Постанова № 134781999, 11.03.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/5516/25

провадження № 3/0285/56/26

11 березня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й.,

за участю секретаря Букши О. В.,

особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника Луцик К. В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши матеріали, що надійшли від ВАП управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

25.09.2025 о 07:05 год, дорога М06 Київ-Чоп 236 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Kogel, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 пояснила, що викладені в протоколі обставини не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 зупинили працівники поліції та вимагали поїхати до РТЦК, оскільки останній перебуває у розшуку. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що не є військовозобов`язаним, оскільки був виключений з військового обліку за станом здоров`я та його помилково включено до реєстру військовозобов`язаних, однак працівники поліції наполягали на його доставленні до місцевого РТЦК. ОСОБА_1 відмовився залишати автомобіль щоб працівники поліції не застосовували фізичний примус та не відвезли до ТЦК. В подальшому працівники поліції висловили твердження, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд в медичному закладі, де останній погодився. Згодом працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 приїхав до м. Рівне де КП "Рівненський обласний центр психологічного здоров`я населення" МОЗ України надав біологічний зразок і висновком від 25.09.2025 було встановлено відсутність наркотичного та алкогольного сп`яніння. З огляду на те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав пояснення захисника Луцик К. В. та додатково пояснив, що працівники поліції, які його зупинили за те, що не працювала фара ближнього світла не вбачали ознак сп`яніння, а лише повідомили, що він перебуває у розшуку та його потрібно доставити до місцевого РТЦК. Згодом приїхала друга зміна працівників поліції та почали висловлювати думку про те, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння та пропонувати пройти огляд на стан сп`яніння на що він погодився його пройти на місці зупинки. Потім працівники поліції висловили думку про те, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння та пропонували проїхати з ними до найближчого медичного закладу.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ч.1 ст.130 КУпАП з огляду на наступне.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КупАП.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464398 від 25.09.2025, який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому зазначено відомості про посадову особу, яка склала даний протокол та особу, відносно якої він складений, суть адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд у медичному закладі відносно ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою;

- рапортом поліцейського про те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі;

- даними диску з відеозаписом.

Досліджені докази, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Суд не приймає до уваги наданий результат токсикологічного дослідження №467/1009 від 25.09.2025 р., відносно ОСОБА_3 оскільки його огляд було проведено з порушенням вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП (у відсутності поліцейського), а також вже після складання протоколу, в зв`язку з чим він є недійсним (ч.5 ст.266 КупАП).

В підсилення своєї правової позиції, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Оцінюючи надані докази, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив порушення на транспорті, та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення беру до уваги характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 та вважаю, що до нього слід застосувати безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

З особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також належить стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу: р/р UA 368999980313060149000006001, код ЄДРПОУ 37976485, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів: ГУК у Житомрській обл./Житомирська обл../21081300

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: р/р UA 908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Казначейство України (ЕАП), судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. Й. Васильчук