Рішення № 134793926, 13.03.2026, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/692/25

Провадження № 2/602/50/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2026 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участі:

секретаря с/з Майхрук Н.М.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки адвоката Кушки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» або Товариство, або позивач) через свого представника, адвоката Усенка М.І., за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 10.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит № 103091739, на підставі якого первісний кредитор надав позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити за його використання відсотки на умовах договору. В подальшому права вимоги за кредитним договором були відступлені позивачу на підставі договору про відступлення прав вимоги. Відповідно позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №103091739 від 10.05.2021. Всупереч умовам кредитного договору відповідачка не виконала свого зобов`язання, борг не погасила, внаслідок чого у неї перед позивачем існує заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачки. Також разом із заборгованістю по договору позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 гривень.

09 жовтня 2025 року представник відповідача, адвокат Кушка О.М., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до суду відзив, у якому виклав заперечення відповідача проти позову. В обґрунтування заперечень зазначає, що 09.05.2021, приблизно в обід, до ОСОБА_1 зателефонувала невідома особа, яка представилася працівником оператора зв`язку ТОВ «Київстар» і повідомила, що буде підключена послуга «Мій Київстар». У цей момент відповідачці на її мобільний телефон надійшло смс повідомлення з 4-значним кодом, який вона продиктувала. Після цього її номер телефону НОМЕР_1 став неактивним. Оскільки це був вихідний день, ОСОБА_1 звернулася до фірмового магазину «Київстар» лише 11.05.2021 і придбала стартовий пакет з новим номером телефону, а попередній не відновила та не зверталася до центру обслуговування абонентів оператора зв`язку ТОВ «Київстар», щоб з`ясувати обставини деактивації сім-карти. 09 травня 2021 року розрахункову картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 , яка видана на ім`я ОСОБА_1 було поповнено у АДРЕСА_1 , магазин «Гурман» на суму 8000,00 гривень, хоча вона на той момент перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_2 . Починаючи з 09.05.2021 і протягом травня місяця 2021 року на вищевказану картку надходили грошові кошти декількома транзакціями і відразу списувалися без підтвердження відповідачкою на «Розваги: xBil|*CleareGame, KYIV», KYIV", «Розваги: CLICKNPLAY, KYIV», «Розваги: GAMEPAYSTORE, KYIV2, «Розваги:xBill*shalnoiblo, KYІV», «Розваги: 24рау, Kyiv» на загальну суму 31191 грн.

Таким чином на ім`я ОСОБА_1 було оформлено кредит у двох макрофінансових організаціях: ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «МІЛОАН» (договір № 103091739).

Оскільки ОСОБА_1 не оформляла жодних кредитів, то зрозумівши, що коштами неправомірно заволоділи невідомі особи, вона звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та заблокувала власний картковий рахунок і повідомила органи Національної поліції України.

За даним фактом СД ВП № 2 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУ НП в Тернопільській області відкрите кримінальне провадження № 12021216030000095 від 15 липня 2021 року за ч. 1 ст. 190 КК України. В ході розслідуванням встановлено, що невідомі особи заволоділи доступом до персональних даних ОСОБА_1 та її карткового рахунку. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 визнано потерпілою.

Таким чином відповідач фізично не могла оформити кредит у ТОВ «МІЛОАН», оскільки на той час не була користувачем фінансового номеру телефону.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

22 жовтня 2025 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення (на відповідь на відзив), у якому викладені пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив, яку, як стверджує представник відповідача, було надіслано йому засобами поштового зв`язку представником позивача.

Суд констатує, що відповідь на відзив від сторони позивача до суду у цій справі не надходила. У зв`язку з цим, з огляду на принцип змагальності сторін, суд не бере до уваги заперечення представника відповідача (на відповідь на відзив).

Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 вересня 2025 року.

Ухвалою суду від 11.09.2025 розгляд цивільної справи відкладено на 09 жовтня 2025 року.

Ухвалою суду від 09.10.2025 викликано у судове засідання відповідача для надання особистих пояснень, розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2025 року.

Ухвалою суду від 29.10.2025 витребувано у позивача оригінали письмових та електронних доказів, доданих до позовної заяви, у відповідача - виписки по її особовому рахунку, відкритому в АТ КБ «Приватбанк». Розгляд справи відкладено на 27.11.2025.

Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року витребувано у ПрАТ «КИЇВСТАР» інформацію про підстави та обставини блокування номеру телефону НОМЕР_1 , перевипуск СІМ-карти із зазначеним номером телефону, інформацію про роботу терміналу (пристрою мобільного зв`язку) зі вказаним номером у період з 07.05.2021 до 01.08.2021 з прив`язкою до місця знаходження такого пристрою тощо. Розгляд справи відкладено на 18.12.2025.

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року витребувано в ПрАТ «Київстар» інформацію про місцезнаходження дилерського магазину, у якому 09.05.2021 о 14 год 08 хв зафіксовано здійснення заміни SIM-карти з номером НОМЕР_1 на іншу SIM-карту з таким самим телефонним номером (із зазначенням адреси дилерського магазину), а також про місцезнаходження (адресу) базових станцій, в межах зони дії яких перебував мобільний (-і) термінал (-и), у якому (яких) фіксувалась SIM-карта із зазначеним телефонним номером у період часу з 14 год 08 хв 09.05.2021 до 23 год 59 хв 13.05.2021. Розгляд справи відкладено на 06.01.2026.

Ухвалою суду від 06 січня 2026 року, у зв`язку з невиконанням ухвали суду від 18.12.2025, за клопотанням представника відповідача повторно витребувано у ПрАТ «Київстар» інформацію, зазначену в ухвалі суду від 18.12.2025. Розгляд справи відкладено на 28.01.2026.

Ухвалою суду від 28.01.2026 розгляд справи відкладено на 04 березня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 04.03.2026, а також у всі раніше призначені судові засідання представник позивача не прибув, хоча повідомлявся судом належним чином про місце, дату і час проведення судових засідань. У позовній заяві представник позивача просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності. Також неодноразово подавав до суду клопотання аналогічного змісту.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримала заперечення, викладені у відзиві. Додатково пояснила, що 09.05.2021 і 10.05.2021 перебувала вдома, де приймала гостей. 09.05.2021, приблизно в обідню пору, на її телефон з номером НОМЕР_1 надійшло смс-повідомлення, у якому містилася пропозиція підключити за її номером послугу «Мій Київстар». Це повідомлення вона видалила. Через деякий час до неї зателефонувала невідома особа, яка представилася працівником оператора зв`язку «Київстар» і повідомила, що за її номером телефону буде підключена послуга «Мій Київстар», але для цього треба назвати чотири цифри, які були попередньо надіслані у смс-повідомленні. Коли вона сказала, що видалила те повідомлення, співрозмовник відповів, що їй буде надіслано повторно смс-повідомлення з цифрами, які треба йому продиктувати. Після отримання повторного смс-повідомлення вона продиктувала невідомій особі ті цифри, що у ньому містилися. Через незначний проміжок часу її номер телефону став неактивний. Оскільки 9 та 10 травня 2021 року були неробочими днями, то відповідач звернулася до фірмового магазину «Київстар», що у м.Ланівці, лише 11.05.2021, де придбала стартовий пакет з новим номером телефону. Попередній номер вона не відновлювала та не з`ясовувала у оператора мобільного зв`язку обставини його блокування. Приблизно через місяць на її домашню адресу поштовим зв`язком надійшли листи від ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «МАНІВЕО» з вимогами погасити заборгованість за кредитними договорами, які були оформлені 10.05.2021. Зрозумівши, що вона стала жертвою шахрайських дій, ОСОБА_1 одразу після отримання цих листів звернулася до поліції, де за її заявою було зареєстроване кримінальне провадження. Про несанкціоновані нею транзакції з використанням її банківського рахунку вона дізналася лише через деякий час, коли перевірила баланс по платіжній картці у відділенні Приватбанку, оскільки додатку «Приват 24» у неї на телефоні не було через те, що тоді мала кнопковий телефон (не смартфон). Тоді ж вона подала заяву до банку про заміну фінансового номера телефону. Додала, що вона не зверталася 10.05.2021 до жодних фінансових установ із заявами про отримання кредитів і не підписувала жодних кредитних договорів. Також, що ніколи не була у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області і не має там ні родичів, ні знайомих. Просила відмовити у позові повністю.

