Ухвала суду № 134796729, 13.03.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2575/25

Провадження №1-кс/726/192/26

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого детектива ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 72025261020000012 від 14.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Горішні Шерівці, Заставнівського району, Чернівецької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, ФОП, раніше не судимого;

з участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ :

13.03.2026 року до слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці звернувся старший детектив ТУ БЕБ в Чернівецькій області ОСОБА_3 , з клопотанням погодженим заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 72025261020000012 від 14.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання вказують, що ОСОБА_4 , який є ФОП, до основних видів господарської діяльності якого входить: вантажний автомобільний транспорт, а також до інших видів господарської діяльності: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, спільно з іншими співучасниками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , діючи умисно з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до умов розробленого злочинного плану, неодноразово, будучи охоплені єдиним умислом, з метою отримання незаконного та неконтрольованого прибутку, здійснювали незаконне виготовлення пального (дизельного палива) з попередньо придбаних для цього оптових партій якісного газового конденсату стабільного та інших компонентів для виготовлення пального, шляхом їх змішування.

Таким чином, в період з серпня 2024 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) по 13 серпня 2025 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групо осіб, здійснювали придбання за готівкові кошти у невстановлених осіб на території однієї з нафтобаз, розташованої в селищі Губиниха Самарівського району Дніпропетровської області, незаконно виготовлене пальне (бензин автомобільний та паливо дизельне), яке у товарно-транспортних супровідних документах відображалось як газовий конденсат стабільний.

Придбані дизельне паливо та газовий конденсат (інші компоненти для виготовлення пального) доставлялись вантажними транспортними засобами, що використовувались ОСОБА_4 , а саме транспортними засобами: марки «DAF FT XF 105.410», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , під керуванням водіїв ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з приєднаним до нього напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , а також транспортний засіб марки «Mercedes-Bens Sprinter», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_12 , під керуванням водія ОСОБА_9 , до заздалегідь обумовленого місця зберігання та виробництва нафтопродуктів.

Процес виробництва нафтопродуктів забезпечувався силами водіїв вантажних транспортних засобів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 з використанням насосного обладнання вищевказаних напівпричепів (автоцистерн) та бочок, на території нафтоскладу за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 , за вказівкою та його контролем.

В подальшому, незаконно виготовлені нафтопродукти ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групо осіб, реалізовувались шляхом їх відпуску ряду СГД-покупців за готівковою або безготівковою формою оплати та відвантаження до паливних резервуарів належних або орендованих автозаправних комплексів таких суб`єктів господарювання.

Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групо осіб, неодноразово, будучи охоплені єдиним умислом, здійснювали постачання незаконно виготовленого ними пального під виглядом дизельного палива фізичним особам в паливні баки транспортних засобів та на адреси:

1. АЗС за адресою:

АДРЕСА_3 , власником якої є ФОП ОСОБА_13 , яка має дійсну ліцензію № 24110314202400053 для роздрібної торгівлі пальним;

2. АЗС за адресою: АДРЕСА_4 , власником якої є ФОП ОСОБА_14 , який має дійсну ліцензію № 24080314202400072 для роздрібної торгівлі пальним;

3. АЗС за адресою: АДРЕСА_4 , власником якої є ФОП ОСОБА_15 , який має дійсну ліцензію № 24080314202400076 для роздрібної торгівлі пальним.

В подальшому, поставлене незаконно виготовлене пальне, реалізовувалось у роздріб за допомогою як обізнаних, так і непоставлених до відому про злочинність дій злочинної групи операторів АЗС, шляхом його відпуску через паливно-роздавальні колонки у каністри та паливні баки транспортних засобів кінцевих споживачів.

29.04.2025 проведено контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, під час чого у ОСОБА_9 , який перебував за адресою: м. Чернівці, вул. Петра Ткачука, 3-Т, було придбано «дизельне паливо» (рідини з характерним запахом нафтопродуктів), в загальній кількості 100 л., яке помістили у пластмасовій тарі, яке він розливав із спеціально облаштованого автомобіля марки «Mercedes-Bens Sprinter», д.н.з. НОМЕР_3 , в якому облаштована «заправочна станція».

Згідно висновку експерта № 4292/25-34 від 13.05.2025 досліджена рідина, яка була придбана у ОСОБА_9 за адресою: м. Чернівці, вул. Петра Ткачука, 3-Т, являє собою світлий нафтопродукт і за визначеними показниками та відповідно ДСТУ 3437-96 «нафтопродукти. Терміни та визначення» відноситься до некондиційного дизельного палива. За визначеними показниками «вміст сірки», «цетанове число», «фракційний склад» досліджена рідина не відповідає ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензині, дизельного, судного та котельних палив, затвердженого ПКМУ № 927 від 01.08.2013 щодо дизельного палива ЄВРО 5.

27.05.2025 проведено контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, під час чого на модульній АЗС, яка розташована за адресою: Чернівецька обл., Дністровський р-н., с. Рукшин, вул. Головна, 1-з, було придбано «дизельне паливо» (рідини з характерним запахом нафтопродуктів), в загальній кількості близько 10 л., яке помістили у пластмасову тару та опечатано належним чином.

Згідно висновку експерта № 5103/25-34 від 01.07.2025 надана в каністрі рідина являє собою світлий нафтопродукт і за визначеними показниками та відповідно ДСТУ 3437-96 «нафтопродукти. Терміни та визначення» відноситься до некондиційного дизельного палива ЄВРО 5. За визначеними показниками «цетанове число», «вміст сірки» досліджена рідина не відповідає ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензині, дизельного, судного та котельних палив, затвердженого ПКМУ № 927 від 01.08.2013 щодо палива дизельного ЄВРО 5.

16.07.2025 проведено контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, під час чого на АЗС, яка розташована за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н., смт. Путила, вул. Українська, 3, було придбано «дизельне паливо» (рідини з характерним запахом нафтопродуктів), в загальній кількості близько 5 л., яке помістили у пластмасову тару ємністю близько 5 л., яка опечатана належним чином.

Згідно висновку експерта № 7351/25-34.1 від 12.09.2025 надана в пластиковій каністрі рідина являє собою світлий нафтопродукт і згідно з ДСТУ 3437-96 «Нафтопродукти. Терміни та визначення» відноситься до некондиційного дизельного палива ЄВРО 5. Досліджувана рідина за визначеними показниками «цетанове число», «вміст сірки» не відповідає ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензині, дизельного, судного та котельних палив, затвердженого ПКМУ № 927 від 01.08.2013 щодо палива дизельного ЄВРО 5.

16.07.2025 проведено контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, під час чого на АЗС, яка розташована за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н., смт. Путила, вул. Українська, 79В, було придбано «дизельне паливо» (рідини з характерним запахом нафтопродуктів), в загальній кількості близько 5 л., яке помістили у пластмасову тару ємністю близько 5 л., яка опечатана належним чином.

Згідно висновку експерта № 7350/25-34.1 від 12.09.2025 надана в пластиковій каністрі рідина являє собою світлий нафтопродукт і згідно з ДСТУ 3437-96 «Нафтопродукти. Терміни та визначення» відноситься до некондиційного дизельного палива зимнього ЄВРО 5. За визначеними показниками «цетанове число», не відповідає ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензині, дизельного, судного та котельних палив, затвердженого ПКМУ № 927 від 01.08.2013 щодо палива дизельного ЄВРО 5.

13.08.2025 на підставі ухвали Садгірського районного суду м. Чернівці працівниками ТУ БЕБ у Чернівецькій області проведено обшук в складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: із резервуару бочки ємністю приблизно 20 000 л, вилучено рідини з характерним запахом нафтопродуктів у кількості 4 000 л.; із резервуару бочки ємністю приблизно 10 000 л, вилучено рідини з характерним запахом нафтопродуктів у кількості 2 800 л.

Згідно висновку експерта № 7349/25-34.1 від 12.09.2025 надані в двох пластикових пляшках зразки рідин являють собою світлі нафтопродукту і згідно з ДСТУ 3437-96 «Нафтопродукти. Терміни та визначення» відноситься до: некондиційного дизельного палива Євро 5 (рідина в ємності з позначенням «Зразок ДП») та до некондиційного бензину Євро 5 (рідина в ємності з позначенням «Зразок бензину»).

Рідина в ємності з позначенням «Зразок ДП» за визначеними показниками «цетанове число», «вміст сірки», «фракційний склад» не відповідає ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензині, дизельного, судного та котельних палив, затвердженого ПКМУ № 927 від 01.08.2013 щодо палива дизельного ЄВРО 5.

