Постанова № 13477512, 19.01.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-5550/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Курганської Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської областідо Державного підприємства"Лохвицький спиртовий комбінат"про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області /далі по тексту - позивач/звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" /далі по тексту - відповідач/про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 26 799,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на наявність у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування у сумі 26 799,99 грн. Вказану суму заборгованості підтвердив даними звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за вересень 2010 року, який подано відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області 20.10.2010, та карток особового рахунку страхувальника-відповідача.

Позивач свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що маються докази у матеріалах справи. Заперечень проти позову відповідач суду не надав.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі по тексту –Основ) загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень –солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень –накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій рівень –система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 3 цього ж Закону суб’єктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 /чинної до 01.01.2011/ Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності з 01 січня 2010 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду; базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

На виконання цієї норми ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" подано до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської областізвіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за вересень 2010 року. Згідно рядку 8 поданого звіту сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, складає за вересень 2010 року - 43 919,47 грн, у тому числі 41 267,65 грн- за ставкою 33,2%, 2 651,82 грн - за ставкою 2%, що відповідає положенням статті 4 Закону України “Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування”, статті 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Порядку.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як з’ясовано судом на підставі даних карток особового рахунку відповідача, останній обов’язку по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 26 799,97 грн.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000, передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 № 442/6730, передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 26 799,97 грн, а тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 26 799,97 грн задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" (вул. Червоноармійська, 10, м. Червонозаводське, Полтавська область, 37240; ідентифікаційний код 00374806) на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 26 799 (двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 97 (дев'яносто сім) коп.          

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 січня 2011 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк