Ухвала суду № 134778652, 05.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

05 березня 2026 року № 320/54398/25

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Горбача І.В., представника відповідача Цеберського В.В., розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа №320/54398/25 за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі - Позивач) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі ДІАМ, Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України із реєстраційним номером СІОІ:3157-5392-0266-3876 від 14.10.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціональної комерційної будівлі із супутніми видами використання» реєстраційний номер MU01:7471-2334-6885-9579 №0204-11-2021 від 15.11.2021, що затверджені наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 15.11.2021 №280.

03.12.2025 через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС Електронний суд надійшло клопотання ДІАМ про закриття провадження у справі № 320/54398/25.

Обґрунтовуючи дане клопотання, Відповідач наголошує, що даний спір за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування рішення про зупинення містобудівних умов та обмежень не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При чому, Відповідач наголошує на застосування правових висновків Верховного Суду викладених у постановах від 11 вересня 2024 року у справі № 640/273/22 та від 19 вересня 2023 року у справі № 823/1090/18.

Позивачем подано заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження по даній справі.

Вказує, що не погоджується з доводами та позицією Відповідача оскільки наведені вище правові висновки, що викладені у постановах від 11 вересня 2024 року у справі №640/273/22 та від 19 вересня 2023 року у справі №823/1090/18 є нерелевантними до даної справи №320/54398/25 та не підлягають застосуванню з огляду на нетотожність спірних правовідносин.

Вважає доводи Відповідача необґрунтованими та безпідставними, оскільки дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У судових засіданнях представник позивача просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у даній справі.

Представник відповідача у судових засіданнях клопотав суд про закриття провадження у даній адміністративній справі.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Таким чином, із зазначеної норми вбачається, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду адміністративної справи без вирішення її по суті та винесення рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження в справі визначені ст. 238 КАС України і свідчать про те, що процес виник або неправомірно при відсутності в заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, або не може бути продовжений з інших причин, в тому числі і в зв`язку з волевиявленням сторін по розпорядженню своїми правами, які викликають зазначені правові наслідки.

Так, Верховний суд у постанові від 19.09.2023 у справі № 823/1090/18 (яка врахована також у Постанові ВС від 11 вересня 2024 року у справі №640/273/22) та на яку посилається Відповідач, зробив висновок про те, що позивач, у цій справі, наділений делегованими повноваженнями у галузі будівництва, тобто такими, що належать до компетенції органів виконавчої влади, зокрема, відповідача у цій справі, якими держава «поділилася» із виконавчими органами рад , зокрема щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у свою чергу, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДІАМ (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єктами нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності, у тому числі виконавчим органом органу місцевого самоврядування, якому було делеговано повноваження у галузі будівництва, у тому числі щодо надання документа, який надає право замовнику будівництва на виконання будівельних робіт.

Згідно пункту 7 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», 1. Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: 7) надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи припинення дії документів (адміністративних актів), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім припинення дії документів (адміністративних актів), що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Відповідно до Підпункту 1 пункту "б" частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: б) делеговані повноваження : 1) надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт , здійснення державного архітектурно будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України регулювання містобудівної діяльності». Таким чином, надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» - є делегованими повноваженнями органів місцевого самоврядування, що делеговані державою в особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ДАБІ України (вже ліквідовано), на даний час Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ)).

Суд звертає увагу, що спір у справі № 823/1090/18, за результатами якої Верховним судом 19.09.2023 винесено постанову, виник на підставі позову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, якому держава делегувала повноваження центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ДАБІ України) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування рішення ДАБІ про скасування рішення об`єкту нагляду, тобто у правовідносинах щодо надання (отримання, реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт. А отже спір у даній справі виник у сфері реалізації органом місцевого самоврядування делегованих повноважень, про що зазначено Верховним судом у постанові від 19.09.2023 у справі № 823/1090/18.

Крім того, Верховний суд у постанові від 11.09.2024 у справі № 640/273/22, на яку також посилається Відповідач, виходив з того, що цей спір, який виник між двома суб`єктами владних повноважень, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, один з яких є одночасно й об`єктом державного архітектурно будівельного нагляду, не є компетенційним, та оскільки у спірних правовідносинах позивач, якому держава делегувала повноваження центрального органу виконавчої влади, реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення/припису ДІАМ, на виконання зазначених вище делегованих публічно-владних повноважень, таке рішення не може бути перевірено адміністративним судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України за зверненням до суду цього об`єкта та статті 2 КАС України нагляду.

Як вбачається із обставин даної справи Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради видано замовнику будівництва містобудівні умови та обмеження MU01:7471-2334-6885-9579 №0204-11-2021 від 15.11.2021.

За результатом проведення ДІАМ позапланової перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил посадовими особами Відповідача винесено рішення СІ01:3157-5392-0266-3876 від 14.10.2025 про зупинення дії вищезазначених містобудівних умов та обмежень MU01:7471-2334-6885-9579 № 0204-11-2021 від 15.11.2021, виданих Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради.

Відповідно до Підпункту 9 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 9) надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», 3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно частини другої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», До уповноважених органів містобудування та архітектури належать:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;

виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури.

Отже, Мінрозвитку є центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що:

- надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок є власними (самоврядними) повноваженнями виконавчих органів місцевого самоврядування, яким є позивач у даній справі;

- ДІАМ є центральним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

- у ДІАМ відсутні повноваження щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, оскільки такі повноваження не здійснюються державою в особі ДІАМ, а відносяться до виключної компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Таким чином, надання Позивачем містобудівних умов та обмежень здійснюється з метою виконання функцій місцевого самоврядування визначених підпунктом 9 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме власних (самоврядних) повноважень.

Зупиняючи дію містобудівних умов та обмежень у порядку статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДІАМ як орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду фактично втручається у реалізацію власних (самоврядних) повноважень органу місцевого самоврядування, а не здійснює контроль за виконанням делегованих державою повноважень, як помилково зазначає відповідач.

Відтак, правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 11 вересня 2024 року у справі №640/273/22 та від 19 вересня 2023 року у справі № 823/1090/18, на які посилається Відповідач в клопотанні про закриття провадження у справі не є релевантними та не можуть застосовуватись до спірних у даній справі правовідносин.

Суд зазначає, що правові висновки, викладені у постановах

Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №823/1090/18 та від 11.09.2024 у справі №640/273/22, були сформовані за інших фактичних обставин, оскільки стосувалися реалізації органами місцевого самоврядування делегованих державою повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Натомість у даній справі спір виник щодо реалізації органом місцевого самоврядування власних (самоврядних) повноважень.

Крім того, постанова Верховного Суду від 19 вересня 2023 року у справі № 823/1090/18, на яку посилається Відповідач не враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду (сформовані у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 826/2793/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 810/3046/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 640/7788/19 та від 1 липня 2020 року у справі № 826/16739/18), які безпосередньо стосуються права (фактично, обов`язку) суб`єктів владних повноважень у судовому порядку захищати свої інтереси, спрямовані на виконання наданих законом функцій.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення ДІАМ про зупинення дії містобудівних умов та обмежень, виданих уповноваженим органом містобудування та архітектури виконавчого органу місцевого самоврядування, що безпосередньо впливає на реалізацію власних повноважень органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори у сфері публічно-правових відносин, зокрема спори між суб`єктами владних повноважень щодо реалізації їхньої компетенції.

Отже, спір у даній справі фактично стосується втручання одного суб`єкта владних повноважень у реалізацію компетенції іншого суб`єкта владних повноважень, що свідчить про наявність публічно-правового спору компетенційного характеру.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на звернення до адміністративного суду має не лише фізична чи юридична особа, а й суб`єкт владних повноважень у разі, якщо він вважає, що рішенням іншого суб`єкта владних повноважень порушено його права або компетенцію.

Отже, орган місцевого самоврядування не позбавлений права на судовий захист у випадку втручання іншого суб`єкта владних повноважень у сферу його повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є публічно-правовим, належить до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим підстави для закриття провадження, передбачені статтею 238 КАС України, відсутні.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд вважає необґрунтованими.

Водночас питання правомірності оскаржуваного рішення відповідача підлягає оцінці судом під час розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 45, 238, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про закриття провадження у адміністративній справі №320/54398/25.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено - 11 березня 2025 року.