Постанова № 134802248, 13.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1483/26 2-а/335/47/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6618796 від 05.02.2026.

В обґрунтування позову зазначав, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510,00 грн за невиконання ним вимог п. 8.7.3 «ґ» Правил дорожнього руху (далі ПДР) України, а саме проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений жовтий сигнал світлофора. Позивач вважає постанову незаконною, оскільки виїхав на перехрестя, коли блимав зелений сигнал світлофора. Щоб уникнути екстреного гальмування і не створити загрози для водіїв автомобілів, які рухалися за ним, продовжив рух. На прохання позивача інспектор поліції не надав йому доказів вчиненого правопорушення. На відеозаписі інспектора не було видно номерного знаку автомобіля, на якому було вчинене правопорушення. Вважає, що інспектор поліції проігнорував очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме умислу або необережності, та всупереч ст. 9 КУпАП виніс оспорювану постанову.

Просив вищезазначену постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідач в особі представника за довіреністю Малія О. М. позовні вимоги не визнав, у відзиві на позовну заяву, поданому 04.03.2026 через систему «Електронний суд» зазначив, що під час несення служби інспектором поліції було виявлено невиконання позивачем вимог п. 8.7.3 «ґ» ПДР України. Під час розгляду справи особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, були роз`яснені його права, будь-яких клопотань позивач не заявляв. Доводи позивача про дотримання ним вказаних вимог ПДР України спростовуються відеозаписом, що міститься на долученому до відзиву відеозаписі в електронному вигляді. Обставини, на які посилається позивач, не виключають подію і склад адміністративного правопорушення. Крім того, під час розгляду справи позивачу були продемонстровані докази вчинення правопорушення, а саме відеозапис. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

11.02.2026 ухвалою судді позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві строку на усунення її недоліків 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

26.02.2026 позивачем направлено до суду матеріали в порядку усунення недоліків позовної заяви, у тому числі оновлену позовну заяву.

Ухвалою судді від 26.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 02.03.2026, встановлено строк для подання відзиву відповідачем на позов 5 днів з дня вручення ухвали.

Копію зазначеної ухвали відповідачем отримано 03.03.2026.

02.03.2026 розгляд справи відкладено до 12.03.2026 у зв`язку із не отриманням станом на час розгляду справи відповідачем копії ухвали від 26.02.2026 та не наданням відзиву на позов.

04.03.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» на адресу суду надіслано відзив на позов з доданими до нього матеріалами.

12.03.2026 судом завершено розгляд цієї справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 13.03.2026.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачами доведено правомірність прийнятої ним постанови, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у виді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ляшевського Богдана Валерійовича серії ЕНА № 6618796 від 05.02.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу розміром 510,00 грн.

За змістом цієї постанови, 05.02.2026 о 15:59:01 год. в м. Запоріжжі по вул. Перемоги, буд. 87, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi Q7», д.н. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «ґ» ПДР України.

Згідно з п. 8.7.3 «ґ» ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Позивач, за змістом позовної заяви, заперечує факт проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофора та стверджує про неналежну фіксацію правопорушення поліцейським.

Вказані доводи позивача спростовуються відеозаписом з відеореєстратора поліцейського автомобіля, що міститься на долучених до відзиву відеозаписах в електронному вигляді, з яких видно, як автомобіль «Audi Q7», д.н. НОМЕР_1 , починає перетинати регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора (пересікає «стоп-лінію»), а закінчує перетин пішохідного переходу на «червоний» сигнал світлофора. Після цього поліцейські на своєму автомобілі прослідували за автомобілем ««Audi Q7», д.н. НОМЕР_1 , який зупинили. Наступним відеозаписом зафіксовано розгляд поліцейським справи про адміністративне правопорушення та винесення щодо ОСОБА_1 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, відеозаписами зафіксовано і сам автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , а також і безпосередньо факт встановлення особи водія, перевірку документів на транспортний засіб. Також зафіксовано, що під час розгляду справи ОСОБА_1 на його вимогу надавався відеозапис фіксації правопорушення, щодо якого ОСОБА_1 висловив свої зауваження, які обґрунтовано не були прийняті до уваги поліцейським.

Так, у позові та під час розгляду справи позивач посилався на те, що їхав на мерехтливий зелений сигнал світлофора. Разом із тим, з наданих суду відеозаписів події правопорушення випливає, що автомобіль під керуванням позивача під`їхав до світлофору вже коли загорівся жовтий сигнал. Крім того, позаду позивача не рухались транспортні засоби, які б перешкодили йому застосувати гальмування.

Крім того, в силу п. 8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Водночас, матеріали цієї справи не містять доказів неможливості зупинки ОСОБА_1 керованого ним автомобіля, не вдаючись до екстреного гальмування. На вищезазначених відеозаписах не зафіксовано будь-яких перешкод, які б не дозволяли ОСОБА_1 здійснити зупинку у визначеному вказаними Правилами місці, не перетинаючи пішохідний перехід на жовтий сигнал світлофора. За вказаних обставин, суд навпаки, вважає, що дії ОСОБА_1 у виді перетину перехрестя на заборонений сигнал світлофора могли створити небезпеку як для інших автомобілів, так і для пішоходів, які перетинали перехрестя на пішохідному переході.

За таких обставин суд доходить висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не вбачає підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору у даному випадку слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 7379, 139, 159, 205, 211, 217, 227228, 241246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити повністю.

Постанову поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ляшевського Богдана Валерійовича серії ЕНА № 6618796 від 05 лютого 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу розміром 510,00 гривень, залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, розташоване за адресою: вул. Перемоги, 96, м. Запоріжжя.

Суддя А. В. Шалагінова