Постанова № 134770047, 09.03.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/299/26

Провадження № 3/930/251/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У відношенні ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №577338 від 28.01.2026 року по ч.5 ст. 126 КУпАП, в якому вказується, що 28.01.2026 року о 10.10 год. в м.Немирів по вул.Костельна, 8, водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.

Адмінпритягуваний ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд даної справи повідомлявся належним чином та завчасно шляхом направлення судових повісток.

05 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду від адвоката Кащука А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшли клопотання:

про передачу справи для розгляду за територіальною підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд, розглянувши клопотання про передачу справи про адміністративне правопорушення для розгляду іншому суду за територіальною підсудністю, приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що правопорушення було вчинене в м. Немирів по вул. Костельна, 8, Вінницького району Вінницької області, що територіально відноситься до юрисдикції Немирівського районного суду Вінницької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Таким чином, місце розгляду справи визначено правильно органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України в п. 2 від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», роз`яснено, що у випадку, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ (Національна поліція України).

При цьому положення ст. 276 КУпАП, які передбачають можливість альтернативної підсудності, не містять імперативного обов`язку суду направляти справу до іншого суду у випадку, якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, проживає не за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Окрім того, адвокатом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у поданому клопотанні не наведено об`єктивних причин, які б унеможливлювали його явку або явку його клієнта до судового засідання, призначеного судом у приміщенні Немирівського районного суду Вінницької області.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для передачі справи про адміністративне правопорушення для розгляду іншому суду, у зв`язку з чим клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю задоволенню не підлягає.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, приходить до висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Разом з тим під час судового розгляду встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції на блокпості. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення. Із зазначеного відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції повідомив про відсутність у нього посвідчення водія та пояснив, що на даний час лише проходить навчання в автошколі.

Крім того, відповідно до пояснень ОСОБА_1 , викладених у п. 14 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577338 від 28.01.2026 року, останній визнав свою вину у вчиненні правопорушення, зазначив, що керував транспортним засобом без посвідчення водія, зобов`язався надалі такого не вчиняти та пройти навчання в автошколі.

Повторність вчинення зазначеного правопорушення протягом року підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5976575 від 20.10.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Досліджені судом докази є належними та допустимими, отримані у спосіб, що не суперечить вимогам закону, є взаємопов`язаними та узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного і в своїй сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом без посвідчення водія повторно протягом року. Підстав вважати зазначені докази недопустимими судом не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП немає, а тому клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Оцінюючи докази в їх сукупності, вважаю їх достовірними, достатніми та переконливими для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

Суд зазначає, що санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосуванню судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме, права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. 33 та ч. 5 ст.126 КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі передбаченому ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23,29,33-35,40, ч.5 ст.126 ,221,245, 251,268,276-280,283-287,289КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотань адвоката Кащука Артема Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про передачу справи для розгляду суду за територіальною підсудністю та про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немирівський районний суд), не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Алєксєєнко