 (який приймає участь в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілих ОСОБА_9 про виклик у судове засідання експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10 та експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_11 для роз`яснення висновків експертів та клопотання прокурора про повторний допит свідків у кримінальному провадженні № 12023090000000708 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України.

13 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» представником потерпілих ОСОБА_9 подано клопотання про виклик у судове засідання експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ ОСОБА_10 для роз`яснення висновку експерта № 855/25-22 від 03 грудня 2025 року та експерта Львівського НДІСЕ МЮ України ОСОБА_11 для роз`яснення висновку експерта № 3707-Е від 19 вересня 2025 року.

Клопотання мотивоване тим, що, на думку заявника, під час проведення відповідних експертних досліджень експерти порушили вимоги пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про судову експертизу», пункту 1 частини п`ятої статті 69 КПК України, окремі положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а саме: провели, на переконання заявника, неповне дослідження; самостійно обрали вихідні дані для проведення експертизи; не врахували варіанти моменту виникнення небезпеки для руху, наведені стороною захисту у зверненні до експертів; не витребували додаткових матеріалів щодо перешкоди у вигляді брили льоду чи снігу; не дослідили належним чином дії водія щодо перетину лінії дорожньої розмітки 1.1. та виїзду на смугу зустрічного руху; натомість, як зазначає заявник, фактично надали оцінку діям пішохода, що, на його думку, виходить за межі компетенції експерта.

У зв`язку із цим представник потерпілих просить викликати зазначених експертів у судове засідання для роз`яснення їхніх висновків у порядку частини першої статті 356 КПК України.

Крім того, прокурор у судовому засіданні надав клопотання про повторний виклик та допит свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з метою уточнення їхніх показань щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Клопотання мотивовано тим, що після допиту зазначених свідків у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , та свідок ОСОБА_16 повідомила про наявність на її смузі руху перешкоди у вигляді брили снігу або льоду, яку вони були змушені об`їжджати. Оскільки під час первинного допиту свідків питання щодо наявності чи відсутності такої перешкоди на проїзній частині не з`ясовувалося, прокурор вважає за необхідне повторно допитати зазначених свідків для уточнення цих обставин, які мають значення для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Дослідивши зазначені клопотання, вислухавши думки учасників з приводу заявлених клопотань, суд доходить таких висновків.

Щодо виклику експертів:

Відповідно до частини першої статті 356 КПК України за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Отже, за змістом цієї норми виклик експерта в судове засідання є процесуальним засобом усунення неясності або неоднозначності вже наданого експертного висновку, коли суд або учасник кримінального провадження потребує саме роз`яснення змісту окремих положень висновку, його спеціальних термінів, застосованих розрахунків, методики дослідження або логіки викладених у висновку міркувань. Разом із цим виклик експерта для роз`яснення висновку не може підміняти собою ані судову оцінку доказу, ані перевірку його допустимості, належності, достовірності та достатності, ані процедуру призначення додаткової або повторної експертизи.

Згідно зі статтею 94 КПК України суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Таким чином, саме суд, а не експерт при його допиті, надає остаточну оцінку тому, чи є висновок обґрунтованим, повним, переконливим та таким, що узгоджується чи не узгоджується з іншими доказами у справі.

Суд звертає увагу, що зміст поданого клопотання свідчить про те, що заявник фактично ставить під сумнів правильність висновків експертів, повноту проведених ними досліджень, коректність використаних вихідних даних, відповідність висновків вимогам спеціального законодавства та відомчих інструкцій, а також намагається поставити перед судом питання про належність та переконливість самих висновків як доказів. Проте такі доводи стосуються не стільки потреби у роз`ясненні змісту висновків, скільки незгоди сторони з їх суттю та доказовою оцінкою, що виходить за межі предмета допиту експерта, передбаченого частиною першою статті 356 КПК України.

Крім того, у разі виникнення сумнівів у повноті, правильності чи обґрунтованості експертного висновку кримінальний процесуальний закон передбачає інші процесуальні механізми перевірки такого доказу. Так, відповідно до статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін або потерпілого чи за наявності підстав має право доручити проведення експертизи, у тому числі додаткової або повторної, якщо для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Отже, доводи про неповноту дослідження, необґрунтованість висновку, неправильність вибору вихідних даних чи потребу в інших розрахунках можуть бути підставою для порушення питання про додаткову або повторну експертизу, але самі по собі не зумовлюють обов`язковості виклику експерта до суду для роз`яснення висновку.

