Рішення № 134781318, 06.03.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17509/24

Категорія 7

2/295/1632/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Перекупка І.Г., при секретарі судового засідання Конончук Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Трофімова А.В., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Давиденко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення частки майна в натурі та зустрічний позов представника ОСОБА_3 адвоката Давиденка Віктора Віталійовича до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житомирська міська рада про поділ житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира 21.11.2024 р. звернувся з первинним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення частки майна в натурі а саме виділити йому, ОСОБА_1 в натурі 45/100 частки, у домоволодінні загальною площею 119,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , згідно варанту № 1 будівельно-технічної експертизи, а саме: 1-1 веранда плошею 8,4 кв. м. - вартістю 67 916,00 грн., 1-2 кухня площею 9,0 кв. м. вартістю 75 193, 00грн., 1-3 коридор площею 4,6 кв. м. - вартістю 37 192,00 грн., 1-4 кімната площею 8,20 кв. м. - вартістю 66 299,00 грн., 1-5 кімната площею 11,0 кв. м. - вартістю 88 937,00 грн., всього по будинку 41,20 кв. м. вартістю 335 537,00 грн., господарські будівлі та споруди: сарай літ. «В» вартістю 23 613,00 грн., гараж літ. «Г» - вартістю 30 897,00 грн., всього по будівлям та спорудам - вартістю 430 955,00 грн.; судові витрати, пов`язані з розглядом справи стягнути з відповідачки на користь позивача. (Т. 1 а. с. 1-47)

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 21.11.2024 року головуючим по справі визначено суддю Перекупка І.Г. (Т. 1 а. с. 48).

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.12.2024 р. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання. (Т. 1 а. с. 90)

21.03.2025 р. позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву про виділення частки майна в натурі (нова редакція остаточна), в якій просить: поділити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 згідно варіанту № 1 будівельно-технічної експертизи; виділити в натурі ОСОБА_1 (позивачу) 45/100 частки, загальною площею 41,20 кв. м. з яких 19,2 кв. м. житлова; 22,0 кв. м. допоміжна, у житлового будинку АДРЕСА_1 , яка є окремим ізольованим житловим приміщенням з окремим входом, з присвоєнням порядкового номеру АДРЕСА_1 , згідно варіанту № 1 будівельно-технічної експертизи від 25.07.2024 р., а саме: 1-1 веранда площею 8,4 кв. м. - вартістю 67 916,00 грн; 1-2 кухня площею 9,0 кв. м. - вартістю 75 193,00 грн.; 1-3 коридор площею 4,6 кв. м. - вартістю 37 192,00 грн.; 1-4 - кімната площею 8,20 кв. м. - вартістю 66 299,00 грн.; 1-5 кімната площею 11,0 кв. м. - вартістю 88 937,00 грн.; Господарські будівлі та споруди: сарай літ. «В», вартістю 23 613,00 грн.; гараж літ. «Г», вартістю 60 897,00 грн.; 45/100 частини огорожі вартістю 10 908 грн. Всього по будівлям та спорудам - вартістю 430 955,00 грн.; виділити в натурі ОСОБА_3 (відповідачу) 55/100 частки, загальною площею 78,6 кв. м., з яких 30,5 кв. м. житлова; 48,1 кв. м. допоміжна, у житловому , будинку АДРЕСА_1 , яка є ізольованим житловим приміщенням з окремим входом, згідно варіанту № 1 будівельно-технічної експертизи від 25.07.2024 р., а саме: 1-1 прихожа площею 13,70 кв. м.; 1-2 їдальня площею 11,00 кв. м.; 1- 3 кімната площею 19,50 кв. м.; 1-4 кімната площею 11,00 кв. м.; 1-5 кухня площею 17,10 кв. м.; 1-6 санвузол 6,30 кв. м. Всього по будинку 30,50 кв. м.; Господарські будівлі та споруди: літня кухня літ. «Б» вартістю 230 564,00 грн.; уборна літ. «У» вартістю 14 850,00 грн.; 55/100 частини огорожі вартістю 13 332,00 грн. Всього по будівлям та спорудам 505 345,00 грн; судові витрати, пов`язані з розглядом даної цивільної справи, стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 (Т. 1 а. с. 112-121).

24.06.2025 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява представника ОСОБА_3 - адвоката Давиденка Віктора Віталійовича до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою. В якій просить: провести поділ житлового будинку загальною площею 119,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , згідно варіанту № 1 висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 23.06.2025 р. № С2133/06- 2025 р. виділити ОСОБА_3 : 1-1 прихожа площею 13,70 кв. м., 1-2 їдальня площею 11,00 кв. м., 1-3 кімната площею 19,50 кв. м., 1-4 кімната площею 11,00 кв. м., 1-5 кухня площею 17,10 кв. м., 1-6 санвузол площею 6,30 кв. м., 2-5 кімната площею 11,00 кв.м. та 55/100 частини огорожі; виділити ОСОБА_1 : 2-1 веранда площею 8,40 кв.м., 2-2 кухня площею 9,00 кв.м., 2-3 коридор площею 4,60 кв. м., 2-4 кімната площею 8,20 кв. м., літ. Б, б літня кухня, літ. В сарай, літ. Г гараж, літ. У уборна, літ. Д сарай та 45/100 частини огорожі; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у зв`язку з відступом від ідеальний часток у справі спільної часткової власності в розмірі 208 652,00 грн; визначити порядок користування земельною ділянкою площею 600 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно варіанту № 1 висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 23.06.2025 р. № С2133/06-2025; виділи ОСОБА_3 земельну ділянку площею 330,0 кв. м (0,0330 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена штрихуванням блакитного кольору), яка проходить по точках: 1-2-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-30-31-12-13-14-15-16-17-18-19-1 зі сторонами: 21,61 м. - 2,54 м. -3,26 м. - 6,14 м. - 8,04 м. - 3,53 м. - 1,00 м. - лінія проходить по лінії поділу житлового будинку - 3,55 м. - 2,00 м. 5,03 м. - 6,81 м. - 1,70 м. - 8,16 м. - 9,30 м. - 2,63 м. - 3,40 м. - 3,35 м. - 3,37 м. - 1,71 м., в тому числі ділянку площею 5,5 кв. м (0,00055 га), що на схемі позначена під № 1-1 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 28-29-30-33-32-28 зі сторонами: 3,55 м. - 2,00 м. - 1,00 м. - 5,55 м. - 1,00 м., з обмеженим використання для забезпечення ОСОБА_1 можливістю доступу, обслуговування і поточного ремонту житлового будинку; виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 270,0 кв. м. (0,0270 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена штрихуванням зеленого кольору), яка проходить по точках: 2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-31-30-29-28-27-26-25-24-23-22-21-20-2 зі сторонами: 3,00 м. - 2,49 м. -3,16 м. - 8,54 м. - 8,64 м. - 0,91 м. - 5,16 м. - 1,57 м. - 4,30 м. - 4,47 м. - 6,81 м. - 5,03 м. -2.00 м. -3,55 м. - лінія проходить по лінії поділу житлового будинку - 1,00 м. - 3,53 м. -8,04 м. - 6,14 м. - 3,26 м. - 2,54 м.; судові витрати стягнути з відповідача за зустрічним позовом. (Т. 1 а. с. 182-201).

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 30.09.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті. (Т. 2 а. с. 18-22).

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення зустрічного позову.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення первісного позову та просили задовольнити зустрічний позов.

Третя особа Житомирська міська рада у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов до наступного висновку.

Сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок загальною площею 71,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 належить 45/100 ідеальних часток на підставі договору дарування частини будинку від 26.11.2008 р., який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. за реєстровим № 4324. (Т. 1 а. с. 9-10).

ОСОБА_3 належить 55/100 ідеальних часток на підставі договору довічного утримання від 26.11.2008 р., який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. за реєстровим № 4327. (Т. 1 а. с. 80-81).

Між сторонами виник спір щодо поділу житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою під таким будинком.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

У постанові від 12 грудня 2018 р. у справі № 442/7505/14-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних / неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.

Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.

Крім того, слід пам`ятати, що згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Отже, добудови, прибудови або будь-які поліпшення житлового будинку, які зробив один із його співвласників без згоди іншого (інших), не можуть впливати на розмір часток співвласників при поділі цього будинку, а відтак і їх вартість, проте, якщо це технічно можливо, залишаються у володінні того, хто їх збудував.

Такі висновки зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.04.2025 року у справі № 357/3145/20, провадження № 14-36цс25.

Висновком експерта від 25.07.2024 р. № 1829/07-2024, складеного за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, запропоновано 3 варіанти поділу житлового будинку. (Т. 1 а. с. 20-47).

Висновком експертів від 23.06.2025 № С2133/06-2025, складеного за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, запропоновано ще 1 варіант поділу житлового будинку та 1 варіант визначення порядку користування земельною ділянкою. (Т. 1 а. с. 202-242).

Позивач за первісним позовом наполягає на варіанті № 1 висновку експерта від 25.07.2024 р., а відповідач за первісним позовом - варіанті № 1 висновку експертів від 23.06.2025 р.

Вирішуючи питання поділу житлового будинку, суд виходить з такого.

Усі варіанти поділу житлового будинку передбачають відступ від розміру часток сторін у праві спільної часткової власності. Варіанти поділу житлового будинку згідно висновку експерта від 25.07.2024 р. передбачають зменшення частки ОСОБА_3 на 8,9 кв. м., а варіант згідно висновку експертів від 23.06.2025 р. - зменшення частки ОСОБА_1 на 2,1 кв. м.

ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягала на виділі їй кімнати площею 11,0 кв. м., позначеної на плані № 2-5, у зв`язку з відсутністю денного світла та неможливістю користуватися кімнатою площею 11,0 кв. м., позначеної на плані № 1-4.

ОСОБА_1 в судовому засіданні в цілому погодився із запропонованим варіантом № 1 згідно висновку експертів від 23.06.2025 р., однак заперечував проти розміру компенсації та порядку розподілу господарських будівель. В подальшому категорично заперечив проти вказаного варіанту поділу.

Суд вважає найбільш прийнятним варіант поділу № 1 згідно висновку експертів від 23.06.2025 р. № С2133/06-2025, оскільки такий варіант поділу враховує інтереси сторін з мінімальним відхиленням від ідеальних часток.

Варіанти поділу житлового будинку згідно висновку експерта від 25.07.2024 р. № 1829/07-2024 судом відхиляються, тому що вони передбачаються більший відступ від розміру часток сторін у праві спільної часткової власності.

Також суд звертає увагу, що варіант поділу № 1 згідно висновку експертів від 23.06.2025 року № С2133/06-2025 є наближеним до варіанту поділу № З згідно висновку експерта від 25.07.2024 року № 1829/07-2024, який наданий позивачем за первісним позовом. Різниця полягає у порядку поділу кімнати площею 11,0 кв. м., позначеної на плані за № 2-5.

Суд відмовляє в стягнення грошової компенсації, оскільки це покладає надмірний тягар на позивача за первісним позовом. ОСОБА_3 у судовому засіданні відмовилась від компенсації за відступ від ідеальних часток у розмірі 208 652,00 грн за її варіантом поділу.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні вказав на неможливість поділу житлового будинку за жодним із запропонованих варіантів у зв`язку з недотриманням державних будівельних норм та суттєвим зниженням вартості частини житлового будинку, що виділяється ОСОБА_1 . Просив виключити висновок експертів від 23.06.2025 р. № С2133/06-2025 з переліку доказів на підставі його недостовірності, оскільки він не містить висновків про вартість ремонтних робіт, які необхідно зробити ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 59 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем за первісним позовом не надано доказів суттєвого зменшення вартості його частини будинку. Ринкова вартість частини будинку, що виділяється ОСОБА_1 , становить 309 782 грн, а разом з господарськими будівлями та спорудами - 737 942 грн, що на 208 652 грн більше, ніж виділяється ОСОБА_3 .

Суд відхиляє посилання представника позивача на недотримання державних будівельних норм при поділі згідно варіанту № 1 висновку експертів від 23.06.2025 р. № С2133/06-2025. Експерти вказали, що варіант поділу пропонується із відступом від вимог державних будівельних норм в квартирі, яка пропонується виділити ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю житлової кімнати площею не менше 14,00 кв. м., що не відповідає вимогам пункту 5.19 ДБН В.2.2-15:2019.

Суд вважає можливим здійснення такого поділу, оскільки спірний житловий будинок побудований у 1974 р. і містить лише одну житлову кімнату площею 19,5 кв.м. (кімната № 1-3). Така кімната перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 та за всіма варіантами поділу пропонується для виділу їй.

У висновку експертів від 23.06.2025 р. № С2133/06-2025 зазначено, що приміщення квартири АДРЕСА_2 (які пропонується виділити ОСОБА_1 за варіантами поділу згідно висновку від 25.07.2024 р. № 1829/07-2024) не відповідає вимогам нормативних документів, а саме пункту': 5.19 ДБН В.2.2- 15:2019 - відсутня житлова кімната загальною площею 16,0 кв. м. (для двокімнатних квартир), 5.20 ДБН В.2.2-15:2019 - відсутній суміщений санвузол площею не менше ніж 4,9 кв. м. з ванною (або душем), умивальником і унітазом або роздільний санвузол з площею ванної кімнати з ванною (або душем) та умивальником не менше ніж 3,3 кв. м., туалету з унітазом і умивальником - 1,5 кв.м.

Такий висновок стосується усіх варіантів поділу житлового будинку, які були запропоновані позивачем за первісним позовом. Подаючи цей позов, позивач за первісним позовом фактично погодився на відступ від державних будівельних норм при поділі житлового будинку.

Суд зазначає, що у разі демонтажу перегородки між кімнатами 2-4 площею 8,2 кв. м. та 2-3 площею 4,6 кв. м. відступ від ДБН буде не суттєвим.

Жоден із запропонованих варіантів поділу не дозволяє виділити ОСОБА_1 житлову кімнату, яка б відповідала вимогам ДБН щодо площі житлової кімнати 14 кв. м. (для однокімнатних квартир) або 16 кв. м. (для двокімнатних квартир) без необхідності проведення будівельних робіт.

Відхиляються також доводи позивача за первісним позовом про непридатність частини будівлі через відсутність можливості влаштувати санвузол. Спірний житловий будинок не має санвузла, а в складі домоволодіння наявна надвірна у борна, про що звертають увагу експерти.

Безпідставними є посилання представника позивача за первісним позовом на непридатність для проживання веранди площею 8,4 кв. м., позначеної на плані № 2-1 у зв`язку з наявністю погребу. Матеріали справи не містять доказів наявності такого погребу, неможливості користуватися верандою чи погіршення стану приміщення (наявність вологості). У всіх запропонованих сторонами варіантах поділу веранда виділяється ОСОБА_1 .

Відхиляються доводи представника позивача за первісним позовом про відсутність у висновках експертів відомостей про вартість ремонтних робіт.

Суд звертає увагу, що у всіх висновках експертів вказано про те, що вартість і точний перелік робіт по зміні об`ємно-просторового рішення кожної з нових квартир будинку, вартість по влаштуванню або переобладнанню систем інженерного устаткування, а також заходи спрямовані на підсилення несучих та огороджуючи конструкцій будинку залежить від прийнятих рішень (об`ємно-планувальних, конструктивних тощо), які обумовлюються розробленою і погодженою у встановленому законом порядку проектно- кошторисною документацією. Розробка проектно-кошторисної документації, а також погодження документації у встановленому законом порядку з відповідними службами і установами не відноситься до компетенції експертів з вирішення питань будівельно-технічної експертизи.

На підставі викладеного суд також не вбачає підстав для виключення висновку експертів від 25.07.2024 р. №1829/07-2024 з переліку доказів, оскільки такий містить відомості, що мають значення для вирішення справи. Суд оцінив такий доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності та достатності.

Разом з тим, у первісній та зустрічній позовній заяві сторони просять поділити приміщення: № 1-1 Прихожа площею 13,70 кв. м., № 1-2 їдальня площею 11,00 кв. м., № 1-5 Кухня площею 14,1 кв. м., № 1-6 Санвузол площею 6,30 кв. м., сарай літ. «Д».

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.09.2024 р. № 397160672 площа житлового будинку становить 71,4 кв. м., а не 119,8 кв. м. як про це заявляють сторони. До житлового будинку належать: літня кухня літ. «Б,б», сарай літ. «В», гараж літ. «Г», уборна літ. «У», огорожа № 1-2. Відомості про сарай літ. «Д» відсутні.

З пояснень ОСОБА_3 встановлено, що приміщення добудовані нею за власний рахунок. ОСОБА_1 вказані обставини не заперечує.

Суду не надані дозвільні документи на будівництво та прийняття таких добудов у експлуатацію, тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Суд відхиляє доводи представника позивача за первісним позовом про те, що наявність у складі житлового будинку самочинних прибудов унеможливлює його поділ.

