Ухвала суду № 134773504, 10.03.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/210/26

Провадження № 2/452/798/2026

УХВАЛА

Іменем України

10 березня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачки адвоката Шкарупської-Барановської Н.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Самбірського міськрайонного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на майно.

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на майно, відкрито провадження у цивільній справі та призначено у справі підготовче засідання на 10 березня 2026 року.

Разом з поданням позовної заяви ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотаннями про витребування доказів та про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

У підготовчому засіданні позивач підтримав заявлені клопотання а також заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготови відповіді на відзив, який ним отримано 08.03.2026 року.

В обгрунтування клопотання про витребування доказів зазначає, що однією з ключових позовних вимог є застосування судом ч. 2 ст. 70 СК України та відступлення від засади рівності часток подружжя при поділі майна на користь позивача. Підставою для цього є той факт, що відповідачка протягом спірного періоду без поважних причин не мала самостійного доходу та ухилялася від матеріального забезпечення сім`ї. Більше того, Позивач стверджує, що формальне утримання статусу фізичної особи-підприємця відповідачкою (сплата податків та зборів) за відсутності реальних доходів завдавало прямих збитків сімейному бюджету, оскільки фінансувалося за рахунок коштів позивача. Для підтвердження цих обставин необхідно дослідити офіційні дані про задекларовані доходи відповідачки та стан розрахунків її ФОП з бюджетом, а також встановити джерела походження грошових коштів, за які набувалося спільне майно подружжя. Позивач позбавлений можливості отримати ці докази самостійно, оскільки запитувана інформація містить персональні дані та становить податкову інформацію з обмеженим доступом.

Обґрунтовуючи необхідність розгляду справи у закритому режимі позивач зазначає прог те, що останні 6 років здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, до матеріалів справи будуть долучені та досліджуватимуться судом розширені банківські виписки по рахунках ФОП, а також податкова звітність позивача. Зазначені фінансові документи містять детальну інформацію про рух коштів, а головне - розкривають повний перелік контрагентів (платників) та обсяги фінансових взаємовідносин з ними. Згідно зі ст. 505 ЦК України, відомості про клієнтську базу та фінансові обороти становлять комерційну таємницю. Їх розголошення (ідентифікація клієнтів та сум оплат) у відкритому засіданні створює ризики недобросовісної конкуренції та може призвести до втрати ділових зв`язків і штрафних санкцій. Предметом дослідження у справі є повна історія формування доходів сім`ї за період тривалістю 15 років. Суд досліджуватиме відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (ДРФО) та дані з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Такий глибокий ретроспективний аналіз дозволяє детально реконструювати трудову та фінансову історію сім`ї за півтора десятиліття. Вільний доступ сторонніх осіб до інформації про кожну офіційну виплату, отриману подружжям за 15 років, є непропорційним втручанням у право на повагу до приватного життя. Оскільки сторони у справі є приватними особами, у суспільства відсутній легітимний інтерес щодо контролю за приватними статками сторін цієї справи. Публічний розгляд цих питань задовольняє лише сторонню цікавість, що не є метою гласності судочинства. Враховуючи, що у справі фігурують значні суми коштів та вартісне майно, публічна доступність деталізованої інформації про майновий стан та адреси активів створює реальну загрозу особистій безпеці сторін. В умовах воєнного стану відкритість таких даних може спровокувати протиправні посягання з боку зловмисників. З огляду на викладене, відкритий розгляд справи суперечить інтересам охорони комерційної таємниці, захисту персональних даних про майновий стан приватних осіб, а також особистої безпеки сторін.

Представник відповідачки адвокат Шкарупська-Барановська Н.Б. проти заявлених клопотань заперечувала, зазначивши, що докази, які просить витребувати позивач не мають значення для вирішення справи по суті. Відсутні підстави для розгляду справи у закритому режимі, оскільки предметом спору в даній справі є поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме: Apple iPad Air 11 (2024) 128Gb, стилуса Apple Pencil Pro (Model MX2D3), та смартфону Samsung Galaxy S21 FE 5G 8/256GB.

Вислухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Щодо витребування доказів.

ЦПК України містить класичні постулатами про те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторони (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України) і збирання доказів у цивільних справах за загальним правилом не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Отже, законодавцем чітко розподілені функції сторін та суду у доказовій діяльності.

Тобто, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз`яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов`язків, наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (п. п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

В позовній заяві позивач просить суд відступити від засади рівності часток подружжя при поділі майна на його користь.

Відповідно до частини другої статті 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

У постанові від 15 листопада 2023 року в справі № 521/11825/20 Верховний Суд наголосив, що встановлення обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя під час поділу спірного майна, здійснюється судом у кожному випадку окремо із урахуванням наданих сторонами доказів.

Згідно з приписами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 84 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, що його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Докази, про які просить витребувати позивач вочевидь не можуть бути ним отримані самостійно.

Враховуючи викладене, а також суть позовних вимог, клопотання позивача про витребування доказів підлягає задоволенню.

Щодо необхідності розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Презумпцією відправлення правосуддя у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах є відкритість судового процесу, що означає відкритий розгляд справи, відкритість інформації про справу як для сторін, третіх осіб та будь яких інших осіб, право будь яких осіб бути присутнім в залі судового засідання, вчиняти фотозйомку, відео- та аудіозапис судового засідання тощо.

Згідно частини 7 статті 7 ЦПК України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Отже обмеження в застосуванні принципу відкритості судового розгляду справи мають виключний перелік, який не підлягає розширеному тлумаченню судом, суб`єктами владних повноважень чи іншими особами.

В даному випадку судв важає, що позивачем не доведено, що відкритий розгляд справи, предметом спору в якій є поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме: Apple iPad Air 11 (2024) 128Gb, стилуса Apple Pencil Pro (Model MX2D3), та смартфону Samsung Galaxy S21 FE 5G 8/256GB, може завдати шкоди певному інтересу сторін (враховуючи що сторона відповідача проти такого розгляду справи).

Крім того, суд зазначає, що ухвалами суду від 06.03.2026 року задоволено клопотання позивача та представника відповідачки про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. Учасники справи в підготовчому засіданні підтвердили своє бажання продовжувати розгляд справи в режімі відеоконференції.

За вказаних обставин, суд в задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні відмовляє.

Представником відповідачки Шкарупською-Барановською Н.Б. 08.03.2026 року через систему «Електронний суд» поданий відзив на позовну заяву.

Як зазначає позивач даний відзив він отримав 08.03.2026 року, тому не мав часу для підготовки відповіді на відзив.

Згідно ч. 4 ст. 179 ЦПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

За вказаних обставин, суд вважає, що клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання підлягає до задоволення, встановлює позивачу строк для надання відповіді на відзив до 20 березня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 7, 84, 179, 189 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, адреса: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) наступну інформацію щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 :

-належним чином засвідчені копії податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 2019 по 2025 включно;

-інформацію з інтегрованої картки платника податків про суми фактично нарахованих та сплачених податків і зборів (зокрема Єдиного податку та Єдиного соціального внеску) за вказаний період;

-відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (ДРФО) про суми виплачених доходів та утриманих податків фізичної особи ОСОБА_2 за період з 2010 по 2025 роки включно;

-інформацію про поточну наявність/відсутність відкритих рахунків у банках для здійснення підприємницької діяльності.

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи у закритому судовому засіданні відмовити.

Встановити позивачу ОСОБА_1 строк для надання відповіді на відзив до 20 березня 2026 року.

Підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на майно відкласти на 29 квітня 2026 року на 10:00 год.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://sb.lv.court.gov.ua

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя