Ухвала суду № 134807179, 09.03.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2641/25

Провадження № 1-кс/932/1343/26

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

9 березня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, начальника відділу підготовки штабу 11 армійського корпусу, полковника, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

у с т а н о в и л а:

Прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання вказує, що у кримінальному провадженні № 62025050010006168 від 10.02.2025 здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч.4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та за ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що злочинна організація до складу якої входили, як організатор - колишній командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , а колишні військовослужбовці вказаної частини, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та фактичний власник ОСОБА_11 - як виконавці, використовуючи свої службові повноваження і пов`язані з ними можливості, вчинили протягом 2024 року заволодіння бюджетними коштами військової частини НОМЕР_1 під час виконання 37 договорів з нібито закупівель військового майна до військової частини НОМЕР_1 , з них: 28 договорів на суму 38358000 грн щодо FPV дронів (які фактично не поставлялися) та 9 договорів на суму 8726850 грн щодо призматичних коліматорів (шляхом поставки інших дешевих підробок).

12 січня 2026 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч.4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення, які не зменшилися, свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому просив у клопотанні слідчого суддю продовжити стосовно ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання наполягав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні.

ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що винним себе не вважає. Наголосив, що 22 роки віддав служінню Батьківщині, має ордени та відзнаки, нагородну зброю та інші нагороди. Жодні дії на ухилення від слідства не вчиняв. Останні пів року не займав керівні посади, тому не має жодної можливості впливати на військовослужбовців, які, до того ж, переведені до інших підрозділів. Він має родину, неповнолітнього сина 2012 року народження, має постійне місце проживанні у м.Бровари. Має щомісячний дохід у вигляді грошового забезпечення у розмірі 48 тис. грн та 50 тис. грн за виконання завдань військового управління. Просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або заставу і надати йому можливість продовжувати військову службу.

Захисник ОСОБА_4 із клопотанням не погодився, вважає не доведеною доказами наявність ч. 3 ст. 255 КК України. Вважав штучно інкримінованими події за вказаною нормою для виключення можливості застосування альтернативного виду запобіжного заходу. Розуміє, що зарано робити висновки щодо кваліфікації дій підозрюваного, але при цьому вважає не доведеними заявлені прокурором ризики. Підозрюваний приймав участь в обшуках по цій справі, але не мав наміру ухилятися від слідства, не має будь-якої можливості впливати на свідків. Стороною обвинувачення не доведено, яким чином підозрюваний може перешкоджати слідству. ОСОБА_6 має великий послужний список, державні нагороди, до будь-якої відповідальності не притягувався. З урахуванням стану здоров`я підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити можливість внесення застави у розмірі до 300 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Захисник ОСОБА_5 проти клопотання заперечила з підстав його необґрунтованості. Заявлені стороною ризики перераховані, але не мають ознак реальності. Про кримінальне провадження ОСОБА_6 відомо з квітня 2025 року, а підозру він отримав у січні 2026 року. За цей період сторона обвинувачення не здобула доказів про здійснення впливу на свідків ОСОБА_6 чи перешкоджання ним досудовому розслідуванню. Звернула увагу на відсутність у справі будь-яких слідчих дій протягом останніх 1,5 місяці і зменшення зі спливом часу будь-яких ризиків. Також просила застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт або заставу.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та копії долучених до нього матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідча суддя доходить таких висновків.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань установлено, що 10.02.2025 зареєстроване кримінальне провадження № 62025050010006168, у межах якого подане клопотання.

12.01.2026 ОСОБА_6 затримано у порядку, встановленому ст. 208 КПК України.

12.01.2026 ОСОБА_6 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

14.01.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12.03.2026 включно.

05.03.2026 першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_12 строк досудового розслідування кримінального провадження № 62025050010006168 від 10.02.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч.4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та за ч. 5 ст. 426-1 КК України, продовжений до трьох місяців, тобто до 12.04.2026 включно.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідча суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України підтверджується:

протоколами допиту в якості свідка командира взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , яка входила у склад військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 , який показав, що під час виконання бойових завдань FPV дрони «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км ні він, ні військовослужбовці його підрозділу у 2024 році під час виконання бойових дій не використовували;

оглядом мобільного телефону ОСОБА_13 із мобільним додатком «WhatsApp» в якому є робоча група «ІНФОРМАЦІЯ_8», за інформацією з якої встановлено, що в період часу з 01.09.2024 по 31.12.2024 не міститься ніякої інформації щодо використання та вильотів FPV дронів з назвою або моделі «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км;

протоколами допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які проходили військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка входила у склад військової частини НОМЕР_1 , та які під час виконання своїх обов`язків про застосування FPV дронів «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км ніколи не чули;

протоколами допитів в якості свідків військовослужбовців відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , яка входила у склад військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які показали, що протягом 2024-2025 років, FPV дрони ProBj100+(посилена батарея) 5 км під час ведення бойових дій не використовували та під час проходження військової служби ніколи не зустрічали;

протоколами допитів в якості свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , яка входила до складу військової частини НОМЕР_1 та військовослужбовців самої військової частини НОМЕР_1 , які значаться в актах про проведення пуску (запуску) у ході бойових дій FPV дронів «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км, а саме ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , які показали, що були членами комісії по списанню вказаних вище дронів, ніколи модель цього дрону вони не бачили, вказані акти підписували на виконання наказів своїх командирів без перевірки обставин використання дронів, про здійснення пусків FPV дронів під час виконання бойових дій їм нічого не відомо;

протоколами допиту свідка ОСОБА_31 , яка показала, що вона на прохання діловода служби авіації та протиповітряної оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , з метою подальшого списання FPV дронів «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км, склала акти проведення пуску (запуску) у ході бойових дій цих FPV дронів з випадковим зазначенням дат та кількості використаних FPV дронів;

протоколом огляду призматичних коліматорів «Trijicon ACOG» в кількості 30 шт., за участю спеціаліста ОСОБА_32 , з числа закуплених військовою частиною НОМЕР_1 , який повідомив, що оглянуті коліматори за зовнішніми ознаками є підробкою оригінального коліматору даної моделі та марки, мають низьку якість та не відповідають технічним вимогам оригіналу коліматору цієї моделі;

протоколом огляду інформації зі всесвітньої інтернет-мережі, згідно якого встановлено, що на сайті сервісу оголошень «OLX» коліматорний приціл «Trijicon ACOG», який зовні схожий на коліматор, з числа закуплених військовою частиною НОМЕР_1 , коштує 5500 грн, а на сайті торгівельної платформи «AliExpress» такий коліматор коштує 2360,26 грн;

інформацією з Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», згідно якої ТОВ «Платінум ЕКО», ТОВ «Адамаз», інші суб`єкти господарювання та фізичні особи заявки на торговельні марки, які містять словесне позначення - не подавали, інші відомості щодо «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км - відсутні;

інформацією з митних органів, згідно якої ТОВ «Платінум ЕКО» та ТОВ «Адамаз», а також інші суб`єкти господарювання в межі України FPV дрони «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км та коліматорні приціли «Trijicon ACOG» не імпортували, окрім офіційних дилерів з продажу коліматорних прицілів «Trijicon» і то в незначній кількості;

інформацією з Міністерства оборони України, згідно якої відомості щодо прийняття на озброєння, допуску до експлуатації та використання з лютого 2022 року по день відповіді FPV дронів «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км - відсутні. Інформація про закупівлю військовою частиною НОМЕР_1 призматичних коліматорів «Trijicon ACOG» в управлінні забезпечення засобами ближнього бою та розвідки Озброєння Командування Сил логістики ЗСУ відсутня. Протягом часу з лютого 2022 року по день відповіді FPV дрон «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км на озброєння не приймався, до експлуатації в ЗСУ не допускався. За вказаний період часу документи військовою частиною НОМЕР_1 для постановки на облік FPV дрона «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км до ІНФОРМАЦІЯ_7 не надходили, інформація щодо використання військовою частиною НОМЕР_1 вказаної моделі дрону відсутня;

протоколами тимчасового доступу до речей та документів, згідно яких у податкових органах отримано інформацію стосовно ТОВ «Платінум ЕКО» та ТОВ «Адамаз», а також стосовно 12 суб`єктів господарювання на розрахункові рахунки яких в подальшому переводились грошові кошти військової частини НОМЕР_1 за начебто поставлені FPV дрони «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км та за поставлені коліматорні приціли «Trijicon ACOG», які мають ознаки підробки. Згідно цієї інформації переважна кількість вказаних товариств, взагалі до податкових органів ніяку податкову звітність, в тому числі щодо працевлаштованих осіб, протягом 2023-2025 років не подавали і як наслідок були виключені податковими органами з реєстрів платників податку на додану вартість, у зв`язку із чим дані підприємства податковими органами на предмет їх фіктивної діяльності не перевірялись;

висновками ГУ ДПС в Одеській області та ГУ ДПС в Харківській області згідно яких встановлено, що за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ «АДАМАЗ» та ТОВ «Платінум ЕКО» реальність проведення господарських операцій не підтверджується. Вказані дії посадових осіб могли бути спрямовані на привласнення бюджетних коштів, виділених на фінансування закупівлі літальних апаратів та приладів оптичних коліматорних прицілів «TRIJICON ACOG» 4x32 .223 Red Chevron BAC»;

протоколами оглядів мобільних телефонів, вилучених під час обшуків в цьому кримінальному провадженні, а також проведених оглядів матеріалів, отриманих за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, згідно яких встановлені додаткові обставини вчинення кримінальних правопорушень та особи, які мають відношення та приймали безпосередню участь у вчиненні злочинів та іншими доказами в їх сукупності.

