Ухвала суду № 134776604, 12.03.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

12 березня 2026 р. Справа № 120/12833/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиконання обов`язку з вчинення дій, а саме виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та зобов`язати відповідача внести відповідні актуальні і достовірні відомості про позивача відповідно до документів військового облік;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення було накладене поза межами строку, встановленого ч. 9 ст. 38 КУпАП, та стягнути на користь позивача суму 8 500 грн, сплачену ним на виконання такого адміністративного стягнення.

У заяві зазначається, що 29.10.2025 року позивачем через застосунок РЕЗЕРВ+ було подано заяву в якій він вказав, що є порушником правил військового обліку та визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення. 01.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ОСОБА_2 була винесена постанова №R147998 за частиною 3 статі 210-1 КУпАП. 02.11.2025 року позивач сплатив штраф у сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, однак вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ініціювання розшуку та подальшого складання матеріалів адміністративної справи є незаконними, а винесена на їх основі постанова такою, що суперечить вимогам ст. 38 та ст. 247 КУпАП. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 пропустив встановлений частиною сьомою статті 38 КУпАП тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення, штраф у розмірі 8 500 грн був накладений поза межами такого строку. У зв`язку з цим сплачені кошти підлягають поверненню як стягнуті без належних правових підстав, оскільки після спливу строків, передбачених статтею 38 КУпАП, держава втрачає право на застосування будь-яких заходів адміністративного примусу щодо особи.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч.ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами правом і обов`язком позивача та відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

З аналізу положень ч. 1 ст. 47 КАС України висновується, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому зміна позивачем одночасно як предмета, так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що вже перебуває на розгляді у суді.

Оцінивши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог у цій справі, суд вважає, що така заява за своєю суттю спрямована на зміну предмета позову та підстав позову.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що обставини, на які посилається позивач у своїй заяві, пов`язані із внесенням відповідачем нових відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що відбулися вже після звернення позивача до суду з адміністративним позовом та відкриття провадження у справі, та з інших підстав.

Таким чином, наведені у заяві факти не є уточненням чи конкретизацією первісних обставин, покладених в основу позову, а свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, які характеризуються іншим змістом оскаржуваних дій відповідача, іншими обставинами та фактами.

Відтак, на думку суду, подана заява передбачає одночасну зміну як предмета позову (шляхом формулювання нових матеріально-правових вимог щодо відомостей реєстру), так і підстав позову (через посилання на обставини (факти), що виникли після подання позову та відкриття провадження у справі).

Отже, прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог є неможливим та не відповідатиме приписам закону.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В свою чергу, пунктом 4 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 286 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, пункт 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, пункт 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв), оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Керуючись ст.ст. 9, 44, 47, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна