Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 березня 2026 року Справа 160/807/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши клопотання позивача про зміну позовних вимог у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» Міністерства охорони здоров`я України в особі Центра оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» Міністерства охорони здоров`я України в особі Центра оцінювання функціонального стану особи, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи №1808/25/3776 від 15.12.2025 (Витяг №1808/25/3776/ВП від 16.12.2025);
- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи провести оцінювання функціонального стану ОСОБА_1 , з метою встановлення групи інвалідності та/або визначення ступеня втрати працездатності.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалою суду клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» Міністерства охорони здоров`я України в особі Центра оцінювання функціонального стану особи належним чином засвідчені копії повного тексту рішення експертної команди №1 за №8413/25/556/Р від 28.08.2025 та рішення відповідача за №1808/25/3776 від 15.12.2025. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів задоволено.
Витребувано від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» Міністерства охорони здоров`я України в особі Центра оцінювання функціонального стану особи належним чином засвідчені копії:
- інформації про спеціалізацію, посади, кваліфікації лікарів (фахівців), які брали участь у оцінюванні позивача та прийняли рішення №8413/25/556/Р від 28.08.2025 та рішення №1808/25/3776 від 15.12.2025;
- переліку усіх обстежень (діагностичних процедур, тестів, аналізів тощо), проведених під час оцінювання позивача для визначення ступеня обмеження функцій, а також їхніх результатів (з копіями протоколів, витягів або висновків);
- копії додатку 1 до Стандарту медичної допомоги «Діагностика та лікування деменцій та легкого когнітивного розладу» Наказу Міністерства охорони здоров`я України 03.11.2025 № 1663, на який посилається відповідач у своєму рішенні (MMSE тест з 25 балами);
- переліку документів на підставі яких експертна команда № 1 та відповідач здійснювали оцінювання позивача.
Представника відповідача зобов`язано повідомити суд про сплив обставин, з яких була зупинена дана адміністративна справа та надіслати суду та позивачу (його представнику) витребувані докази.
Провадження у справі №160/807/26 зупинено.
До суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній, зокрема, просить суд:
- прийняти зміну позовних вимог та розглядати справу з урахуванням викладених змінених вимог:
1) визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи №1808/25/3776 від 15.12.2025 (витяг №1808/25/3776/ВП від 16.12.2025);
2) зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи провести нове оцінювання повсякденного функціонування позивача з дотриманням усіх вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (зі змінами), зокрема:
з метою встановлення наявності підстав для визнання позивача особою з інвалідністю та/або визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності (у відсотках) без встановлення інвалідності;
з проведенням повного об`єктивного обстеження та необхідних тестів з використанням методів і засобів телемедицини (дистанційно, телевідеоконсультування), з урахуванням того, що позивач уже проходив очний огляд експертною командою № 1 від 28.08.2025;
з наданням позивачу повного мотивованого рішення (або витягу з рішення), в якому буде детально обґрунтовано: які саме порушення функцій та структур організму позивача (зокрема психічні, сенсорні, статодинамічні, функції кровообігу, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету та інші) виявлено за результатами обстеження, тестів та аналізу медичної документації; як саме ці порушення впливають на ступінь обмеження кожного з семи критеріїв життєдіяльності (самообслуговування, пересування, орієнтація, контроль поведінки, спілкування, навчання, трудова діяльність) відповідно до п. 6 Постанови № 1338 та Критеріїв встановлення інвалідності.
Крім того, позивач зазначає, що оскільки провадження у справі №160/807/26 було призупинено ухвалою суду для витребування доказів від відповідача, позивачем самостійно отримано та подано до матеріалів справи частину доказів, які були предметом витребування, зокрема повний текст рішення експертної команди № 1 за № 8413/25/556/Р від 28.08.2025 та додатково подано ключові документи, що підтверджують, на його думку, порушення процедури оцінювання, та його право на визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності (копії постанови ЦВЛК СБУ № 29 від 28.03.2007, направлень СБУ та ВМУ СБУ на МСЕК, висновок ЕГДС від 28.02.2025, рентгеноскопію від 30.08.2025).
Наголошує на тому, що в ухвалі суду про призупинення провадження не встановлено конкретний строк для надання відповідачем витребуваних доказів. Враховуючи викладене, підстави для призупинення провадження (витребування доказів від відповідача) фактично усунуто або втратили актуальність, оскільки позивач забезпечив суду достатній, на думку позивача, обсяг матеріалів для розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, позивач просить суд поновити провадження у справі №160/807/26.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заявлені клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене вище, з огляду на надання позивачем додаткових доказів у справі, суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі.
Щодо зміни позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи в т.ч. мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Встановлене згаданою нормою право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити підстави позову має обмеження у часі. Таким чином, право позивача змінити підстави позову та уточнити позовні вимоги обмежуються першим судовим засіданням, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням того, що провадження у справі відкрито 16.01.2026, тридцятиденний строк на здійснення деяких процесуальних дій сплинув 16.02.2026.
Процесуальний закон, надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог чітко визначив зміст такої процесуальної поведінки сторони, зокрема, відповідна зміна може стосуватися лише:
- предмета або підстави позову;
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Аналіз першої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у частині 1 статті 47 КАС України, свідчить, що законодавець у зазначеній нормі не передбачив права позивача на зміну одночасно як предмета так і підстави позову з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нових вимог із іншим, додатковим предметом та самостійною підставою. Подання заяви із новим предметом і відповідно підставою позову, по своїй суті, не може бути заявою про зміну того предмету і підстави позову, провадження за яким вже перебуває на розгляді у суді.
Так, підстава адміністративного позову обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими (в межах одного предмета); доповнення фактичних чи правових підстав новими (в межах одного предмета); вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав (в межах одного предмета).
Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); доповнення позовних вимог новими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); вилучення із позовних вимог; пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (в основі яких знаходяться первинні підстави позову).
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті другої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у ч. 1 ста. 47 КАС України, слід зауважити, що "розмір" позовних вимог це характеристика таких вимог, зміст яких як правило має цифровий вираз/еквівалент, зокрема, стягнення грошових коштів у відповідній сумі/грошовому розмірі тощо. В даному випадку мова не йде про збільшення «кількості» вимог, а процесуальний закон чітко визначає «розмір».
Окрім вказаного, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання адміністративного позову в уточненій редакції. Відтак, в разі надходження до суду адміністративного позову в уточненій редакції, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати такий позов як подання: іншого (ще одного) позову; зміну предмета або підстав позову; об`єднання позовних вимог (різних предметів, в межах незмінних підстав позову), збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Суд зауважує, що заявляючи змінені позовні вимоги, позивач фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави (сформувавши новий/додатковий самостійний предмет і підстави щодо позовних вимог, зокрема, в зобов`язальній частині позовних вимог).
Враховуючи вищевикладене, зміна позовних вимог, заявлена позивачем, фактично призводить до одночасної зміни підстав та предмету позову у справі, що згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для зміни позовних вимог та про необхідність повернення заявленого позивачем клопотання без прийняття змінених позовних вимог до розгляду.
Керуючись статтями 44, 47, 237, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» Міністерства охорони здоров`я України в особі Центра оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Лозицькою І.О.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Клопотання позивача про зміну позовних вимог повернути без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька
Судове рішення № 134804750, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 13.03.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/807/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: