Ухвала суду № 134782033, 12.03.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

Справа № 285/5917/25

провадження у справі 2/0285/636/26

12 березня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………...……Літвин О. О.,

секретаря………………….……...Клечковської М. М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа:

відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області

Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2025 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є відповідач у справі.

В судове засідання жодна зі сторін повторно не прибула, будь-яких заяв чи клопотань не подали.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації сторін, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Провадження по даній справі було відкрито 29.10.2025 /а.с.24/ та призначено двічі до розгляду на 27.01.2026 і на 12.03.2026.

Будучи належним чином повідомленим про усі слухання справи позивач до суду не прибув, причини його неявки не відомі.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки воно є мірою свободи та можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Особи, які беруть участь у справі, повинні добросовісно користуватися процесуальними? ? правами та не допускати їх зловживання (ст.44 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, у своєму рішенні в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважних причин, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду. Загальнообов`язкові процесуальні правила даних статей є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Правила ст.223 ЦПК України встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина 5 ст.223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, а позивач до суду не прибула та не направила свого представника і її нез`явлення перешкоджало вирішенню спору.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

На думку суду, ОСОБА_1 , який є позивачем, зловживає своїми процесуальними правами і його чергова неявка, яку суд вважає без поважної причини, перешкоджає винести у даній справі об`єктивне рішення.

Враховуючи вимоги ст.210 ЦПК України щодо розумності строку розгляду і вирішення цивільної справи без невиправданих зволікань, суд приходить висновку про залишення позову без розгляду.

У справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що не має порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, що, зокрема свідчить те, що вони протягом тривалого часу не звертались за інформацією щодо стану розгляду їх скарги.

Повторна неявка в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду справи, та не направлення свого представника являється його волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації захисту свого права в судовому порядку.

Керуючись статтями 223, 257, 258-261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства.

Роз`яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.? ?

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на неї протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду.

Головуюча суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин