Рішення № 134796813, 13.03.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1745/26

Провадження № 2/727/1205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

при секретарі судового засідання: Бринзилі Б.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 10 грудня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 5169525.

Вказує, що 25.09.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - укладено Договір факторингу №25092025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» було передано право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників від 25.09.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 22002,96 грн., з яких: 6499,99 грн. загальна заборгованість за основною сумою боргу; 14492,77 грн. загальна заборгованість за відсотками; 1010,20 грн. сума заборгованості за штрафами.

30 січня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 00-10189626.

Вказує, що 14.08.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - укладено Договір факторингу №14082025-МК/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» було передано право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників від 14.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 8039,36 грн., з яких: 4596,96 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 1842,40 грн. загальна заборгованість за відсотками; 1600 грн. штрафні санкції згідно умов договору.

Виходячи з вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в розмірі 30042,32 гривень та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.02.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у судове засідання не прибув, однак в позовних вимогах просив розгляд справи провести без його участі, у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, а також шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-порталі судової влади. Заяв чи клопотань від неї не надходило. Відзиву на позов остання не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду, по наявним в справі матеріалам.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 10 грудня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 5169525.

25.09.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - укладено Договір факторингу №25092025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» було передано право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників від 25.09.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 22002,96 грн., з яких: 6499,99 грн. загальна заборгованість за основною сумою боргу; 14492,77 грн. загальна заборгованість за відсотками; 1010,20 грн. сума заборгованості за штрафами.

30 січня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 00-10189626.

14.08.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - укладено Договір факторингу №14082025-МК/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» було передано право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників від 14.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 8039,36 грн., з яких: 4596,96 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 1842,40 грн. загальна заборгованість за відсотками; 1600 грн. штрафні санкції згідно умов договору.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Також у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договорів відступлення недійсними, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитних договорів. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» оспорювані кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 , від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі 561/77/19.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором № 5169525 у розмірі 20992,76 грн., з яких: 6499,99 грн. загальна заборгованість за основною сумою боргу; 14492,77 грн. загальна заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 00-10189626 у розмірі 6439,36 грн., з яких: 4596,96 грн. загальна заборгованість за основною сумою боргу; 1842,40 грн. загальна заборгованість за відсотками.

Що стосується вимоги про стягнення за Кредитним договором № 5169525, 1010,20 грн. суми заборгованості за штрафами, за Кредитним договором № 00-10189626, 1600 грн. штрафні санкції згідно умов договору, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, нарахування неустойки (штраф, пеня) у період дії воєнного стану на території України незаконне.

Однак фактично отримані кредитні кошти за кредитними договорами, відповідачем, як позичальником, не повернуті, а тому суд вважає за необхідне стягнути із відповідача заборгованість в загальному розмірі 27432,12 грн.

Ураховуючи викладені обставини суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 3328 грн. судового збору у справі, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 150284 від 13.01.2026 року.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, а саме на 91,31 % (27432,12 * 100 / 30042,32), з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 3038,80 грн. (3328 * 91,31 %).

Керуючись ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014), суму заборгованості за кредитним договором № 5169525 в розмірі 20992,76 грн., за кредитним договором № 00-10189626 в розмірі 6439,36 грн., всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 27432,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) судовий збір в сумі 3038,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя П.С. Гавалешко