Постанова № 13477224, 19.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2011 року Справа № 2а-10186/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - головний державний податковий

інспектор юридичного відділу

Кудим В.О. (довіреність від 02.11.2010 № 46/10-025)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Краснодонської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Конта-сервіс”

про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі 680,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Конта-сервіс” про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 510,00 грн. та з податку на прибуток підприємства у розмірі 680,00 грн.

Ухвалою суду від 27 грудня 2010 року адміністративний позов Краснодонської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Конта-сервіс» в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 510,00 грн. залишено без розгляду, в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі 680,00 грн. провадження у справі відкрито.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конта-сервіс» знаходиться на обліку в Краснодонській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області як платник податків.

Враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Конта-сервіс» самостійно податковий борг з податку на прибуток підприємства не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 33-34). На адресу Луганського окружного адміністративного суду 06 січня 2011 року повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки форми ф. 20 адресат за зазначеною адресою не проживає. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конта-сервіс» як платник податків знаходиться на обліку в Краснодонській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області з 10 листопада 2008 року за № 11033, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10 листопада 2008 року № 186/29-122 (арк. справи 15).

Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» товариство з обмеженою відповідальністю «Конта-сервіс» є платником податку на прибуток підприємства.

Згідно із абзацом 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 17 серпня 2010 року № 1152/1540-35998821 за порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» товариству з обмеженою відповідальністю «Конта-сервіс» згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням-рішенням від 17 серпня 2010 року № 0001171540/0 визначено податкове зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 680,00 грн. (арк. справи 21, 50-51).

З метою забезпечення впровадження Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції), наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом), регламентовано, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10 січня 2011 року № 8047052 (арк. справи 36-37) 21 січня 2009 року та 30 червня 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено записи відповідно № 1387143 0001 001007 та № 1387143 0003 001007 внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

На виконання вимог пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, у звязку із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою Краснодонською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області складено акт від 17 серпня 2010 року № 194 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення від 17 серпня 2010 року № 0001171540/0 та його розміщення на дошці податкових оголошень разом з актом перевірки від 17 серпня 2010 року № 1152/1540-35998821 (арк. справи 20).

З огляду на вимоги пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2010 року № 0001171540/0 вважається врученим товариству з обмеженою відповідальністю „Конта-сервіс” у день його розміщення на дошці податкових оголошень, 17 серпня 2010 року.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Податкове повідомлення рішення Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області від 17 серпня 2010 року № 0001171540/0 відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ним податкові зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкового повідомлення - рішення.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення відповідачем не сплачена.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Краснодонською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області товариству з обмеженою відповідальністю „Конта-сервіс” було надіслано першу податкову вимогу від 01 квітня 2010 року № 1/92 та другу податкову вимогу від 15 червня 2010 року № 2/166, які розміщені на дошці податкових оголошень, про що свідчать акти відповідно від 13 травня 2010 року № 85 та від 16 червня 2010 року № 118 (арк. справи 11, 12, 13, 14).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг (штрафні (фінансові) санкції) з податку на прибуток підприємства у розмірі 680,00 грн. не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 15 вересня 2010 року та довідкою про суми податкового боргу платника податків від 19 січня 2010 року б/н (арк. справи 24, 52), позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 19 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 січня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конта-сервіс» (ідентифікаційний код 35998821, місцезнаходження: 94420, Луганська область, м. Краснодон, м. Суходільськ, вул. Шосейна, буд. 5) в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 680,00 грн. (шістсот вісімдесят гривень нуль копійок) на р/р 31115009700028 в ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач - УДК у м. Краснодон ГУ ДКУ у Луганській області, код одержувача 24048922, МФО 804013, код платежу 11021000.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 січня 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська