Рішення № 134789401, 11.03.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13243/22

Провадження №: 2/755/2856/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретарів: Бєльченко М.В., Гречаної Ю.О., Дубенко Г.В., Зілінської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Любченко Т.С., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оспорювання батьківства.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису №00047367754 від 09 серпня 2011 року про народження ОСОБА_3 , складеного Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язати Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позову обґрунтовував тим, що сторони з 20 лютого 2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2017 року. Позивач зазначає, що під час спільного проживання сторін, тривалий час не було можливості народити дитину, оскільки попередньо позивачу діагностували безпліддя, однак вагітність дружини стала для позивача радісною новиною до моменту коли дитина стала підростати та не проявляла візуальних ознак подібності з батьком та здачі повторних аналізів щодо оцінку стану репродуктивної системи по спермограмі з отриманням повторного діагнозу безпліддя в 2022 році. За доводами позовної заяви, на момент народження та реєстрації дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач вважав себе батьком дитини, згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій не надавав, відповідач не відреагувала на пропозицію представника позивача щодо проведення молекулярної експертизи, не відповідала на дзвінки та дитину на зустрічі не надавала, а тому, зважаючи на встановлений позивачу діагноз, виникла необхідність в зверненні до суду з даним позовом.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Чех Н.А. (т.1 а.с.39)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року відкрито провадження в даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання (т.1 а.с.42).

03 лютого 2023 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. За доводами відзиву, відповідач вважає, що позов у цій справі поданий з метою ухилення від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , вказує на наявність заборгованості по аліментам. Вказує на відсутність доказів наведеним у позовній заяві твердженням, зазначає про схожість дитини на позивача та його родичів та про відсутність відношення безпліддя позивача в 2022 році до року народження дитини. (т.1 а.с.46-49).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року у даній справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено. (т.1 а.с.111-113)

27 березня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, подана представником позивач ОСОБА_1 - адвокатом Любченко Т.С., в якій вказується на абсурдність тверджень відповідача пор те, що мотиви подання позовної заяви до суду це ухилення від сплати аліментів на дитину, невідповідність дійсності тверджень відповідача про наявність заборгованості зі сплати аліментів. Також у відповіді наводиться оцінка долученим сторонами доказам. (т.1 а.с.116-119)

В порядку повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Слободянюк А.В. (т.1 а.с.138)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 липня 2023 року поновлено провадження у справі (т.1 а.с.148-149)

27 грудня 2023 року до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_2 , в яких вказується на наявність заборгованості зі сплати аліментів в сумі 261 719,36 грн, зазначається про змінюваність спермограми в залежності від різноманітних чинників. (т.1 а.с.207-210).

29 січня 2024 року до суду надійшов висновок експерта (т.1 а.с.226-229).

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва №44 від 01 лютого 2024 року, відповідно до п.п. 2.3.52 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.

Зазначену справу передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2024 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 лютого 2024 року справу прийнято до провадження судді Гаврилової О.В., постановлено проводити розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. (т.1 а.с.235-236)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (т.2 а.с.68-69)

Ухвалою Дніпровського районного суд міста Києва від 10 лютого 2025 року призначено в даній справі повторну судову молекулярно-генетичну експертизу. (т.2 а.с. 98-99, 101-104)

09 травня 2025 року з до суду надійшло клопотання експерта щодо уточнення питання, поставленого на розв`язання експерта.

Ухвалою Дніпровського районного суд міста Києва від 09 травня 2025 року поновлено провадження у справі. (т.2 а.с. 112)

Ухвалою Дніпровського районного суд міста Києва від 06 червня 2025 року задоволено клопотання експерта, внесено уточнення до ухвали Дніпровського районного суд міста Києва від 10 лютого 2025 року про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи та зупинено провадження у справі. (т.2 а.с.122-124)

26 листопада 2025 року з Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта №СЕ-19-25/23812-БД від 07 листопада 2025 року. (т.2 а.с.130-139)

Ухвалою Дніпровського районного суд міста Києва від 28 листопада 2025 року поновлено провадження у справі. (т.2 а.с.144)

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Воробйова І.В. в судовому позовну заяву підтримали в повному обсязі просили позов задовольнити.

Позивача в судовому засіданні пояснив, що ще до знайомства з відповідачам він проходив лікування, в подальшому відповідач також здавала аналізи, позивачу повідомили про необхідність пройти лікування і через три тижні після цього відповідач завагітніла. Зазначив, що відповідач підтримувала стосунки з іншими чоловіками. Також пояснив, що на час народження у відповідача доньки він сумнівався, що може мати дитину, був не впевнений у своєму батьківстві, що в 2017 році знайшло своє підтвердження, а в 2021 році, під час сварки з відповідачем остання дала зрозуміти, що позивач не є батьком дитини. Зауважив, що виконував рішення суду про стягнення аліментів до 2021 року, коли дізнався, що його сумніви щодо батьківства підтвердились.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що позивач заперечує своє батьківство з огляду на наявну медичну документацію, його стан здоров`я та результати аналізів. В подальшому відповідач натякнула, що позивач не є батьком дитини. Крім того, після проведеного лікування, позивачу повідомили, що з його діагнозом без штучного запліднення батьківство маловірогідне, проведене позивачу лікування результатів не дало.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі та пояснила, що завагітніла без допомоги штучного запліднення, до вагітності сторони лише здавали аналізи і протягом року відповідач завагітніла. Зауважила, що між сторонами не було конфліктів, які б стосувались походження дитини. Також зазначила, що матір позивача надала останньому якісь бади і через місяць відповідач завагітніла. Переконана, що позивач оспорює батьківство лише через наявність заборгованості зі сплати аліментів, зауважила, що позивач в останнє бачив дитину, коли їй виповнилось 5 років, не піклується про доньку, не спілкується з нею.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу за наявними документами та доказами, ураховуючи фактичні обставини справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Визначення походження дитини регулює Глава 12 Сімейного кодексу України.

Судом установлено, що з 20 лютого 2009 року сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі (т.1 а.с. 20), який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2017 року. (т.1 а.с.12-13)

Як убачається з наявних в матеріалах справи повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (1 та 3 аркуші витягу) (т.1 а.с. 15-16) та свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (т.1 а.с. 14), ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 1454 від 09 серпня 2011 року, батько дитини - ОСОБА_1 , мати дитини - ОСОБА_2 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року стягнуто аліменти із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 , на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 квітня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття (т 1 а.с.52-53), виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні та станом на 03 червня 2024 року за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 489 272,71 грн (т.1 а.с.50-51, 213-215, т.2 а.с.54-57).

У вересні 2017 року позивач звертався до поліції із заявою про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності (т.1 а.с.11), яка розглянута управлінням поліції згідно Закону України «Про звернення громадян» (т.1 а.с.22)

18 червня 2010 року було проведено дослідження спермограми ОСОБА_1 (т.1 а.с.102)

В січні 2022 року ОСОБА_1 проходив медичне обстеження, за результатами якого 28 січня 2022 року йому було встановлено діагноз: безпліддя, астенотератозооспермія (т.1 а.с.9-10)

14 березня 2023 року також було надано консультативний висновок спеціаліста із встановленням діагнозу безпліддя (т.1 а.с.103)

У лютому та серпні 2024 року ОСОБА_1 проходив медичне обстеження, у тому числі й з урахуванням спермограм від 03.05.2006, 03.07.2024, 06.07.2024, аналізу сякуляту від 18.06.2010 та 12 серпня 2024 року встановлено діагноз: чоловіче безпліддя, секреторна форма, оліго-астено-тератозооспермія. (т.2 а.с. 32-35)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він є лікарем урологом, в 2024 року консультував ОСОБА_1 , досліджував спермограму за 2010 рік, з цього часу відбулось зменшення вірогідності запліднення, яка становила 5%. За досвідом свідка лікування допомагає але не завжди. Підкреслив, що єдиною можливістю встановлення батьківства є проведення відповідної експертизи.

Частино 1 ст. 122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини. (ст. 133 СК України)

Відповідно до ч. 1-3 ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведеності відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Як роз`яснено в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК, - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною чоловік може будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

Таким чином, підставою для виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною. Важливе значення в процесі доказування даного факту має висновок експерта. За результатами проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи із застуванням методики генотипоскопії (аналізу ДНК) експерти можуть визначити батьківство із ймовірністю до 99,9 відсотків або дійти висновку про його виключення. Дійти висновку про визначення батьківства можливо і на підставі судово-імунологічної експертизи (експертизи крові). Однак, експертиза ДНК, на сьогодні, є найбільш ефективним доказом, що підтверджує наявність чи відсутність батьківства особи щодо дитини.

Відповідно до частин 1-4 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно Висновку експерта №103-209-2023 від 22 січня 2024 року, складеного на виконання ухвали суду від 16 березня 2023 року судовим експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи Юрченко М.В., молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 складає величину не менш ніж 99,99%. Таким чином, згідно Hummel K at all "Biostatistische Abstammugsbegu-tachung mit blutgruppen befunden" Stuttgart, 1971, біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 практично доведено. (т.1 а.с.226-229).

Ухвалою Дніпровського районного суд міста Києва від 10 лютого 2025 року, за клопотанням позивача та враховуючи думку відповідача, призначено в даній справі повторну судову молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно Висновку експерта №СЕ-19-25/23812-БД від 07 листопада 2025 року, складеного судовим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Капітановою Л.Б., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ймовірно є біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ймовірність походження їх ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків не менше ніж 99,99999999%. (т.2 а.с.130-139)

Дані експертизи проведені методом ДНК-аналізу. При проведенні експертизи виділення ДНК проводилось згідно з методикою, висновки експерта є повними та науково обґрунтованими, відповідають вимогам ст. 102 ЦПК України, отже ставити під сумнів викладені при експертних дослідженнях висновки, підстав немає.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи висновки судових експертиз, якими практично доведено біологічне батьківство позивача ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису №00047367754 від 09 серпня 2011 року про народження ОСОБА_3 , складеного Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Вимога позивача про зобов`язання Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є похідною від першої вимоги позову, в задоволенні якої судом відмовлено, тому така вимога також не підлягає задоволенню.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.209 ЦПК України).

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача, в розмірі, сплаченому при зверненні до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 136 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 26125012, місцезнаходження: м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7/10), про оспорювання батьківства - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: