Рішення № 134804803, 11.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Справа № 160/34053/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняЛінчук С.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Полубан Є.Р. не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ВАГОНРЕМ» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ВАГОНРЕМ», в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ВАГОНРЕМ» (ЄДРПОУ 44677602) до бюджету у розмірі 2 472 438,44 гривень, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ТОВ Сервісоіл Компані на даний час має податковий борг у сумі 2 472 438,44 грн. Позивач вказує, що відповідно до податкового законодавства України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку та в строки визначеними Податковим кодексом України. За невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку платник податків несе відповідальність. В інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час обліковується податковий борг. Тому позивач вказує, що з урахуванням вимог ст. ст. 56, 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ ВАГОНРЕМ» правом щодо надання відзиву на позовну заяву не скористалося.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 01.12.2025 року передана судді Пруднику С.В.

03.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №160/34053/25 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 11.03.2026 року прибув представник позивача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області перебуває «КМ ВАГОНРЕМ» (ЄДРПОУ 44677602) (далі - ТОВ «КМ ВАГОНРЕМ») та має незаявлений до суду податковий борг у розмірі 2 472 438,44 гривень.

На теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «КМ ВАГОНРЕМ» обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 2 472 438,44 грн, а саме:

заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 2 373 458,52 грн., згідно:

- податкової декларації №9376891113 від 22.01.2024 року на суму 128 568,75 грн.;

- податкової декларації №9034578369 від 20.02.2024 року на суму 32 516,00 грн.;

- податкової декларації №9064911548 від 20.03.2024 року на суму 586 443,00 грн.;

- податкової декларації №9135488400 від 20.05.2024 року на суму 31 512,00 грн.;

- податкової декларації №9241337154 від 20.08.2024 року на суму 90 089,00 грн.;

- податкової декларації №9276020572 від 20.09.2024 року на суму 103 317,00 грн.;

- податкової декларації №9313260899 від 22.10.2024 року на суму 315 997,00 грн.;

- уточнюючої податкової декларації №9340068318 від 01.02.2024 року на суму 130 046,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0657110411 від 23.10.2024 року на суму 35 713,66 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0658210411 від 23.10.2024 року на суму 1 516,06 грн.;

- податкової декларації №9352012549 від 20.11.2024 року на суму 396 796,00 грн.;

- уточнюючої податкової декларації №9387026142 від 01.12.2023 року на суму 293 368,00 грн.;

- податкової декларації №9387922782 від 20.12.2024 року на суму 263 041,00 грн.;

- податкової декларації №9419012432 від 20.01.2025 року на суму 16 084,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0765600414 від 19.12.2024 року на суму 340,00 грн.;

- податкової декларації №9038743837 від 20.02.2025 року на суму 1 023,00 грн.;

- податкової декларації №9071836070 від 20.03.2025 року на суму 924,00 грн.;

- пені, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 164,05 грн.

Заборгованість по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 98 979,92 грн., згідно:

- податкової декларації №9385646978 від 28.03.2024 року на суму 98 845,92 грн.;

- Пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 134,00 грн.

Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень як у контролюючого органу так і у суду відсутня.

З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою ТОВ «КМ ВАГОНРЕМ» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до ст. 59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ТОВ «КМ ВАГОНРЕМ», була сформована податкова вимога №0027584-1309-0436 від 18.12.2023 року на суму 245 139,89 грн., яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та була 20.01.2024 року року повернута на адресу контролюючого органу з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Посилаючись на вище наведені обставини, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або 1 суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що відповідно до ст. 59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ТОВ «КМ ВАГОНРЕМ», була сформована податкова вимога №0027584-1309-0436 від 18.12.2023 року на суму 245 139,89 грн., яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та була 20.01.2024 року року повернута на адресу контролюючого органу з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із пп.95.2, 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Враховуючи вищенаведене, позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд окремо хоче зазначити наступне.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID- 19) від 13.05.2020 № 591-IX внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 52-2 встановлено: На період з 18 березня 2020 року по останній календарний, день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягають застосуванню.

Зазначена позиція узгоджується з висновками викладеними в постанові Другого апеляційного суду від 19.02.2021 р. у справі 440/2825/20 та в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі 200/1934/21-а, а також у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі №160/13346/22.

Постановою Кабінету міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-19 від 09.12.2020р. №1236 з змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1301 від 23,12.2020 № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, № 374 від 21.04.2021, № 405 від 21.04.2021, № 445 від 28,04.2021. № 474 від 14.05.2021, № 551 від 02.06,2021, № 583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, № 677 від 29.06.2021, № 787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021,№ 889 від 18.08.2021, № 954 від 13.09.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від 11.10.2021, № 1096 від 20.10.2021, № 1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021,, № 1240 від 24.11.2021, № 1246 від 02.12.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 1.2.01.2022, № 140 від 09.02,2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022,№ 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, відповідно до статті 29 ЗУ Про захист від інфекційних хвороб Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-19 (далі СОVID-19), до 30.04.2023р на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України,2020р,, №23,ст. 896,№30,ст,1061), від 20.05.2020р. №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2(Офіційний вісник України, 2020р., №43, ст.1394, №52, ст.1626) та від 22.07.2020р. №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст. 102 ПК України - зупиняється.

Також, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022р.; із змінами внесеними згідно з Законами №2142-ІХ від 24.03.2022р., №2260-ІХ від 12.05.2022р.

Відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією російської федерації.

Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 18.04.2022 р. №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 17.05.2022 р. №341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилини 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 15.08.2022 №2500-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні - зупиняється.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

Велика палата Верховного суду в постанові від 29.06.2021р. по справі № 904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів сплати податкового боргу суду не надано. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і належать до задоволення.

Оскільки у відповідності до приписів п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач, як орган що реалізує державну податкову політику в частині стягнення сум податкового боргу звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11 березня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 13 березня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ВАГОНРЕМ» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ВАГОНРЕМ» (ЄДРПОУ 44677602) до бюджету у розмірі 2 472 438,44 гривень, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 березня 2026 року.

Суддя С. В. Прудник