Ухвала суду № 134782236, 11.03.2026, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

294/803/22

У Х В А Л А

11 березня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., представника позивача Макалюк Є.Ф., при розгляді у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом селянського господарства «Надія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2022 року селянське господарство «Надія» (далі СГ «Надія») звернулося до Чуднівського районного суду Житомирської області з позовом ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на його користь 162225,00 грн на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та 11500,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 06 березня 2023 року вирішено дану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, визначено строк для подання учасниками справи заяв по суті справи.

Заперечуючи відносно наведених позивачем обставин, представником відповідача подано до Чуднівського районного суду Житомирської області відзив, в якому, посилаючись на відсутність доказів вчинення відповідачем кримінального правопорушення та наявності його вини, не підтвердження факту та розміру упущеної вигоди та моральної шкоди, просить у задоволенні позову СГ «Надія» відмовити за безпідставністю.

Представником позивача подано до Чуднівського районного суду Житомирської області заперечення на відзив (відповідь на відзив), в якому, посилаючись на необґрунтованість заперечень представника відповідача проти позову, просить суд позов СГ «Надія» задовольнити.

Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року цивільну справу за позовом СГ «Надія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та стягнення моральної шкоди було передано за підсудністю на розгляд до Романівського районного суду Житомирської області.

24 червня 2024 року Романівським районним судом Житомирської області постановлено ухвалу, згідно якої вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року задоволено заяву СГ «Надія» про забезпечення позову та з метою забезпечення позову СГ «Надія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та стягнення моральної шкоди, вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі законної сили та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1657 га кадастровий номер 1825882402:02:001:0227, земельну ділянку площею 0,1772 га кадастровий номер 1825882402:02:001:0228, земельну ділянку площею 0,4537 га кадастровий номер 1825882400:03:001:0094, земельну ділянку площею 2,3523 га кадастровий номер 1825882400:04:001:0031 та земельну ділянку площею 1,8933 га кадастровий номер 1825882400:04:001:0030.

В листопаді 2025 року та в січні 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_1 .

В ході судового розгляду встановлено, що згідно актового запису про смерть № 228 від 12 листопада 2025 року, складеного Центром надання адміністративних послуг Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дідківці Житомирського району Житомирської області.

В судове засідання, призначене на 11 березня 2026 року, представник СГ «Надія» - адвокат Чуприна А.В. та представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про час і місце його проведення, не з`явилися, заявивши клопотання про розгляд справи за їх відсутності. При цьому, представник відповідача доводи клопотання про закриття провадження у справі підтримала та просить вирішити питання щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом.

Представник позивача в судовому засіданні щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову заперечила та вважала за доцільне зупинити провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника (ів) ОСОБА_1 .

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до частини першої статті 279 ЦПК України, здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з частиною 1 статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 статті 48 ЦПК України).

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина 4 статті 25 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Відтак, інститут залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника може бути застосований лише у разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто, правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, провадження № 14-37цс20, вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».

За змістом положень статті 55 ЦПК України суд має вирішити питання процесуального правонаступництва під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та чи відомі особи, які прийняли спадщину.

Заміна будь-якого учасника справи судом не носить виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу, зокрема для своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту оспорюваних прав сторони.

Подібні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

У постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 760/9496/21 (провадження № 61-10690св22) Верховний Суд виснував, що визначальним під час вирішення питання про залучення правонаступників до участі у справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та чи є відомими особи, які прийняли спадщину. Саме для встановлення осіб, які прийняли спадщину, статтею 251 ЦПК України передбачений обов`язок суду зупинити провадження у справі, правовідносини у якій допускають правонаступництво.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (стаття 1219 ЦК України).

Згідно статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою; зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

За змістом статті 1231 ЦК України до спадкоємців переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем, сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.

Відповідно до матеріалів справи, провадження у справі відкрито до смерті відповідача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди судовим рішенням з нього не стягувалися.

Станом на 11 березня 2026 року шестимісячний строк для прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_1 не сплив.

Заявлені СГ «Надія» вимоги пов`язані з відшкодуванням матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення спадкодавцем кримінального правопорушення, тому такі правовідносини допускають правонаступництво, а вимоги пов`язані зі стягненням моральної шкоди - процесуального правонаступництва не допускають.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі в частині позовних вимог СГ «Надія» до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди слід закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Водночас, беручи до уваги, що спірні правовідносини в частині відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення спадкодавцем кримінального правопорушення, допускають правонаступництво, а строк встановлений законом для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 не сплив, що унеможливлює встановлення кола правонаступників, суд вважає, що провадження у справі в цій частині слід зупинити.

Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (частина 9 статті 158 ЦПК України).

Враховуючи, що позов СГ «Надія» в частині відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення на загальну суму 162225,00 грн підлягає зупиненню до залучення до участі у справі правонаступника (ів) ОСОБА_1 , підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, на даний час не має.

Керуючись статтею 64, 255, 257, 259, 260, 261, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині позовних вимог селянського господарства «Надія» до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди закрити.

Провадження у справі в частині позовних вимог селянського господарства «Надія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення - зупинити до залучення до участі у справі правонаступника(ів) ОСОБА_1 .

У клопотанні представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Савіцької Анни Олегівни про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

П`ятнадцятиденний строк на оскарження даного судового рішення слід обчислювати з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 12 березня 2026 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.В. Ковальчук