Рішення № 134780984, 12.03.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2026 р. № 520/31443/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) від 10.11.2025 №205050015937 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) призначити з 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, періоди її роботи:

- з 01 травня 1993 року по 30 червня 2004 року;

- з 01 серпня 2004 року по 31 серпня 2004 року;

- з 01 листопада 2004 року по 30 листопада 2004 року;

- з 01 червня 2005 року по 30 червня 2005 року;

- з 01 серпня 2005 року по 30 вересня 2006 року;

- з 01 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року;

- з 01 травня 2007 року по 30 червня 2007 року;

- з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року;

- з 01 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року.

4. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком на пільгових умовах з 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням від 10.11.2025 №205050015937 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не зарахований пенсійним фондом до пільгового стажу період пільгової роботи з 01.05.1993 по 31.08.2008 підтверджений відповідною довідкою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачу відмовлено в призначенні за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки у заявниці відсутній необхідний пільговий стаж.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про залучення співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Частина 4 ст. 48 КАС України визначає, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що за принципом екстериторіальності подану позивачем заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (відповідач) та прийняло рішення, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії. При цьому, позивач не заявляє позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Тому, враховуючи, що позивач не заявляє позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, заяву позивача про призначення пенсії розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, і саме ним прийнято спірне рішення, суд не вбачає підстав для залучення другим відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Позивач - ОСОБА_1 , 03.11.2025 звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача з доданими документами, за принципом екстериторіальності, для розгляду передана до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, яким прийняте рішення від 10.11.2025 №205050015937 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з тим, що до пільгового стажу «не зараховано період роботи за Списком № 2 згідно з довідкою № 05/282 від 18.08.2025 із 01.05.1993 по 31.08.2008, оскільки має розбіжність із вказаною професією у трудовій книжці з переліком атестованих посад долучених до атестації (у трудовій книжці не зазначено до якого цеху прийнято, у довідці котельний цех, у наказах про атестацію робочого місця - котельні відділення, ЦОР та ЦЦРО). Довідка потребує уточнення та перевірки.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому, згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Відповідно до записів трудової книжки позивача ОСОБА_1 працювала: з 01.05.1993 по 31.08.2008 машиністом крану Зміївської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго».

Вищезазначений пільговий період роботи також підтверджуються уточнюючою довідкою №05/282 від 18.08.2025, яка видана Зміївською тепловою електричною станцією ПАТ «Центренерго».

Відповідно до указаної довідки, позивач працювала повний робочий день на пільгових роботах. У зазначеній довідці вказані періоди, які зараховуються за Списком №2, підстави видачі із посиланням на первинні документи, посилання на проведені атестації робочих місць за умовами праці та інші відомості необхідні для зарахування періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2.

Так, довідкою № 05/282 від 18.08.2025, яка видана Зміївською тепловою електричною станцією ПАТ «Центренерго» підтверджено, що позивач у періоди: з 01 травня 1993 року по 30 червня 2004 року, з 01 серпня 2004 року по 31 серпня 2004 року, з 01 листопада 2004 року по 30 листопада 2004 року, з 01 червня 2005 року по 30 червня 2005 року, з 01 серпня 2005 року по 30 вересня 2006 року, з 01 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 01 травня 2007 року по 30 червня 2007 року, з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 01 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року керувала мостовими та козловими кранами вантажопідйомністю понад 25 т, оснащеними різними вантажозахоплювальними пристроями, виконувала роботи по вантаженню, розвантаженню, перевантаженню і транспортуванню агрегатів, вузлів, машин, механізмів та інших вантажів в котельному цеху, за професією, посадою машиніст крана, зайнятий ремонтом котельного устаткування, і що передбачена Списком №2 розділ XIII «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство» підрозділ «а» позиція 13а, код КГІ 2214,1 підстава постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

За вищевказані періоди стаж ОСОБА_1 складає 13 років 3 місяці.

У довідці зазначені підстави для її видачі: розпорядження № 41-к від 30.04.1993, наказ № 16-к від 02.02.2009, штатний розклад, особова картка 11-2, трудова книжка, розрахункові відомості, робоча інструкція, атестації робочих місць.

Також зазначено інформацію про проведення атестацій у 1996 році (наказ №300 від 27.08.1996 робоче місце №107), у 2001 році (наказ №312 від 24.09.2001 робоче місце №381), у 2006 році (наказ №409 від 09.10.2006 робоче місце №381), згідно з якими умови праці та професія відповідають Списку №2. З моменту проведення атестації робочого місця у 2006 року по 01.02.2006 умови праці та характер роботи не змінювалися.

Таким чином, суд зазначає, що уточнююча довідка № 05-282 від 18.08.2025 підписана уповноваженими особами підприємства, містять печатки, а також містить всі обов`язкові реквізити, передбачені п. 4.4. ДСТУ 4163:2020 та Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року .

Більш того, періоди, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затвердженими Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (абзац 1 пункт 20 Порядку №637).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу: професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (абзац 2 пункт 20 Порядку №637).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Однак, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, та від 25.04.2019 у справі №159/4178/16-а.

Тобто, уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Слід зазначити, що трудова книжка позивача містить необхідні відомості про пільговий характер роботи.

Щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, слід зазначити, що постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а містить наступні висновки: «При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник».

Також, необхідно зазначити, що за змістом частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Тобто, відповідач мав всі можливості для сприяння позивачеві в призначенні пенсії, однак відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, якщо такі були необхідні на думку відповідача.

Враховуючи вищенаведені нормативно-правові акти, а також правові висновки, які викладені постановах Верховного Суду, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судами під час прийняття рішення, професія за якою працювала позивач, передбачена відповідними Списками №2, чинними на період її роботи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 10.11.2025 №205050015937 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та, як наслідок, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, періоди її роботи: з 01 травня 1993 року по 30 червня 2004 року; з 01 серпня 2004 року по 31 серпня 2004 року; з 01 листопада 2004 року по 30 листопада 2004 року; з 01 червня 2005 року по 30 червня 2005 року; з 01 серпня 2005 року по 30 вересня 2006 року; з 01 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року; з 01 травня 2007 року по 30 червня 2007 року; з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 01 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року.

Щодо наявності у позивача необхідного страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Наявність загального трудового стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2, відповідачем не заперечується та з рішення від 10.11.2025 вбачається, що позивач має 39 років 1 місяць 29 днів загального трудового стажу (при необхідних 30 років).

Враховуючи оспорюваний відповідачем період роботи позивача за Списком №2 з 01.05.1993 по 31.08.2008, страховий стаж позивача за Списком №2 складає 13 років 3 місяці. Відтак, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ №1058-IV позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача призначити з 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Щодо заявленого позивачем у позовній заяві клопотання допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

З аналізу наведених норм вбачається, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Разом з тим, КАС України не передбачено негайне виконання всіх судових рішень. Більш того, ст.371 КАС України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно.

Приймаючи рішення у даній справі суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача. Тобто, суд не присудив до стягнення на користь позивача ніяких грошових сум.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) від 10.11.2025 №205050015937 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) призначити з 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, періоди її роботи:

- з 01 травня 1993 року по 30 червня 2004 року;

- з 01 серпня 2004 року по 31 серпня 2004 року;

- з 01 листопада 2004 року по 30 листопада 2004 року;

- з 01 червня 2005 року по 30 червня 2005 року;

- з 01 серпня 2005 року по 30 вересня 2006 року;

- з 01 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року;

- з 01 травня 2007 року по 30 червня 2007 року;

- з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року;

- з 01 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 20453063) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова