Ухвала суду № 134770166, 12.03.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/349/26

2/152/489/26

У Х В А Л А

12 березня 2026 року м. Шаргород

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Молявчик Олексій Валерійович до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

у с т а н о в и в:

11 березня 2026 року в провадження Шаргородського районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява адвоката Молявчика О.В.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить визначити йому додатковий строк терміном в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2026 року, справу передано в провадження судді Войнаровського І.В..

Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, викладеним у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає статтям 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві адвокатом Молявчиком О.В. зазначені вимоги ст. 175 ЦПК України не дотримані, а саме:

- в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач у позовній заяві вказує відповідачем ОСОБА_2 , яка є дружиною покійного ОСОБА_3 .. При цьому, у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18) викладено висновок, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Однак, представник позивача зазначає, що після смерті ОСОБА_3 , окрім дружини ОСОБА_2 інших спадкоємців немає та не зазначає про спадкоємців, які прийняли спадщини та чи прийняла остання спадщину, а тому вимога представника позивача не узгоджується з вибраним ним способом захисту його прав або інтересів, який передбачений законом чи договором, або іншим способом (способами) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону;

- в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач посилаючись на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 вказує, що даний позов пред`являється за місцем знаходження майна або його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна, при цьому в позовній заяві не обґрунтовує жодним доказом (правовстановлюючим документом) належність рухомого чи нерухомого майна померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Тобто, в даному випадку представником позивача не викладено належним чином в позовній заяві обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року.

В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001(п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачеві у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

З огляду на викладене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Молявчик Олексій Валерійович до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху.

Повідомити представника позивача про необхідність виправлення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернута представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Войнаровський