Ухвала суду № 134782947, 12.03.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/232/26

Провадження №2/377/334/26

12 березня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Григоренко Андрій Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС-Є» про захист прав споживачів та визнання протиправним і скасування наказу «Про встановлення плати на абонентське обслуговування споживачів» № 01-ОД від 28.11.2025,-

У С Т А Н О В И Л А:

10 березня 2026 року до суду надійшла позовна заява у якій позивач, від імені якого діє представник адвокат Григоренко Андрій Олександрович, посилаючись на статті 1, 13 «Про житлово-комунальні послуги», просить визнати протиправним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС-Є» «Про встановлення плати на абонентське обслуговування споживачів» № 01-ОД від 28.11.2025.

Дослідивши позовну заяву разом з доданими документами, вважаю правильним передати справу на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Разом з тим, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу (частина дев`ята статті 187 ЦПК України).

Згідно положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (стаття 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З урахуванням наведеного, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, правила статті 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 лютого 2021 року по справі № 911/2390/18, словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майном або певними діями, пов`язаними з цим майном. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї документів, предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС-Є» «Про встановлення плати на абонентське обслуговування споживачів» № 01-ОД від 28.11.2025, яким встановлено плату на абонентське обслуговування споживачів за послуги центрального водопостачання та центрального водовідведення. Вказані послуги надаються позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, цивільно-правовий спір, який виник між сторонами, пов`язаний з нерухомим майном.

Виходячи з викладеного, оскільки спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, то підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.

Посилання позивача, від імені якого діє представник адвокат Григоренко Андрій Олександрович, в позовній заяві на положення частини 5 статті 28 ЦПК України, як на підставу для подання позовної зави до суду за зареєстрованим місцем проживання позивача, до уваги не приймаються, оскільки, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі № 911/2390/18, виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності.

Пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що об`єкт нерухомості, з яким пов`язаний спір, що виник між сторонами, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то дана справа з урахуванням положень пункту 3-1 розділу ХІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За таких обставин, справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Григоренко Андрій Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС-Є» про захист прав споживачів та визнання протиправним і скасування наказу «Про встановлення плати на абонентське обслуговування споживачів» № 01-ОД від 28.11.2025, необхідно передати на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Керуючись статтею 31 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Григоренко Андрій Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСЕРВІС-Є» про захист прав споживачів та визнання протиправним і скасування наказу «Про встановлення плати на абонентське обслуговування споживачів» № 01-ОД від 28.11.2025 передати на розгляд Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена і підписана 12 березня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька