Постанова № 134773797, 11.03.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/1269/26

3/465/1260/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

11.03.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, керівника ТзОВ "ВТП "Агробрікс", місцезнаходження: вул. Ковалева 6, буд. 9А, м. Львів,

встановив :

До Франківського районного суду м. Львова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ № 012248 від 03.02.2026, ОСОБА_1 порушив ведення податкового обліку встановлено недостовірність відображення показників в податковій декларації з ПДВ за листопад 2025, чим порушено вимоги п. 200.1,200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Захисник Васечко Ю.А. у судовому засіданні просив закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП. Зокрема, у протоколі не зазначено дату, час та конкретне місце вчинення правопорушення, оскільки вказано лише акт перевірки та податкову адресу підприємства. Також не конкретизовано суть правопорушення і норми законодавства, які нібито порушено (відсутнє посилання на конкретну частину статті ст. 200 Податкового кодексу України). Крім того, протокол складено за відсутності особи, без роз`яснення їй прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та без зазначення дати його складення, що, на думку сторони, свідчить про недопустимість такого протоколу як доказу у справі.

Посилається на необгрунтованість обставин, викладених в акті камеральної перевірки та протоколі про адміністративне порушення. 01.04.2025 року ТОВ «Агробрікс був укладений зовнішньо-економічний договір KEBO/AGROBRIKS/UKR/010425 з компанією Keller&Bohacek (резидент Німеччини) про постачання, зокрема, препаратів для запобігання накипу, електромагнитних дозуючих насосів, укомплектованих арматуроюі т.д. В рамках зазначеної угоди у листопаді 2025 року були здійснені операції з імпорту ТМЦ на територію України згідно: ВМД від 06.11.2025р. №25UA2091900293400 ВМД від 14.11.2025р. №25UA20919003022500 В рамках процедури митного оформлення ТМЦ, керуючись положеннями п. 187.8. ст. 187, п. 206.1. ст. 206 ПКУ, ТОВ «Агробрікс» у складі загальної оплати за митне оформлення було здійснено сплату сум ПДВ до державного бюджету у розмірі 1 633 582,56 грн. за наступним алгоритмом: 1) станом на ранок 04.11.2025р. малась переплата на єдиному рахунку митниці у розмірі 307 884,59 грн., 2) 04.11.2025р. - поповнено єдиний рахунок на 730 000 грн. (платіжна інструкція №8 від 04.11.2025р.), 3) 04.11.2025р. - залишок на кінець дня 1 037 884,59 грн. 4) 06.11.2025р. - подано ВМД №25UA2091900293400 та сплачена з єдиного рахунку митниці сума ПДВ 775 534,75 грн. 5) 12.11.2025р. залишок на початок дня 262 349,84 грн. 6) 12.11.2025р. - поповнено єдиний рахунок митниці на 1 200 000,00 грн. (платіжна інструкція №13 від 12.11.2025р.) 7) 12.11.2025р. залишок на кінець дня 1 462 349,84 грн. 8) 14.11.2025р. - подано ВМД №25UA20919003022500 та сплачена з єдиного рахунку митниці сума ПДВ 858 047,81 грн. Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, відомостями щодо стану розрахунків з митницею по Єдиному казначейському рахунку (копія додається). В подальшому скаржником було подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2025 року, де у складі податкового кредиту за звітний період у графі 10.1 було відображено суму 1994 828 грн., до складу якої (замість графи 11.1 декларації) помилково включено суму ПДВ 1 633 582,56 грн., сплачену у листопаді на митниці (див. вище). При цьому, у додатку 1 до декларації «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов`язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» у таблиці 2.1. розділу II «Податковий кредит» зазначено ПН контрагента-нерезидента «300000000000» у стовбці «Постачальник (індивідуальний податковий номер)», вартість без ПДВ та суми ПДВ відповідно у стовбцях «обсяг постачання (без ПДВ) та «Сума ПДВ основна ставка»). Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. У свою чергу, після виявлення зазначеної помилки, керуючись положеннями ст.50 ПКУ, компанією 20.02.2026 та 26.02.2026р. були подані уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ за листопад 2025р., відповідно до яких числові показники податкового кредиту приведені до реального стану речей (тобто зменшено суму у графі 10.1. на 1 633 583 грн. та відповідно збільшено на вказану суму графу 11.1).

У запереченнях зазначено, що підприємство правомірно сформувало податковий кредит з ПДВ, оскільки відповідно до Податкового кодексу України право на податковий кредит при імпорті товарів виникає у разі сплати ПДВ на митниці та підтверджується належно оформленими митними деклараціями, які у даному випадку наявні. При цьому податковий орган не заперечує факту ввезення товарів, сплати ПДВ та належного оформлення митних декларацій. Вказується, що відображення суми ПДВ у неправильному рядку декларації є лише технічною помилкою, яка не вплинула на загальний розмір податкового кредиту, не призвела до заниження податкових зобов`язань чи завищення бюджетного відшкодування, а тому не може бути підставою для позбавлення підприємства права на податковий кредит. Також зазначено, що контролюючий орган мав у своєму розпорядженні всі необхідні дані (митні декларації, інформацію про сплату імпортного ПДВ та додатки до декларації), однак не врахував їх та фактично вийшов за межі повноважень камеральної перевірки. Крім того, підприємством оскаржено податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим результати перевірки є неузгодженими. Наголошується, що акт перевірки є лише службовим документом, який фіксує висновки інспектора і сам по собі не встановлює порушення та не може бути належним доказом вини особи, тим більше що інших доказів, окрім акту перевірки та протоколу, до матеріалів справи не додано.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши надані суду матеріали, подане клопотання суд дійшов наступного висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності, встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статей 245, 280, 283КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано Протокол про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ N? 0122487 від 03.02.2026 року, Копія акту від 15.01.2026 N? 1936/13-01-04-06/45879211, Копія квитанції про доставку акту від 15.01.2026 N? 1936/13-01-04-06/45879211, Копія акту неявки від 03.02.2026 N? 601/13-01-04-06, Копія акту про неможливість вручення примірника протоколу про адміністративне правопорушення від 03.02.2026 N? 604/13-01-04-06, Копія повідомлення-виклику від 30.01.2026 N? 3856/13-01-04-06, Копія квитанції про доставку повідомлення-виклику від 30.01.2026 N? 3856/13-01-04-06, Копія листа про направлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , Копія квитанції про доставку листа про направлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало нібито недостовірне відображення показників у податковій декларації з ПДВ за листопад 2025 року.

Разом з тим із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Агробрікс» у листопаді 2025 року здійснило імпорт товарів на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору, що підтверджується митними деклараціями. Під час митного оформлення товарів підприємством було сплачено податок на додану вартість у сумі 1 633 582,56 грн., що підтверджується наданими документами. При цьому факт ввезення товарів та сплати ПДВ контролюючим органом не заперечується.

З наданих матеріалів також вбачається, що при поданні податкової декларації з ПДВ за листопад 2025 року сума ПДВ, сплачена при імпорті товарів, була відображена у рядку 10.1 декларації замість рядка 11.1. Разом з тим така помилка має технічний характер та стосується лише відображення суми у відповідному рядку декларації. Вказана обставина не вплинула на загальний розмір податкового кредиту, не призвела до заниження податкових зобов`язань та не спричинила будь-яких негативних наслідків для бюджету. Після виявлення цієї помилки підприємством подано уточнюючі розрахунки до податкової декларації, якими відповідні показники приведено у відповідність.

Таким чином, саме по собі відображення суми податку у невірному рядку декларації не свідчить про порушення порядку ведення податкового обліку.

Тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно дост. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи той факт, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе не інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, суд вважає за необхідне відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.280,283 КУпАП

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , 23.02.1963 до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя З.М. Коліщук