Ухвала суду № 134795023, 03.03.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/9365/24

Провадження № 1-кп/185/301/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 (дистанційно)

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Захисником заявлено клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який цілодобовий домашній арешт з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. До вказаного клопотання захисником додано письмовий дозвіл ОСОБА_6 на перебування обвинуваченого ОСОБА_3 , у разі зміни останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який цілодобовий домашній арешт, в належній їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .

Обвинувачений підтримав думку свого захисника, в свою чергу зазначивши, що на даний час у кримінальному провадженні допитані всі потерпілі та свідки, а отже відсутній ризик його впливу на них; у разі покладення на нього обов`язків носити електронний засіб контролю в нього буде відсутня можливість спроб переховуватися від суду.

Прокурор заперечував проти заявленого захисником клопотання.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши наявні матеріали провадження, суд встановив наступне.

Так, ухвалою суду від 13.02.2026 обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.04.2026.

При цьому, продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховано: що останній обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким за яке, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено покарання до 8 років позбавлення волі; на даний час судове слідство триває; особу обвинуваченого який раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, тобто, не має соціальних зв`язків.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробі уникнути їх виконання.

За змістом ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого у тому числі наявність у нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.

Водночас розглядаючи клопотання захисника суд зазначає таке.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Тобто, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особавдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

В переважній більшості випадків, враховуючи вірогідний характер ризиків, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом під час продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неодноразово оцінювався ступень ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, з врахуванням особи обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що«суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування обвинуваченого, суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності не дають достатніх підстав про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на інший, більш м`який.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, суд дійшов висновку, що обвинувачений представляє ризики втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики його особи суд вважає такими, що не стримуватимуть обвинуваченого ОСОБА_3 від порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який цілодобовий домашній арешт.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 183, 194, 314, 331, 384 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на більш м`який домашній арешт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1