Рідина в ємності з позначенням «Зразок бензину» за визначеними показниками «октанове число», «об`ємна частка бензолу», «об`ємна частка етанолу», «вміст сірки», «об`ємна частка інших органічних кисневих сполук», «фракційний склад» не відповідає ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» щодо бензину автомобільного ЄВРО 5.

13.08.2025 на підставі ухвали Садгірського районного суду м. Чернівці працівниками ТУ БЕБ у Чернівецькій області проведено обшук вантажного автомобіля марки «DAF FT XF 105.410», д.н.з: НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 та перебував під керуванням ОСОБА_10 під час чого виявлено та вилучено: товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) у кількості 18 шт., із долученням до кожної ТТН договору поставки, в загальній кількості 108 арк.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу до напівпричіпу-цистерни д.н.з. НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «DAF FT XF 105.410», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію та ключі до вказаного транспортного засобу.

13.08.2025 на підставі ухвали Садгірського районного суду м. Чернівці працівниками ТУ БЕБ у Чернівецькій області проведено обшук напівпричепу (автоцистерни), д.н.з. НОМЕР_2 , в ході якого виявлено та вилучено: напівпричіп (автоцистерну), д.н.з. НОМЕР_2 , рідини з характерним запахом нафтопродуктів, із вмістом у резервуарах № 1, № 3, № 4, № 5, № 6, ПММ згідно вимірювання метроштоку із показниками: № 1 74 см. рівень ПММ (орієнтовно 6020 л.), № 3 48 см. рівень ПММ (орієнтовно 3 900 л.), № 4 57 см. рівень ПММ (орієнтовно 4 630 л.), № 5 63 см. рівень ПММ (орієнтовно 5 120 л.), № 6 68 см. рівень ПММ (орієнтовно 5 530 л.), загально 25 200 літрів.

За результатами проведених обшуків вантажного автомобіля марки «DAF FT XF 105.410», д.н.з. НОМЕР_1 , до якого на момент обшуку приєднано напівпричіп (автоцистерну), д.н.з. НОМЕР_2 виявлено товарно-транспорту накладну № РН-3807 від 12.08.2025, відповідно до якої ОСОБА_10 здійснювалося транспортування газового конденсату.

Також, проведеними обшуками вантажного автомобіля «DAF FT XF 105.410», д.н.з. НОМЕР_1 з приєднаними до нього напівпричепа, д.н.з. НОМЕР_2 зафіксовано факт незаконного виготовлення пального шляхом перекачування рідин (компонентів для їх виготовлення) між секціями вказаного напівпричепу та бочок, які знаходились за адресою: АДРЕСА_2 , що здійснювалось ОСОБА_4 та водієм ОСОБА_10 .

Згідно висновку експерта № 7347/25-34.1 від 23.09.2025 надані в п`яти пластикових пляшках зразки рідин, відібраних під час проведення обшуку напівпричепа (автоцистерни), д.н.з. НОМЕР_2 , являють собою світлі нафтопродукти і згідно з ДСТУ 3437-96 «Нафтопродукти. Терміни та визначення» відноситься до: некондиційного дизельного палива Євро 5. Досліджені рідини за визначеними показниками «цетанове число», «вміст сірки», «фракційний склад» не відповідає ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензині, дизельного, судного та котельних палив, затвердженого ПКМУ № 927 від 01.08.2013 щодо палива дизельного ЄВРО 5.

13.08.2025 на підставі ухвали Садгірського районного суду м. Чернівці працівниками ТУ БЕБ у Чернівецькій області проведено обшук транспортного засобу марки «Mercedes-Bens Sprinter», д.н.з: НОМЕР_3 , в ході якого виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «Mercedes-Bens Sprinter», д.н.з. НОМЕР_3 , 3 бочки єврокуб (куби) ємністю по 1000 л. в середині із рідиною з характерним запахом нафтопродуктів, зокрема: в бочці № 1, ближче до кабіни водія, міститься 1000 л. рідини з характерним запахом нафтопродуктів, в бочці № 2, друга від кабіни водія, міститься 1000 л. рідини з характерним запахом нафтопродуктів, в бочці № 3, третя від кабіни водія, міститься 500 л. рідини з характерним запахом нафтопродуктів, насос-лічильник, який прикріплений на бочці № 1.

Згідно висновку експерта № 7348/25-34.1 від 12.09.2025 надані в трьох пластикових пляшках зразки рідин, відібраних під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Mercedes-Bens Sprinter», д.н.з: НОМЕР_3 , відносяться до некондиційного дизельного палива Євро 5. Досліджені рідини за визначеними показниками «цетанове число», «вміст сірки», «фракційний склад» не відповідає ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензині, дизельного, судного та котельних палив, затвердженого ПКМУ № 927 від 01.08.2013 щодо палива дизельного ЄВРО 5.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР незаконно виготовлені підакцизні товари заборонені для вільного обігу на території України.

Так, підакцизні товари - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Податковим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Відповідно до норм ст. 215.1 Податкового кодексу України №2755 VІ від 02.12.2010 до підакцизних товарів відноситься пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та ін.

Про такі норми чинного законодавства група осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , були обізнані, однак, не дивлячись на це, бажаючи отримати дохід та збагатитися незаконним способом, вчиняли корисливе кримінальне правопорушення, пов`язане із незаконним обігом підакцизних товарів всупереч встановленому законодавством України порядку здійснення підприємницької діяльності.

Протягом серпня 2024 серпня 2025 року, ОСОБА_4 , спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,було придбано та реалізовано кінцевим споживачам, через низку АЗС на території Чернівецької та суміжних областей, незаконно виготовленого пального, в тому числі такого, що виготовлявся групою осіб, в загальному обсязі більше 177 тис. літрів, орієнтовною вартістю понад 8 млн. грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, а саме: у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, а також збуті та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовленого пального (бензину автомобільного, дизельного палива), діючи за попередньої змовою групою осіб та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України, а саме: у незаконному виготовленні пального (бензину автомобільного), діючи за попередньої змовою групою осіб.

ОСОБА_4 , в періоду часу з січня 2024 по серпень 2025, здійснюючи незаконну діяльність, пов`язану незаконним виготовленням пального, придбання з метою збуту, зберігання і транспортування з цією метою, а також збуту незаконно виготовленого пального, отримував незаконний прибуток на свої банківські картки, діючи з метою введення в легальний грошовий безготівковий обіг коштів, здобутих від протиправної діяльності шляхом вчинення фінансової операції з коштами, щодо яких є фактичні обставини, які свідчать про їх одержання злочинним шляхом.

Отримані грошові кошти від незаконної діяльності ОСОБА_4 у подальшому використовував в якості: оплати за різного роду товари/послуги, перекази грошових коштів на адресу різних осіб, зняття готівкових коштів, поповнення мобільних номерів,інші розрахунки, тим самим шляхом використання власних карток вчиняв фінансові операції по перерахуванню грошових коштів, одержаних від вчинення незаконної діяльності, з метою приховання та маскування незаконного їх походження.

Встановлено, що у період з січня 2024 року по серпень 2025 року, ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) здійснив проведення фінансових операцій у загальній сумі 2 822 622,59 грн, які пов`язані із вчиненням дій, спрямованих на приховування, маскування набуття, володіння або використання доходів (майна), одержаних злочинним шляхом.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержане злочинним шляхом.

12 березня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, що відповідно до положень ст. ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколами про хід і результати НСРД контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; протоколами обшуками; висновками експертиз № 4292/25-34 від 13.05.2025, № 5103/25-34 від 01.07.2025, № 7351/25-34.1 від 12.09.2025, № 7350/25-34.1 від 12.09.2025, № 7349/25-34.1 від 12.09.2025, № 7347/25-34.1 від 23.09.2025, № 7348/25-34.1 від 12.09.2025, відповідно до яких ПМП не відповідають вимогам ДСТУ; протоколом огляду; протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю за особою; протоколами про результати спостереження за особою, протоколами огляду, аналітичний продукт № 23.22/2.1/8-26 від 29.01.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного згідно ст. 177 КПК України є забезпечення його належної процесуальної поведінки, покладених на нього, як на підозрюваного, процесуальних обов`язків, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства.