У судовому засіданні 04.03.2026 задоволено клопотання представника відповідача про допит свідків, оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, на підставі ч.1 ст.244 ЦПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк дев`ять днів, до 13.03.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які у них містяться, пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, допитавши свідків у судовому засіданні, заслухавши пояснення відповідача та її представника, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини, та дійшов наступних висновків.

На підтвердження позовних вимог представником позивача до позовної заяви додано, зокрема, копії: Анкети-заяви на кредит № 103091739 на отримання кредиту (далі у тексті - Анкета-заява), Договору про споживчий кредит № 103091739 (індивідуальна частина) (далі у тексті - Кредитний договір), а також додатків до Кредитного договору, а саме Додатку №1 (Графік платежів) та Додатку № 2 (Паспорт споживчого кредиту) ТОВ «МІЛОАН», які за твердженням представника позивача підписані 10 травня 2021 року ОСОБА_1 дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме: шляхом надсилання електронного повідомлення про накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил надання фінансових кредитів (послуг) (а.с. 10-16).

У тексті Кредитного договору зазначено, що він укладений між ТОВ «МІЛОАН» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору (далі-кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Умовами укладеного Кредитного договору передбачено: сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн (пункт 1.2); кредит надається строком на 15 днів з 10.05.2021 (строк кредитування) (пункт 1.3); термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 25.05.2021 (пункт 1.4); проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2); кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (пункт 2.1).

На перший сторінці Кредитного договору, у правому верхньому куті, міститься відмітка - текст наступного змісту «Підписано Вінніченко Олексій Віталійович, ТОВ Мілоан. Час: 10.05.2021 06:48».

Відмітки про накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором зі сторони позичальника ОСОБА_1 безпосередньо у Кредитному договорі не міститься.

У довідці ТОВ «МІЛОАН» за вих. №б/н від 12.06.2025 зазначено, що позичальник ОСОБА_1 , з якою укладено Кредитний договір, ідентифікована товариством. Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відправлений позичальнику 10.05.2021 о 03 год 48 хв на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.15 на звороті).

З інформації, яка міститься в Анкеті-заяві у розділі «Процес оформлення та розгляду заяви 103091739», убачається, що хронологічно процедура подання заяви та підписання Кредитного договору відбувалася наступним чином: заповнення заяви (з 06 год 42 хв 35 сек до 06 год 44 хв 28 сек 10.05.2021); підписання договору (з 06 год 48 хв 51 сек до 06 год 55 хв 12 сек 10.05.2021).

Також в Анкеті-заяві вказана IP-адреса, з якої подано заяву: 188.163.42.146.

На підтвердження обставини переказу відповідачці ОСОБА_1 кредитних коштів згідно з кредитним договором позивачем надано документ під назвою «Платіжне доручення 27518950», дата: 2021-05-10, платник - ТОВ «МІЛОАН», сума 8000,00 грн., отримувач - ОСОБА_1 , призначення платежу - кошти згідно договору 103091739 (а.с. 17).

До позовної заяви також долучено копію договору відступлення права вимоги №75-МЛ/Т від 19.08.2021, підписаного ТОВ «МІЛОАН» як Кредитором та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» як Новим кредитором (далі у тексті - Договір відступлення), а також копії документів, складених на виконання цього договору, а саме: Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 19.08.2021, платіжного доручення №38034 від 19.08.2021 про оплату компенсації за відступлені права вимоги, Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення (а.с. 19 - 28).

Згідно з п. 1.1 Договору відступлення на умовах встановлених цим договором Кредитор передає (відступає) Новому кредитору за плату, а Новий кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і боржниками (Портфель заборгованості).

Із долученої до відзиву представником відповідача відповіді №140120-2025 від 05.10.2025 начальника СД ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Ю.Безбаха на адвокатський запит адвоката О.Кушки слідує, що сектором дізнання зазначеного відділення поліції здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12021216030000095 від 15.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, в якому 27.07.2021 прийнято рішення про закриття відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України (а.с. 61).

Наведене вище підтверджується також копіями: Витягу з ЄРДР, заяви ОСОБА_1 від 22.06.2021 на ім`я т.в.о. начальника ВПК в Тернопільській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, письмового пояснення ОСОБА_1 від 22.06.2021, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_1 від 17.07.2021, постанови про закриття кримінального провадження від 27.07.2021, а також інших матеріалів зазначеного кримінального провадження (а.с. 62-78).