При цьому слідча суддя враховує, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, на цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Досліджені відомості переконують слідчу суддю в тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані кримінальні правопорушення, отже на цьому етапі підозра є обґрунтованою.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є багаторівневою категорією. Під час кримінального провадження «обґрунтована підозра» повинна збільшуватись за рівнем «обґрунтованості» припущення про вчинення кримінального правопорушення конкретною особою. Сторона обвинувачення на даному етапі кримінального провадження наводить достатній обсяг доказів, які свідчать про високий ступінь обґрунтованості підозри ОСОБА_6 .

У цьому кримінальному провадженні слідча суддя вбачає високий рівень обґрунтованості підозри, що обумовлюється: 1) наявністю доказів про відсутність у підрозділах військової частини НОМЕР_1 і відсутність фактів реального використання цими підрозділами FPV дронів «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км та поставку коліматорних прицілів «Trijicon ACOG», які мають ознаки підробки; 2) інформацією з Міністерства оборони України про відсутність відомостей щодо прийняття на озброєння, допуску до експлуатації та використання підрозділами військової частини НОМЕР_1 FPV дронів «ProBj100 + (посилена батарея)» 5 км та інформацією митних органів, яка свідчить, що FPV дрони вказаної моделі на територію України не завозилися; 3) інформацією з банківських установ про перерахування грошових коштів за закупівлю військовою частиною НОМЕР_1 FPV дронів « НОМЕР_3 (посилена батарея)» ТОВ «Платінум ЕКО» та ТОВ «Адамаз»; 4) наявністю інформації про залучення до діяльності, пов`язаної з фіктивною закупівлею військовою частиною А1962 FPV дронів «ProBj100 + (посилена батарея)» підозрюваних у справі.

Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує більш серйозне втручання в права особи при вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенні розміру альтернативної застави.

Стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому злочинів.

На думку слідчої судді органом досудового розслідування доведені ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний одружений, має неповнолітню дитину. Є військовослужбовцем, за досягнення під час військової служби має ордени, нагороди та відзнаки. Неодноразово мав поранення під час бойових дій, має захворювання, пов`язані із проходженням військової служби.

Підозрюваний тривалий час перебуває на військовій службі, що свідчить про наявність спеціальних навичок із маскування, володіння спеціальною зброєю.

Незважаючи на позитивну характеристику та особу підозрюваного, запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, шляхом обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, неможливо через те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не будуть обмежувати можливість підозрюваного пересуватися та не виключають комунікацію з іншими особами.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що на сьогодні існують заявлені ризики, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні, в тому числі, особливо тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі до 13 років, має навички, які можуть сприяти переховуванню від органів досудового розслідування та суду, впливати на інших учасників кримінального провадження.

При цьому врахувавши тривалість досудового розслідування, його стадію, обсяг вчинених органом досудового розслідування дій та відсутність відомостей про вчинення підозрюваним інших протиправних дій, суддя вважає недоведеними ризики перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню та вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів слідча суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, встановленого у попередній ухвалі слідчого судді 14.01.2026.

Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати до цього часу, свідчить про наявність об`єктивної необхідності в продовженні строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, але вже із визначенням альтернативи у вигляді застави.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то за встановлених слідчою суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених вище, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмеження доступу підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами (в т.ч. свідків, щодо яких можливий ризик впливу), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_6 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

З урахуванням викладених обставин слідча суддя вважає, що встановлені ризики можуть бути нівельовані лише із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави, та із одночасним покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, і релевантним встановленим ризикам кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчий суддя зобов`язаний врахувати: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу; 3) встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України; 4) можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; 5) те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне. Застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Так, слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів.

При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного та його близьких осіб, особистими даними, про які уже зазначалось в цій ухвалі.

Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

У той же час, як зазначалось, обов`язок доказування непомірності розміру застави Європейський суд з прав людини покладає саме на підозрюваного.

З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 177-178, 183-184, 186, 193-194, 196-197, 309-310 КПК України, слідча суддя,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 12.04.2026 включно.

Узвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити заставу у вигляді 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9984000 (дев`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі) гривень, які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- не відлучатися з визначеного йому місця несення військової служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою.

- утриматися від спілкування у позапроцесуальні способи із свідками у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали до 12.04.2026 включно.

У задоволенні клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту захисникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та підозрюваному ОСОБА_6 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений о 13:00 годині 13 березня 2026 року.

Слідча суддя ОСОБА_1