У підтвердження висновку про можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду зазначають, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке передбачене за вчинення кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, а саме покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, в тому числі виїхати за межі України, оскільки ОСОБА_4 є місцевим жителем, мешканцем прикордонної території Чернівецької області, та може залишити межі території України, в тому числі поза пунктом пропуску.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовують тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а тому, існує ризик того, що підозрюваний може вчинити зазначені вище дії.

Так, ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні обгрунтовують тим, що отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно даних свідків та інших підозрюваних, які надали органу досудового розслідування викривальні показання щодо нього, у зв`язку з чим останній матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обгрунтовує тим, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може зловживати своїми процесуальними правами з метою затягування строків досудового розслідування шляхом не з`явлення до слідчого, прокурора, слідчого судді під приводом надання фіктивних документів про перебування на лікуванні, у відрядженні, подорожі, що унеможливить проведення слідчих дій у розумні строки.

Також зазначають про ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зважаючи на обставини викладені в клопотанні детектив клопоче застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 266 240 грн з покладенням на підозрюваного обов`язків, які передбачені ст.194 ч.5 КПК України. Копію клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваний отримав 12.03. 2026 року о 16:30 год.

Прокурор ОСОБА_17 в судовому засіданні клопотання пітримав з підстав викладених в ньому та просив суд обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судовому засіданні посянив суду, що на утриманні підозрюваного перебуває дружина та малолітня дитина, а тому такий розмір застави для підозрюваного є непосильним, відповідно просили застосувати до підозрюваного заставу у меншому розмірі або обрати альтернативний запобіжний захід особисте зобовязання або нічний домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисників та просив відмовити у задоволенні клопотання детектива, оскільки вважає підозру необґрунтованою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисників, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР за № 72025261020000012 від 14.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Із матеріалів клопотання встановлено, що 12.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколами про хід і результати НСРД контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; протоколами обшуками; висновками експертиз № 4292/25-34 від 13.05.2025, № 5103/25-34 від 01.07.2025, № 7351/25-34.1 від 12.09.2025, № 7350/25-34.1 від 12.09.2025, № 7349/25-34.1 від 12.09.2025, № 7347/25-34.1 від 23.09.2025, № 7348/25-34.1 від 12.09.2025, відповідно до яких ПМП не відповідають вимогам ДСТУ; протоколом огляду; протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю за особою; протоколами про результати спостереження за особою, протоколами огляду, аналітичний продукт № 23.22/2.1/8-26 від 29.01.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Отже слідчий суддя звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що детектив та прокурор на даному етапі слідства довели обґрунтованість підозри, висунутої підозрюваному. На цій стадії доведеність вини у скоєному не є предметом судового розгляду.

При вирішенні питання обрання запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також підставність ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 своїх обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому доцільно обрати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо запобігти вищенаведеним ризикам.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальнийрахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здати на забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неїобов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесятчи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, а також підставність вищенаведених ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 своїх обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні, підозрюваному ОСОБА_4 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо запобігти вищенаведеним ризикам.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Конституційний суд посилався на своє рішення у справі Поліція проти ОСОБА_18 від 25 жовтня 2013 року, в якому він визнав, що повинна бути пропорційність між сумою, яку заявник повинен внести для його звільнення під заставу та його фінансовими можливостями. Розмір застави не повинен бути занадто високим і повинен забезпечити присутність обвинуваченого на різних етапах кримінального провадження (рішення Суду в Mонгурас проти Іспанії ([ВП], №. 12050/04, § 79, ЄСПЛ 2010), рішення Конституційного Суду з справі Сальваторе Гаучі проти Генерального прокурора від 31 липня 1998 року) Крім того, в даних рішеннях було визнано, що під час встановлення суми, яка повинна бути внесена як гарантія суд також повинен розглянути інші обставини, такі як серйозність правопорушення та небезпеку для суспільства.

Гарантія, передбачена статтею 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява № 60859/00, пункт 111, від 07 грудня 2006 року).

Визначаючи розмір застави слідчий та прокурор відштовхувалися виключно із можливої заподіяної шкоди, без врахування особи підозрюваного, його матеріального та сімейного стану, що суперечить вищевказаним нормам.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 179, 194, 196, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Чернівецькій області ОСОБА_3 про обрання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міри запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України - запобіжний захід у вигляді застави.

Заставу визначити в 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області код за ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA 548201720355279001000008745, призначення платежу застава.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.

Слідчий суддяОСОБА_1