Вказані добудови не були враховані експертом для визначення пропорційності ідеальних часток сторін і не впливають на порядок поділу житлового будинку. Судом встановлено, що при визначенні пропорційності часток сторін експерт враховував об`ємно-планувальне рішення згідно даних технічного паспорта складеного КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради станом на 15.10.2008, тобто без врахування добудов.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 р. у справі №707/2516/18 дійшов висновку про те, що при встановлені варіантів виділу частки майна в натурі, що є у спільній частковій власності, самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна експертом не враховувалися і вони не були предметом поділу.

При визначенні порядку користу вання земельною ділянкою, суд виходить з такого.

Земельна ділянка під житловим будинком площею 600 кв. м. надана у безстрокове користування ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 19.08.1969 р., який посвідчено Житомирською нотаріальною конторою 21.08.1969 р. за реєстровим № 3-2510.

Статтею 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

У відповідності до ч. ч. 1, 4ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За змістом ст. 88 ЗК України та п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» співвласники жилого будинку мають право звертатись до суду із позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований належний їм жилий будинок, виходячи з розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» надано роз`яснення, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.

У судовому засіданні сторони вказали на потребу встановлення такого порядку користування земельної ділянки, який не передбачає спільного користування.

Позивач та відповідач не можуть дійти згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, тому такий порядок встановлюється судом. Суд вважає прийнятним запропонований позивачем за зустрічним позовом варіант та вважає за можливе встановити порядок користування земельною ділянкою, оскільки за цим варіантом порядку користування земельною ділянкою сторонам виділяються земельні ділянки відповідно до часток що становлять квартири у житловому будинку, з врахуванням фактичного порядку користування приміщеннями житлового будинку та земельної ділянкою, що передбачає нормальне користування співвласниками земельними ділянками і при цьому зберігається можливість проїзду та проходу на свої земельні ділянки з врахуванням нормального користування співвласниками належними їм частинами будинку і здійснення догляду за ними.

Також враховується наявність суміжних земельних ділянок та єдиного під`їзду зі сторони АДРЕСА_1 .

При визначенні порядку користування земельною ділянкою дотримано пропорційність часток сторін у праві власності на житловий будинок. Сторонам надається у користування окремі двори з власними входами. ОСОБА_1 має вільний доступ до господарський споруд, які йому виділяються, та можливість обслуговувати житловий будинок. ОСОБА_3 має можливість обслуговувати свою частину житлового будинку та не перешкоджає ОСОБА_1 користуватися господарськими будівлями.

До судових витрат відносяться витрати на проведення експертизи (ст. ст. 133, 136 ЦПК України).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як убачається з договору на виконання робіт з проведення експертизи від 03.06.2025 р. № 03/06-2025, акту здачі-приймання про надання послуг від 24.06.2025 року згідно договору № 03/06-2025 від 03.06.2025 р., платіжними інструкціями від 05.06.2025 року та від 24.06.2025 р. позивачем за зустрічним позовом сплачено 28 000 грн.

Витрати ОСОБА_3 зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн. та за висновок експертів у розмірі 28 000 грн. покладаються на ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, в межах заявлених сторонами вимог, з урахуванням принципів справедливості, законності, змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст. ст. 367 ЦК України, ст. ст. 86, 88, 120 Земельного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 81, 133, 136, 141,209, 263-265, 268,280-282, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення частки майна в натурі, відмовити.

Зустрічний позов представника ОСОБА_3 адвоката Давиденка Віктора Віталійовича до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житомирська міська рада про поділ житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, задовольнити частково.

Поділити житловий будинок загальною площею 71,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 згідно варіанту № 1 висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 23.06.2025 р. № С2133/06- 2025.

Виділити у приватну власність ОСОБА_3 : 1-3 кімната площею 19,50 кв. м., 1-4 кімната площею 11,00 кв. м., 2-5 кімната площею 11,00 кв. м. та 55/100 частини огорожі.

Виділити у приватну власність ОСОБА_1 : 2-1 веранда площею 8,40 кв. м., 2-2 кухня площею 9,00 кв. м., 2-3 коридор площею 4,60 кв. м., 2-4 кімната площею 8,20 кв. м., літ. «Б, б» літня кухня, літ. «В» сарай, літ. «Г» гараж, літ. «У» уборна та 45/100 частини огорожі.

В решті зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 211,20 грн. сплаченого судового збору та 28 000 грн. витрат на проведення експертизи.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12.03.2026.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомир І. ПЕРЕКУПКА