Ухвала суду № 134808748, 10.03.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/7552/25

1-кс/0203/1990/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року Центральний районний суд м.Дніпра в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду м.Дніпра надійшло вищезазначене клопотання представника ОСОБА_5 , в якому поставлено питання про скасування арешту з майна, вилученого 22.10.2025 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 28.10.2025 року у справі №203/7552/25, провадження №1-кс/0203/4731/2025, а саме з: мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A43 5G», IMEI 1: НОМЕР_1 ; ноутбуку марки «Asus» модель «FX516P» в корпусі чорного кольору з пошкодженням в нижній частині екрану; мобільного телефону марки «Samsung» IMEI НОМЕР_2 . В обгрунтування клопотання зазначено, що з моменту арешту майна пройшло чотири місяці, всі необхідні засоби дослідження такого майна було виконано, а отже відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу. При цьому, арештоване майно належить не підозрюваному ОСОБА_6 , а його батькам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , було вилучено за місцем їх проживання.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 , підтримав клопотання та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останнє.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Перевіривши доводи, викладені в поданому клопотанні, заслухавши представника заявника та прокурора, а також дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025042110001336, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.301, ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 22.10.2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України, за фактом виготовлення, розповсюдження та збуту продукції порнографічного характеру, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.302 КК України, за фактом створення та утримання місць розпусти з метою наживи, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Також 22.10.2025 року, під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено, окрім іншого, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A43 5G», IMEI 1: НОМЕР_1 ; ноутбук марки «Asus» модель «FX516P» в корпусі чорного кольору з пошкодженням в нижній частині екрану; мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_2 ;

Постановою слідчого від 22.10.2025 року останні визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025042110001336.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 28.10.2025 року у справі №203/7552/25, провадження №1-кс/0203/4731/2025, на вилучене в ході обшуку майно було накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.ч.1,2 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Пунктами 5,6 ч.2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя враховує, що само по собі визнання майна постановою слідчого речовими доказами не свідчить про відповідність його критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Також слідчий суддя приймає до уваги, що майно, про яке зазначається в клопотанні, було виявлено та вилучено за місцем проживання батьків підозрюваного ОСОБА_6 , що є відмінним від місця проживання самого підозрюваного та не належить останньому. З моменту вилучення майна минуло більше чотирьох місяців, яких було достатньо для перевірки органом досудового розслідування вилученого майна на предмет наявності в ньому інформації, що може мати значення для досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання прокурором не наведено даних, які б свідчили про те, що вилучені за місцем мешкання батьків підозрюваного мобільні телефони та ноутбук містять інформацію, що має значення для кримінального провадження та необхідності її збереження шляхом подальшого арешту відповідних носіїв інформації.

За вказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність на теперішній час підстав для подальшого утримання майна та обмежень власника у вільному володінні останнім, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.28,131,132,170,173,174,369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 22 жовтня 2025 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , накладені ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 28 жовтня 2025 року у справі №203/7552/25, провадження №1-кс/0203/4731/2025, а саме на:

1)мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A43 5G», IMEI 1: НОМЕР_1 ;

2)ноутбук марки «Asus» модель «FX516P» в корпусі чорного кольору з пошкодженням в нижній частині екрану;

3)мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_2 ;

повернувши останні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особі, за місцем мешкання якої було вилучено майно.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1