Оцінюючи наведені у клопотанні аргументи окремо, суд виходить із такого.

Посилання заявника на те, що експерти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 провели неповне дослідження, не надали повних відповідей на поставлені запитання та склали необґрунтовані й необ`єктивні висновки, саме по собі свідчить про незгоду сторони із змістом та результатами експертного дослідження. Такі доводи спрямовані на спростування доказової сили висновків, а не на отримання від експертів пояснення незрозумілих формулювань чи спеціальних технічних положень, викладених у висновках. Клопотання не містить конкретного зазначення, які саме положення висновків є незрозумілими, двозначними або такими, що не можуть бути сприйняті судом без додаткових усних пояснень експертів. За таких обставин наведені міркування не утворюють належної підстави для виклику експертів саме з метою роз`яснення висновку.

Щодо доводів про те, що експерти не взяли до уваги три варіанти моменту виникнення небезпеки для руху, запропоновані стороною захисту, та самостійно визначили інший варіант, суд зазначає, що наведене також стосується оцінки правильності застосованої експертами методики, повноти врахування вихідних даних та переконливості отриманого результату. Вирішення питання про те, чи належним чином експерт використав ті чи інші вихідні дані, чи правильно інтерпретував матеріали провадження, чи достатньо мотивував неврахування запропонованих варіантів, є складовою оцінки висновку як доказу та не може бути підмінене допитом експерта у порядку статті 356 КПК України. Якщо сторона вважає, що висновок побудований на неповних або неправильних вихідних даних, це може бути аргументом на користь клопотання про додаткову чи повторну експертизу або враховуватися судом при оцінці доказів у нарадчій кімнаті, але не є самостійною безумовною підставою для виклику експерта.

Аргумент заявника про те, що експерти, всупереч положенням Інструкції, не обґрунтували відступ від моменту виникнення небезпеки для руху, заданого особою, яка ініціювала проведення експертизи, також фактично зводиться до оцінки відповідності висновків вимогам спеціальних правил їх складання та до критики мотивувальної частини цих висновків. Таке питання стосується змістовної якості експертного дослідження та може бути враховане судом при оцінці доказу, однак саме собою не свідчить про неможливість зрозуміти висновок без допиту експерта.

Щодо доводів про наявність у вихідних даних посилання на перешкоду у вигляді брили льоду або снігу, без зазначення її метричних характеристик, а також про те, що експерт не звернувся з клопотанням про надання додаткових даних і не повідомив про неможливість надання висновку, суд зазначає таке. Наведені обставини, навіть якщо сторона вважає їх істотними, характеризують, з погляду заявника, недостатність або неповноту матеріалів, покладених в основу висновку, та спосіб реалізації експертом наданих йому процесуальних прав і обов`язків. Однак такі доводи знову ж таки спрямовані не на роз`яснення вже сформульованого висновку, а на доведення його можливої неповноти або неналежності. Перевірка того, наскільки відсутність конкретних параметрів перешкоди вплинула на правильність проведеного дослідження та на достовірність кінцевих висновків експерта, є або предметом оцінки доказів судом, або підставою для вирішення питання про призначення іншої експертизи, але не підставою для обов`язкового виклику експерта для роз`яснення висновку.

Доводи представника потерпілих про те, що експерти не виконали головного завдання автотехнічної експертизи, оскільки не дослідили належним чином дії водія щодо перетинання лінії дорожньої розмітки 1.1. та виїзду на зустрічну смугу, по суті також зводяться до заперечення повноти та переконливості експертних висновків. Суд зазначає, що питання, які саме обставини були предметом дослідження експерта, чи достатньо повно вони розкриті у висновку, чи всі аспекти дорожньої ситуації знайшли належне відображення у дослідженні, не є питаннями роз`яснення неясного змісту висновку, а становлять предмет критичної оцінки цього доказу. Саме суд у сукупності з іншими доказами визначатиме, якою мірою надані висновки допомагають з`ясуванню обставин події та чи є вони переконливими.

