Ухвала суду № 134776990, 12.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 березня 2026 рокуСправа № 160/5365/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Військової академії м.Одеса до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов Військової академії м.Одеса до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 146 868,05 грн. (Сто сорок шість тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень, 05 копійок).

Згідно пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно пункту 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Пунктом 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг. Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

Згідно пункту 6 Порядку у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти від 29.07.2024, укладеного між Міністерством оборони України та ОСОБА_3 , копія якого додана позивачем до позову, курсант зобов`язується відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З викладеного вище слідує, що право на звернення до суду за відшкодуванням витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, виникає у позивача лише у випадку відмови такої особи добровільно відшкодувати витрати.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23.08.2021 в справі №520/11540/19 та від 30.08.2022 в справі №480/8200/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах встановлено обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, з дотриманням якого пов`язано право відшкодування витрат в судовому порядку.

Тобто, саме з відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу до суду із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку з наступного дня після спливу визначеного строку.

При цьому, суд звертає увагу, що повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати позивачу витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунку для перерахування коштів має бути видане особі під підпис або надіслане особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації.

Інших способів вручення повідомлення про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, Порядком №261 не визначено.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що виникнення у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах, безпосередньо пов`язано з відмовою особи добровільно відшкодувати такі витрати протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення, врученого їй у визначений Порядком № 261 спосіб.

Проте, дослідивши матеріали адміністративного позову, поданого Військовою академією (м. Одеса) до Дніпропетровского окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд, судом встановлено, що позивачем не надано доказів направлення позивачу вищевказаного повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що згідно з наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 06.02.2025 року № 12-РС у відповідності до абзацу другого пункту 3.1, абзацу сьомого пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 грудня 1997 року №490, солдата ОСОБА_4 , курсанта 341 навчальної групи першого навчального курсу факультету підготовки спеціалістів тилового забезпечення Військової академії (м. Одеса) спеціальності підготовки "Забезпечення військ (сил)" спеціалізації "Продовольче забезпечення військ (сил)", "06" лютого 2025 року ВІДРАХУВАТИ з числа курсантів Військової академії (м. Одеса) "ЧЕРЕЗ НЕБАЖАННЯ ПРОДОВЖУВАТИ НАВЧАННЯ". y Згідно частини 13 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, пункту 2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, "06" лютого 2025 року РОЗІРВАТИ контракт про проходження військової служби (навчання) Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з солдатом ОСОБА_3 "У ЗВ`ЯЗКУ ІЗ СИСТЕМАТИЧНИМ НЕВИКОНАННЯМ УМОВ КОНТРАКТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЕМ".

Згідно довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 06.02.2025 №1/55/330, загальна сума витрат склала 173388,76 грн., про що під підпис ознайолмено 06.02.2025 ОСОБА_1 . Також зазначено, про обовязок сплатити суму заборгованості на рахунок Військової академії (м. Одеса) протягом року.

Згідно довідки щодо залишку заборгованості відрахованого курсанта від 27.02.2026 №6/21/117, станом на 19.02.2026 залишок заборгованості за навчання складає 146868,05 грн.

Проте доказів направлення відповідачу повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі у розмірі 146868,05 грн., матеріали позову не містять.

Таким чином, позивачем не було витримано визначений законом строк для досудового врегулювання спору.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.

Враховуючи те, що визначений законом строк для досудового врегулювання даного спору не сплив, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової академії м.Одеса до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) форма.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова