Рішення № 134802547, 11.03.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/9726/25

Провадження №2/442/441/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Медведика Л.О., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ФІНАНС» Саркісян Н.А. через систему «Електронний Суд» звернувся в суд із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №333370 від 29.12.2021 в розмірі 27818 грн., а також, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.12.2021 між відповідачем та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» укладено кредитний договір №333370, відповідно до умов якого Товариство надає клієнту кредит в розмірі 500,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

26.03.2025 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та позивачем укладено Договір факторингу №Ф-25/2, відповідно до умов якого позивач прийняв належні ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у реєстрі прав вимоги, у тому числі за кредитним договором №333370 від 29.12.2021.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ФІНАНС» наділено правом вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань не сплачував щомісячні платежі за кредитом, комісії за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допустив порушення умов кредитного договору. Внаслідок чого станом на 26.03.2025 утворилась заборгованість у розмірі 27 818,00 грн., яка складається з: 14 124,60 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 13 693,40 грн. - прострочені проценти кредитом, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою від 28.01.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, долучені до позову встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Судом встановлено, що 29.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» укладено кредитний договір №333370, відповідно до умов якого Товариство надає клієнту кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався повернути позику, сплатити проценти у строки і на умовах, передбачених договором.

Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не сплачував щомісячні платежі за кредитом, комісії за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допустив порушення умов кредитного договору.

26.03.2025 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та позивачем (ТОВ «ФК`Омега Фінанс») укладено Договір факторингу №Ф-25/2, відповідно до умов якого позивач прийняв належні ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у реєстрі прав вимоги, згідно якого сума заборгованості відповідача за кредитним договором №333370 від 29.12.2021 у розмірі 27818,00 грн., яка складається з: 14 124,60 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 13 693,40 грн. - прострочені проценти кредитом.

Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Оскільки, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Омега Фінанс» набуло права звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 27 818,00 грн., яка складається з: 14 124,60 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 13 693,40 грн. - прострочені проценти кредитом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Зі змісту кредитного договору №333370 від 29.12.2021 вбачається, що позикодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором на строк, визначений договором надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у договорі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Отже, на переконання суду, відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що всі документи знаходяться в особистому кабінеті Позичальника, з якими він був ознайомлений на момент укладення договору, погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами Договору в цілому та підтверджує що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умова Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємно частиною цього Договору.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що оскільки підписанням кредитного договору №333370 від 27.12.2021 сторони досягли згоди щодо умов, зокрема про нарахування відсотків, а відтак, заборгованість за тілом кредиту в сумі 14 124,60 грн. та нарахування відсотків за кредитним договором в розмірі 13 693,40 грн. є правомірним та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (м.Київ, вул.Саперне Поле, 12 офіс 1007, ЄРДПОУ: 42436323) заборгованість за Кредитним договором №333370 від 29.12.2021 в розмірі 27 818,00 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Медведик Л.О.