У заяві ОСОБА_1 від 22.06.2021, зареєстрованій у ВПК в Тернопільській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України того ж дня, у письмовому поясненні ОСОБА_1 , наданому працівнику поліції 22.06.2021, та у протоколі допиту потерпілої ОСОБА_1 від 17.07.2021 міститься виклад обставин, зміст якого відповідає викладу обставин, наведеному у відзиві, а також змісту пояснень відповідача, наданих у судовому засіданні.

Постановою дізнавача СД ВП (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області І.Літинським кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021216030000095 від 15.07.2021 за ознаками кримінального проступку за ч.1 ст.190 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального проступку.

Закриваючи кримінальне провадження дізнавач дійшов висновків про те, що ОСОБА_1 не повідомляла номер платіжної картки Приватбанку на своє ім`я, термін дії картки, СVV код та, не ознайомившись в повній мірі із умовами підключення даної послуги, лише повідомила (невідомій особі) 4-значний код для ідентифікації свого номеру мобільного телефону, а отже особа не мала можливості вільного доступу до карткового рахунку ОСОБА_1 , результат списання коштів з платіжної банківської карти Приватбанку залежав тільки від ОСОБА_1 .

У матеріалах справи також наявна виписка по банківському рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка містить інформацію про рух коштів по рахунку. Зокрема, інформацію про зарахування на рахунок відповідача коштів у сумі 8000 грн 10.05.2021 о 06 год 54 хв, деталі операції - «LiqPay. Переказ з карти на карту від 10-05-2021 ID платежу 1643022386» (а.с. 69 зворот - 73, 112 - 114).

На виконання ухвал суду в порядку витребування доказів ПрАТ «КИЇВСТАР» надало наступну інформацію:

- телефонний номер НОМЕР_1 обслуговувався на умовах передплаченої форми обслуговування знеособлено (анонімно) без укладання письмового договору або реєстрації відповідно до установленого порядку та за жодною особою номер зареєстрований не був. Згідно з даними, наданими відповідальним структурним підрозділом компанії, 09.05.2021 о 14 год 08 хв зафіксовано здійснення заміни SIM-карти з номером НОМЕР_1 на іншу SIM-карту з таким самим телефонним номером у дилерському магазині з назвою «Київстар», що належить іншій юридичній особі та розташоване за адресою АДРЕСА_3 . 13.05.2021 зазначений телефонний номер було заблоковано (а.с. 129-130, 152);

- згідно з інформацією ПрАТ «КИЇВСТАР» мобільне обладання із SIM-картою з номером НОМЕР_1 у період часу з 14 год 08 хв 09.05.2021 по 23 год 59 хв 13.05.2021 перебувало у зоні дії базових станцій, розташованими у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області за різними адресами, зокрема: у період з 14 год 10 хв 35 сек по 14 год 10 хв 51 сек 09.05.2021 - в зоні дії базової станції на вул. Житомирська, 3, що у м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., а у період з 15 год 01 хв 07 сек 09.05.2021 по 07 год 35 хв 23 сек 10.05.2021 - в зоні дії базової станції на АДРЕСА_4 (а.с. 153-155).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка є дочкою відповідача ОСОБА_1 , надала показання суду про те, що 09.05.2021 вона разом з матір`ю була цілий день вдома за адресою АДРЕСА_2 . Того дня вони очікували приїзду родичів з Чернівецької області, тож готувалися до їх приїзду. Свідок пам`ятає, що того дня на телефон її матері, неодноразово приходили смс-повідомлення про підключення послуги «Мій Київстар», після чого на телефон надійшов вхідний дзвінок від невідомої особи, під час якого її мати в присутності свідка на прохання тієї особи назвала чотиризначний код, що містився у згаданому смс-повідомленні. Після цього номер телефону відповідача ОСОБА_1 вимкнувся (став неактивний). Наступні дні її мати теж перебувала у м.Ланівці Кременецького району Тернопільської області та не їздила до м. Кривий Ріг. І взагалі, свідку невідомо, щоб будь-коли її мати виїжджала за межі Тернопільської області.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою чоловіка ОСОБА_1 , надала показання суду про те, що 09.05.2021 вона на прохання відповідача перебувала у неї вдома, допомагаючи приготувати та накрити на стіл до приїзду гостей. Того дня, приблизно по обідній порі, відповідач ОСОБА_1 повідомила свідку, що її номер телефону заблоковано з невідомих причин. Також свідок приходила до відповідача і наступного дня, 10.05.2021, де проводила час разом з відповідачем та родичами, які приїхали у гості до ОСОБА_1 . Свідок стверджує, що відповідач усі ці дні перебувала вдома.

Суд зауважує, що хоча допитані у цій справі свідки перебувають у родинних відносинах з відповідачем та у зв`язку з цим можуть мати певну зацікавленість у вирішенні справи, однак зміст їхніх показань узгоджується як зі змістом пояснень відповідача, наданими у судовому засіданні та викладеними у відзиві, так і з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, оцінюючи обставини щодо вибуття телефонного номера НОМЕР_1 з володіння відповідача, суд враховує те, що приблизний час та дата «блокування» зазначеного номера, про які зазначили: свідки у своїх показаннях, відповідач у своїх поясненнях суду та показаннях як потерпілої в межах кримінального провадження у 2021 році, - узгоджуються зі змістом інформації, наданої оператором мобільного зв`язку в порядку витребування доказів.

Зі змісту наданої ПрАТ «КИЇВСТАР» інформації слідує, що заміна SIM-карти з номером НОМЕР_1 на іншу SIM-карту з таким самим телефонним номером було здійснено 09.05.2021 о 14 год 08 хв за ініціативою невстановленої особи у дилерському магазині з назвою «Київстар», що належить іншій юридичній особі, розташованому за адресою АДРЕСА_3 .

Через дві хвилини після активації заміненої (перевипущеної) SIM-карти мобільне обладнання, у якому містилася така SIM-карта, перебувало в зоні дії базової станції, розміщеної на АДРЕСА_4 , яка, як свідчить інформація із загальнодоступного Інтернет-сервісу GoogleMaps, знаходиться неподалік (на відстані 1,76 км) від місця розташування дилерського магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на АДРЕСА_3 .

У подальшому, у той час, коли згідно з наданими позивачем доказами дистанційно було заповнено Анкету-заяву на отримання кредиту та підписано Кредитний договір зі сторони позичальника, мобільне обладнання з активною SIM-картою з номером +38098-463-71-19 перебувало в зоні дії базової станції розташованої на АДРЕСА_4 .

Окрім того, за допомогою загальнодоступних сервісів, які містяться на сайтах у мережі Інтернет (зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також https://hyperhost.ua) можна пересвідчиттися, що IP-адреса, з якої подано заяву (188.163.42.146), вказана в Анкеті-заяві, геолокується у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази як в цілому, так і кожен окремо, суд у цій справі встановив наступні обставини: 1) номер мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користувалася ОСОБА_1 , 09.05.2021 о 14 год 08 хв внаслідок дій невстановленої (-их) особи (-іб) вибув з володіння відповідача не з її волі та перебував під контролем такої (таких) особи (осіб) аж до 13.05.2021 включно, коли був заблокований оператором мобільного зв`язку ПрАТ «КИЇВСТАР»; 2) мобільне обладнання з активною SIM-картою з номером НОМЕР_1 в моменти відправлення на цей номер одноразового ідентифікатора, заповнення Анкети-заяви на кредит №103091739, а також підписання Кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором територіально перебувало в межах міста Кривий Ріг Дніпропетровської області; 3) у той самий час відповідач ОСОБА_1 перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_2 .

У цій справі, з огляду на встановлені обставини, суд застосовує наступні норми права.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частинами першою, другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частинами третьою, четвертою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З наведених вище норм права слідує, що кредитний договір, зокрема, договір про споживчий кредит має укладатися у письмовій формі. При цьому письмова форма такого договору може бути виражатися як у паперовому вигляді, так і у вигляді електронного документа з накладенням електронних підписів, у т.ч. електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У разі підписання кредитного договору в електронному вигляді шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, цей одноразовий ідентифікатор надсилається особі, яка має намір підписати договір, визначеними засобами дистанційного зв`язку, зокрема шляхом відправки SMS-повідомлення на вказаний такою особою номер мобільного телефону. Підписуючи договір, особа відправляє електронне повідомлення про прийняття пропозиції укладення договору (акцепт) із попередньо отриманим нею одноразовим ідентифікатором. Таке електронне повідомлення відправляється особою оференту (в даному випадку - фінансовій установі), зокрема, SMS.

Отже, фактичним підписантом договору у вищезгаданому порядку є особа, у володінні якої у цей час перебуває номер мобільного телефону, з якого алфавітно-цифрова послідовність (одноразовий ідентифікатор), попередньо отримана від фінансової установи, надсилається оференту за допомогою SMS для акцепту пропозиції про укладення договору.

Тобто, ідентифікація підписанта договору у такому випадку відбувається виключно за допомогою відповідного номера мобільного телефону.

Наведене вище стосовно цієї справи свідчить про те, що відповідач не подавала ТОВ «МІЛОАН» заявку на отримання кредиту і не підписувала Кредитного договору, оскільки вона у той час не володіла номером мобільного телефону НОМЕР_1 , за допомогою якого відбувалося підписання договору, і який за день до того вибув з її володіння внаслідок неправомірних дій невідомої (-их) особи (-іб). Натомість Кредитний договір підписано зі сторони позичальника невідомою неуповноваженою особою, яка видала себе за ОСОБА_1 , повідомивши фінансовій установі персональні дані останньої.

На підставі ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) викладені правові висновки щодо застосування норм права, згідно з якими відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (див. пункти 233 - 235).

При цьому Велика Палата Верховного Суду підтримує раніше викладені нею правові висновки в постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), у яких йдеться, зокрема, про таке:

«Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.»

І хоча наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у справах, в яких йшлося про підписання письмового договору у паперовій формі, суд з огляду на те, що за чинним законодавством електронний підпис прирівнюється до власноручного, а електронний договір має таку ж юридичну силу як і письмовий договір у паперовому вигляді, вважає, що вони цілком застосовні до справи, що розглядається.

Також у справі 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Отже, за встановлених обставин, з огляду на наведені вище норми права та правові висновки щодо їх застосування, викладені в постановах Верховного Суду, суд у цій справі дійшов висновку про неукладеність Кредитного договору.

Неукладений договір не породжує відповідних договірних правовідносин за участю відповідача, оскільки у цьому випадку йдеться про цілковиту відсутність її волевиявлення на виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Позивач у цій справі обґрунтовував свої позовні вимоги такими обставинами: укладення Кредитного договору між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем; надання відповідачу кредитних коштів на підставі укладеного договору; невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним Кредитним договором; перехід права вимоги, яке виникло на підставі укладеного Кредитного договору, від первісного кредитора - ТОВ «МІЛОАН» до позивача згідно з Договором відступлення.

З огляду на те, що обставина укладення Кредитного договору між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем не підтвердилася в ході судового розгляду та була спростована наданими відповідачем доказами, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором є безпідставними.

Додатково суд зауважує, що хоч наявна у матеріалах справи банківська виписка і підтверджує факт надходження 10.05.2021 на рахунок відповідача коштів у сумі 8000 грн. Разом з тим вона не містить інформації про платника, призначення платежу, платіжного документа чи будь-якої іншої інформації, що дала б змогу безсумнівно ідентифікувати зазначені кошти як такі, що сплачені саме ТОВ «МІЛОАН».

При цьому, суд також ураховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, згідно з якими користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними» (див., до прикладу, постанови Верховного Суду від 08.02.2018 в справі №552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18), від 16.08.2023 в справі №176/1445/22 (провадження № 61-8249св23), від 02.07.2025 в справі №490/7829/23 (провадження № 61-16525св24)).

У цій справі не встановлено обставин, які безспірно свідчать про те, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, за таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Інші доводи і аргументи сторін, на які не надано відповіді у цьому рішенні, на думку суду, не є важливими і доречними з огляду на предмет доказування та встановлені обставини у цій справі.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» (№ 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року) п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язку з тим, що у позові відмовлено повністю, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, понесені по справі судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного вище, статей 203, 205, 207, 638, 1055 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 89, 141, 211, 244, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Понесені по справі судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 13 березня 2026 року.

Суддя: В. А. Наумчук