Стосовно твердження заявника про те, що експерти, аналізуючи поведінку пішохода, фактично вирішили питання права та вийшли за межі своєї компетенції, суд зазначає, що і цей аргумент стосується оцінки допустимих меж спеціальних знань, використаних експертами, та змісту наданих ними міркувань. Те, чи містить висновок експерта виклад правових оцінок, чи лише технічний аналіз дорожньої ситуації, має оцінюватися судом під час дослідження та оцінки доказів. Якщо окремі судження експертів дійсно виходять за межі предмета спеціальних знань, це не означає автоматичної необхідності виклику експерта для роз`яснення висновку, а може впливати на обсяг доказового значення тих чи інших фрагментів висновку або, за наявності підстав, зумовлювати постановку питання про проведення нового експертного дослідження. Водночас у клопотанні не конкретизовано, які саме формулювання висновків є незрозумілими та потребують саме усного роз`яснення експертом у судовому засіданні.

Суд також бере до уваги, що за змістом клопотання представник потерпілих фактично просить суд через процедуру виклику експертів перевірити правильність обраних ними вихідних даних, повноту дослідження, обґрунтованість висновків та межі експертної компетенції. Проте допит експерта для роз`яснення висновку не може перетворюватися на альтернативний спосіб ревізії або переоцінки експертного дослідження. Інакше процедура, передбачена статтею 356 КПК України, фактично підміняла б собою інститут додаткової або повторної експертизи та порушувала б відмежування між функцією експерта як носія спеціальних знань і функцією суду як органу, уповноваженого оцінювати докази.

Суд окремо зазначає, що саме формулювання клопотання, його обґрунтування та наведені в ньому доводи свідчать не про потребу в уточненні або поясненні технічних положень висновків, а про намір поставити під сумнів їх правильність і переконливість. Така процесуальна позиція є зрозумілою та допустимою з огляду на право потерпілої сторони оспорювати докази, однак реалізується вона шляхом подання відповідних заперечень, наведення контраргументів, заявлення клопотання про додаткову чи повторну експертизу або шляхом наведення відповідних доводів у судових дебатах, а не шляхом виклику експерта за відсутності потреби у власне роз`ясненні його висновку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені у клопотанні представника потерпілих доводи стосуються переважно незгоди із змістом висновків експертів, критики повноти проведеного дослідження, правильності використаних вихідних даних та меж експертної компетенції, тобто питань, що охоплюються оцінкою доказів та, за наявності підстав, можуть бути предметом вирішення питання про призначення додаткової або повторної експертизи. Натомість обставин, які б об`єктивно свідчили про необхідність виклику експертів саме для роз`яснення їхніх висновків, клопотання не містить.

З огляду на наведене суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні.

Щодо клопотання прокурора про повторний виклик та допит свідків:

Судом встановлено, що під час судового розгляду свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вже були допитані щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, як зазначено у клопотанні прокурора, під час їх первинного допиту питання щодо наявності чи відсутності на проїзній частині перешкоди у вигляді снігової чи льодової брили у місці дорожньо-транспортної пригоди не з`ясовувалося, оскільки на той момент позиція обвинуваченої ОСОБА_4 щодо зазначених обставин суду та учасникам провадження не була відома, а сама обвинувачена раніше відмовлялася від надання показань. Після допиту свідків обвинувачена під час її допиту та свідок ОСОБА_16 повідомили про наявність на їх смузі руху перешкоди у вигляді брили снігу або льоду, які вони, були змушені об`їжджати, що, на думку сторони захисту, вплинуло на механізм дорожньо-транспортної пригоди. При цьому у матеріалах кримінального провадження та показаннях раніше допитаних свідків наявні відомості, які можуть свідчити про відсутність будь-яких перешкод на зазначеній ділянці дороги, у зв`язку з чим виникла необхідність уточнення показань свідків щодо цих обставин. Враховуючи викладене, з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також усунення можливих суперечностей у показаннях учасників події, суд приходить до висновку про наявність підстав для повторного виклику та допиту зазначених свідків відповідно до ч.14 ст.352 КПК України.

Керуючись статтями 94, 332, 356 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_9 про виклик у судове засідання експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10 та експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_11 для роз`яснення висновків експертів № 855/25-22 від 03 грудня 2025 року та № 3707-Е від 19 вересня 2025 року - відмовити.

Клопотання прокурора про повторний виклик та допит свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 для уточнення показань щодо обставин наявності чи відсутності перешкод на проїзній частині автодороги Н-09 сполученням «Мукачеве-Львів» перед Т-подібним перехрестям з другорядною дорогою до с. Горохолино -задовольнити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя