Постанова № 134787826, 11.03.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10928/25

Провадження № 3/635/595/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 грудня 2025 року о 15 годині 45 хвилин в селі Черкаські Тишки Харківського району Харківської області по вулиці Вялівській, 1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6820 та в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, відповідно до яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними документами, причини неявки суду не повідомив.

Слід зауважити, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В. 19 грудня 2025 року. ОСОБА_1 достовірно було відомо про знаходження матеріалу відносно нього в провадженні суду. Суддею неодноразово призначались судові засідання з розгляду вказаної справи, про що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином був повідомленим.

Так, 02 лютого 2026 року розгляд справи було відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Шох К.А. про ознайомлення із матеріалами справи та узгодження правової позиції щодо захисту ОСОБА_1 .

У судове засідання, призначене на 17 лютого 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, його захисник Шох К.А. надала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю надати ОСОБА_1 правову допомогу та сформувати правову позицію по справі.

11 березня 2026 року від адвоката Шох К.А. до суду надійшло повідомлення про припинення її повноважень щодо здійснення захисту ОСОБА_1 .

Слід зауважити, що суд неодноразово відкладав розгляд справи, сприяючи ОСОБА_1 в реалізації його процесуальних прав, в тому числі права на захист, але жодних відомостей щодо вчинення певних дій, спрямованих на реалізації свого права на захист, а так само документів на підтвердження поважності причин неявки до суду, ОСОБА_1 не надав.

Вищевказані дії ОСОБА_1 свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами та його намагання уникнути адміністративної відповідальності. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідає вимогам частини 2 статті 268 КУпАП.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 531591 від 04 грудня 2025 року;

- рапортом поліцейського СРПП відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Бабака О. від 04 грудня 2025 року, який містить відомості про процедуру оформлення адміністративного матеріалу за частиною 1 статті 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 грудня 2025 року;

- змістом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови останнього від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння. Так, зі змісту відеозапису слідує, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ОСОБА_1 спочатку погодився, проте пізніше перед початком проведення відповідного огляду він відмовився від проходження такого огляду, зазначивши що не має на це часу.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, крім іншого, настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція норми частини 1 статті 130 КУпАП є бланкетною, тобто спрямовує до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі й осіб, які керують транспортними засобами, та які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пункт 1.3. ПДР України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5. ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння визначена статтею 266 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (пункти 1-7 розділу Х), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (пункти 3-8) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніннях або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1413/735.

Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 3, 7, 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніннях або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно в складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог статті 256 КУпАП та пунктів 1-15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, зазначені місце його складання; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, відомості щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відео фіксація.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, суд висновує, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.5. ПДР України.

Суд, дослідивши матеріали справи, кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника.

Відповідно до довідки складеної поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Бабаком О. від 04 грудня 2025 року, згідно з обліковими даними ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, в порядку статті 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 245, 251, 252, 268, 279, 283 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

(отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; код класифікації доходів бюджету: 21081300; Код за ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок

(отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення штрафу та судового збору 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Т.В. Бобко