Рішення № 134808520, 13.03.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 р. Справа № 520/28917/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн./міс. за період з 05 по 10 травня 2023 р. незаконною.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) про виплату додаткових винагород щодо виплати йому додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн./міс. за 6 днів у травні-місяці 2023 р. - з 05 по 10 травня 2023 р.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн./міс. за 6 днів у травні-місяці 2023 р. - з 05 по 10 травня 2023 р. - у розмірі 20 000,00 грн.

- стягнути з бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 завдану йому моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000,00 грн./міс. за 6 днів у травні-місяці 2023 р. - з 05 по 10 травня 2023 р. - у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду залишено без задоволення. Відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Також, ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що встановлені Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 правові механізми забезпечують чітке й однозначні положення: додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах виплачується альтернативно у таких випадках:

- або за період лікування виключно за реальний час перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні,

- або під час виконання військовослужбовцем в залежності від характеру та місця виконаних ним бойових завдань.

Позивач же бажає у період з 05.05.2023 по 10.05.2023 року отримати подвійну додаткову грошову винагороду, зокрема: як за час виконання бойових завдань у районі бойових дій, так і за час абстрактного (гіпотетичного) його нібито лікування у лікувальному закладі після отримання 05.05.2023 ним поранення, від якого він свідомо відмовився.

Отже, у позивача відсутні жодні законні підстави для отримання додаткової грошової винагороди за час абстрактного (гіпотетичного) нібито його лікування після поранення у період з 05.05.2023 по 10.05.2023, яке у цей період він фактично не проходив, а вказана винагорода виплачується за дії або юридичні факти військовослужбовця, які із ним відбувались в об`єктивній реальності. В реальності ж ОСОБА_1 за цей спірний період отримав винагороду 100000 грн. пропорційно часу перебування та виконання ним заходів у районі бойових дій, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2025 №1656/16852.

Через систему "Електронний суд" позивачем надіслано відповідь на відзив, в якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, зазначивши, що продовження виконання бойових завдань із серйозними розладами здоров`я на командному пункті в епіцентрі бойових дій - через власну свідомість і обумовленість дефіцитом офіцерів тактичного рівня з бойового управління на пункті управління бойовими діями в м. Бахмут, що дало змогу грамотно скоординувати бій і втримати позиції батальйону й не дати росіянам прорватися в бік тилових зон - є безумовною підставою для такого офіцера заплатити йому і додаткову (бойову) винагороду за виконання і як бойових завдань, і як за лікування (яке представник відповідача називає гіпотетичним). Правове обґрунтування цієї позиції позивач навів у позовній заяві.

Також, представником відповідача надіслано через систему "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, в яких викладено пояснення, щодо наведених позивачем у відповіді на відзив аргументів та мотиви їх відхилення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що з 20.02.2023 по 07.11.2023 позивач проходив службу у складі підрозділу (окремого батальйону) військової частини НОМЕР_1 - військовій частині НОМЕР_2 , яка згодом була ліквідована і її правонаступником стала військова частина НОМЕР_1 .

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 14.11.2023 №4124 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, старший лейтенант ОСОБА_1 , дійсно в період з 24.03.2022 по 31.12.2022 та з 02.04.2023 по 10.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України у населених пунктах Харківської та Донецької областей (а.с. 66).

В довідці військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2025 №1656/16852 зазначено, що згідно з наказом командира військової НОМЕР_2 від 05.06.2023 №402 додаткова винагорода військовослужбовцю ОСОБА_2 за період з 05.05.2023 по 10.05.2023 виплачувалась: 1) у розмірі 100 000 гривень як такому, який брав безпосередню участь бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) - за період з 05.05.2023 по 09.05.2023; 2) у розмірі 100 000 гривень - у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я - за весь час (періоди) перебування па такому лікуванні за 10.05.2023.

Зміст позову та прохальної частини свідчить про те, що фактично позивач не погоджується з тим, що відповідач не нарахував та не виплатив йому грошову винагороду за 6 днів - з 05 по 10 травня 2023 р. - у розмірі 20 000,00 грн. як за час стаціонарного лікування у закладі охорони здоров`я в результаті отриманих травм під час виконання бойових завдань. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Приписами ч.4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 168).

Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 (в редакції, яка діяла в спірний період) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 14.11.2023 №4124 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, ОСОБА_1 в період з 24.03.2022 по 31.12.2022 та з 02.04.2023 по 10.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України у населених пунктах Харківської та Донецької областей.

З довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2025 №1656/16852 судом встановлено, що згідно з наказом командира військової НОМЕР_2 від 05.06.2023 №402 додаткова винагорода військовослужбовцю ОСОБА_2 за період з 05.05.2023 по 10.05.2023 виплачувалась:

1) у розмірі 100 000 гривень як такому, який брав безпосередню участь бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) - за період з 05.05.2023 по 09.05.2023;

2) у розмірі 100 000 гривень - у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні за 10.05.2023.

Вищевказана виплата за безпосередню участь у бойових діях з 05.05.2023 по 09.05.2023 позивачем не оспорюється.

Разом з тим, він вважає, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому грошову винагороду за 6 днів (з 05 по 10 травня 2023 р.) у розмірі 20 000,00 грн. за час стаціонарного лікування у закладі охорони здоров`я в результаті отриманих травм під час виконання бойових завдань.

Щодо таких тверджень позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу норм постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

В довідці медичного пункту військової частини НОМЕР_2 від 02.10.2023 зазначено, що 05.05.2023 під час виконання бойових завдань у м. Бахмут Донецької області отримав мінно - вибухову травму, закриту черепно - мозкову травму, струс головного мозку, отруєння чадним газом, акубаротравму.

Також, згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 04.06.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), 10.05.2023 позивач отримав МВТ.

У Витягу із іменного списку особового складу військової частини НОМЕР_2 зазначено, що після отримання мінно - вибухової травми 05.05.2023 у м. Бахмут Донецької області, позивач відмовився від госпіталізації та продовжив виконання обов`язків.

Зважаючи, що в матеріалах справи відсутні будь - які медичні документи, які підтверджують факт перебування позивача в спірний період 05.05.2023 - 10.05.2023 на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманого поранення або його перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, надані позивачем виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого підтверджують його перебування на стаціонарному лікуванні з 05.02.2025 по 19.02.2025, з 17.04.2025 по 29.04.2025, з 16.05.2025 по 09.06.2025, отже у відповідача відсутній обов`язок нараховувати та виплачувати позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168, до 100000 грн. за спірний період.

Як наслідок, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 завдану йому моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.