Рішення № 134796202, 12.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13490/25

н/п 2/953/1058/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

учасники справи у судове засідання не з`явились

розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 5 339,61 грн

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованість за кредитними договорами № 2024229723 від 09.06.2019 у розмірі 5 339,61грн, судового збору у розмірі 2 422,40 грн, та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. просив розгляд справи проводити без участі його представника та, за відсутності відповідача, ухвалити заочне рішення.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу за кредитним договором № 2024229723 від 09.06.2019, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього є заборгованість перед новим кредитором.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 22.12.2025 відкрив спрощене позовне провадження, призначив судове засідання, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав. Розгляд відкладався, зокрема, до 12.03.2026.

12.03.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності та вказав, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлявся шляхом направлення процесуальних документів та судових повісток на відому суду адресу його місця реєстрації. Поштові відправлення повернулися з відмітками "адресат відсутній", що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд ухвалою від 12.03.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачки згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

09.06.2019 Акціонерне товариство "ОТП БАНК" (далі Банк) та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2024229723 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Банк надає позичальнику кредит, а позивальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту 6 649,00 грн, з яких: 6 299,00 на придбання товару у продавця; 350 сплата додаткових послуг банку (СМС-довідка). Дата остаточного повернення кредиту 09.06.2021 року. Комісія за управління кредитом щомісячно, у розмірі 0 % від суми кредиту.

Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися: фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних (п. 1.2. договору).

Згідно з розділом 2 договору (заява анкета про надання банківських послуг АТ "ОТП БАНК" за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листом, який є невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить: 5% в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить: 0,01 % річних (умови обслуговування кредитної лінії).

До договору також надано орієнтовний графік платежів, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву на отримання кредиту.

Відповідно до товарного чеку № 00700008709113 від 09.06.2019 було придбано смартфон SAMSUNG SM-A750F Galaxy A7 2018 Black, ціна з ПДВ 6 999,00 грн. Також долучено відповідний фіскальний чек від 09.06.2019, згідно з яким кредит 6 299, готівка 700 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2024229723 від 09.06.2019, наведеному у позові, складає 5 339,61 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3 344,42 грн, по відсотках: 0,49 грн, по комісії 1 994,70 грн.

20.08.2021 Банк (клієнт) та Товариство (фактор) уклали договір факторингу № 20/08/21, згідно з яким на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 Цивільного кодексу України, фактор передає грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно з додатку 1.

Згідно з витягом з реєстру боржників (додаток № 1) передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором 00700008709113 від 09.06.2019, загальна заборгованість 5 339,61 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3 344,42 грн, по відсотках: 0,49 грн, по комісії 1 994,70 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склались договірні відносини з надання кредиту та відступлення права вимоги за таким правочином. Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка уклала кредитні договори з Банком № 2024229723 від 09.06.2019. Договір підписаний сторонами та скріплені печаткою Банку. Тобто сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що первісний кредитор за кредитними договорами надав відповідачу кредит шляхом надання кредитних коштів на визначених договором умовах (п. 1.2. договору), зокрема для придбання товару (телефон), який використовувався відповідачем, що підтверджується товарним та фіскальними чеками, тобто виконав свої зобов`язання з надання коштів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Суд встановив, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 2024229723 від 09.06.2019 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 20.08.2021 Товариство стало кредитором за вказаним кредитним договором на підставі статті 512 ЦК України.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 525, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.

При цьому суд виходить з того, що обов`язок доведення обставин погашення заборгованості, згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанова від 08.06.2022 № 913/618/21), покладається на боржника. А тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 2024229723 від 09.06.2019 за тілом кредит у розмірі 3 344,42 грн та процентах 0,49 грн.

Щодо комісії за обслуговування кредиту

Закон України "Про споживче кредитування" передбачає можливість встановлення сторонами кредитного договору обов`язку позичальника сплачувати певні комісії. Водночас такі положення мають відповідати положенням законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказала, що Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування". Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, а також постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 611/679/21 зроблено висновок, що у разі коли кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Верховний Суд у постанові від 17.04.2025 у справі № 910/1274/24 вказав, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Товариство у цій справі не надало жодного доказу щодо додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надавались боржнику та за які кредитором встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування, інформація тощо).

При цьому положеннями кредитного договору (п. 1.1) передбачено, що комісія за управління кредитом щомісячно, у розмірі 0 % від суми кредиту. Іншого положення договору, яким передбачено сплату комісії позивач не наводить, а тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення комісії не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що заявлена позивачем вимога щодо сплати комісії є необґрунтованою, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 1 994,70 грн відмовляє, що відповідає висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредит у розмірі 3 344,42 грн, процентами за користування ним 0,49 грн, разом 3 344,91 грн. У решті, вимог про стягнення комісії слід відмовити.

Судові витрати

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та 3 000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору пропорційно задоволеним вимогам (частина перша статті 141 ЦПК України).

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях): договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом № 2024229723 від 14.11.2025, відповідно до якого надано такі послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин 500 грн; складання позовної заяви щодо стягнення заборгованості 2 000 грн, формування додатків до позовної заяви 500 грн. Загальна сума 3 000 грн; копію ордеру на надання правової допомоги.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Позивачем заявлена загальна суму заборгованості 5 339,61 грн, та 3 000 грн витрат на правову допомогу, тобто більш ніж 56 % від суми позову. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме в розмірі 3 344,91 грн.

При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи, є підставою для пропорційного задоволення та часткової відмови у задоволенні таких вимог (2 000 грн), а до стягнення підлягає сума у розмірі 1 000 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 81, 141, 223, 263 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 2024229723 від 09.06.2019 у розмірі 3 344,91 грн, з яких: 3 344,42 грн заборгованість за тілом кредиту, 0,49 грн проценти та судовий збір у розмірі 1 517,47 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

3. Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛФІНАНС" витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 43453613; 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8).

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складено та підписано 12.03.2026.

Суддя Роман ВІТЮК