Рішення № 134769991, 11.03.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/262/26

2-а/134/4/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 березня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

встановив:

11 лютого 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лукавський І.А. звернулася до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик С.І. від 28 листопада 2025 року серії АВ № 00009160 по справі про адміністративне правопорушення, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, як незаконну.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28 листопада 2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик С.І. було винесено постанову серії АВ № 00009160 по справі про адміністративне правопорушення, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню через невідповідність кваліфікації її дій вимогам діючого законодавства, та через невідповідність змісту постанови вимогам КУпАП та ПДР України. В даній постанові зазначено, що вона 25 листопада 2025 року о 02 год. 34 хв., рухалась на автодорозі М-30 км. 440+527 у Вінницькій області, на автомобілі «SCANIA R114 LA» державний номерний знак НОМЕР_1 та допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,500% (2,34 тонни), при дозволеній максимальній фактичній масі 36 тонни, на навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,217% (1,52 тонни) при дозволеному максимальному навантажені на вісь 11,5 тонни. Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вона являється власницею зазначеного автомобіля, однак керує ним Притула А.В., який міг вчинити зазначене адміністративне правопорушення, так як вона 28 листопада 2025 року знаходилась вдома в с. Гарячківка і фізично не могла вчинити адміністративне правопорушення. Разом з тим, у неї відсутнє посвідчення водія на право керування транспортними засобами, віднесеними до вантажних автомобілів з причепами. За таких обставин в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Про існування оскаржуваної постанови їй стало відомо із листа Крижопільського відділу ДВС із викликом державного виконавця по виконавчому провадженні № 80136255 від 02.02.2026 року, який вона отримала 06 лютого 2026 року.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

23 лютого 2026 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 13 лютого 2026 року усунуті.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Поновлено позивачу строк звернення до суду, як такий, що пропущений нею з поважних причин.

04 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача Мельничук І.В. надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд залишити позовну заяву без розгляду або відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог. Свій відзив обґрунтовує наступним. Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Разом з цим, відповідно до пп. «б,в» п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів, зокрема: б) двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тонни. в) на одинарну вісь 11,5 тонни. Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється. Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідно статті 132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність. Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134- 1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже, зміст оскаржуваної постанов відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами). Згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779, до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку 1145, належний користувач фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). У відповідності до пункту 3 Порядку №1145, Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі Відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб. Шляхом отримання інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що відповідальною особою за транспортним засобом марки «SCANIA R114 LA», державний номерний знак НОМЕР_2 є Притула Г.М., як особа за якою зареєстровано транспортний засіб. Враховуючи вищезазначене, на момент вчинення правопорушення та винесення постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, відомості про належного користувача транспортного засобу марки «SCANIA R114 LA», державний номерний знак НОМЕР_2 , в розумінні Порядку внесення відомостей про належного користувача, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів були відсутні, у зв`язку з чим до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132-1 КУпАП притягнуто особу, за якою зареєстрований транспортний засіб ОСОБА_1 . Статтею 300-2 КУпАП визначено окремий порядок виконання постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, передбачене статтею 132- 2 КУпАП: у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною. У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили. Як вбачається з матеріалів справи постанову скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу позивача, яка внесена до державних реєстрів. Вказане поштове відправлення було повернуто на адресу відповідача через невручення адресату за закінчення встановленого терміну зберігання.

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача для надання терміну на ознайомлення із відзивом на позовну заяву.

В судове засідання 11 березня 2026 року сторони не з`явилися, направили до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши письмові докази додані до позовної заяви, відзив наданий представником відповідача, суд приходить до висновку, що вказаний спір підлягає розгляду по суті та у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28 листопада 2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик С.І. було винесено постанову серії АВ № 00009160 по справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Згідно змісту даної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за те, що, 25 листопада 2025 року о 02 год. 34 хв. за адресою: М-30 км 440+527 Вінницька область, зафіксовано транспортний засіб марки «SCANIA R114 LA», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме: - перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,500% (2,34 тонни), при дозволеній максимальній фактичній масі 36 тонни, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,217% (1,52 тонни) при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тонни. У зв`язку з цим до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Встановлено, що вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WIM 55, 055*033, свідоцтво про повірку технічного засобу 23-21/000157, чинний до 02.09.2026 року, № UA/232/250902/000637, чинний до 01.09.2026 року, № 35-02/6492, чинний до 05.09.2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

ОСОБА_1 ставиться в вину те, що вона допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, та кваліфіковано її дії за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 року № 442 утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Згідно з пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. Таким чином, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу. Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається, зокрема, у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси та навантаження на вісь (для автомобільних доріг державного значення): двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 тонни, максимальне навантаження на одинарну вісь 11,5 тонни.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами». Пунктом 4 Правил встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Згідно п. 24 Правил маса вантажу і навантаження на осі не повинні перевищувати параметрів, визначених технічною характеристикою транспортного засобу, який перевозить негабаритний вантаж.

Ст. 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: - п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; - двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; - трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Згідно примітки до вищевказаної статті, підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Таким чином, виключно за наявності відповідного дозволу допускається участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР. При перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174.

За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 163.

Згідно із п. п. 11, 12 Порядку автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Автоматичний пункт може забезпечувати: - вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; - вимірювання габаритів транспортного засобу; - фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; - фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); - первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п. п. 13, 14, 15 Порядку, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр, метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

За правилами п. п. 16, 17 Порядку від 27.12.2019 року №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Судом встановлено, що рух транспортного засобу марки «SCANIA R114 LA», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювався з перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України, зафіксовані за допомогою технічних засобів WIM 55.

Що стосується визнання позивачки суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд виходить з наступного.

Статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у тому числі в автоматичному режимі, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Так, згідно зі статтею 279-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

У разі звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично користувалася транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.

Таким чином, притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП саме позивача відповідає вимогам закону, оскільки правопорушення було зафіксовано в автоматичному режимі й позивач є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП особою, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Вказану процедуру було дотримано, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення, яке повернулося на адресу відправника та вмістом рекомендованого повідомлення, що додається.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні транспортним засобом зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР.

Разом з тим, твердження позивачки про той факт, що вона не отримувала дану постанову, і що працівниками пошти були порушені правила вручення поштового відправлення суд не бере до уваги, оскільки факт не отримання позивачем оскаржуваною постанови не може слугувати належним доказом протиправності та незаконності такої постанови.

При цьому суд зазначає, що ні позивачкою ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 (як вказує позивачка в позовній заяві, що саме він керував даним транспортним засобом), не було дотримано процедуру, яка встановлює чіткий порядок вреґулювання спору, що виник у позивачки.

Передача позивачем вказаного транспортного засобу іншій особі не звільняє її від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише після вчинення обов`язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП.

А тому суд дійшов до переконливого висновку, про те, зазначені підставі позивачкою в позовній заяві не можуть бути підставою для визнання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00009160 від 28.11.2025 року як незаконної.

Таким чином, визначені законом підстави для звільнення від відповідальності особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, за вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, відсутні.

Також, матеріали справи не містять даних про звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надання документу (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надано суду дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Отже, в даному випадку, ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу марки «SCANIA R114 LA» державний номер НОМЕР_1 , є відповідальною особою за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Таким чином, доводи позивача про те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП суд вважає безпідставними.

Враховуючи, що сам по собі факт перевищення нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 ПДР України, доведений належними, допустимими та достовірними доказами, оскільки габаритно-ваговий контроль проведений із дотриманням передбачених законом вимог та використанням під час його проведення належних технічних приладів, суд дійшов висновку про правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, суд вважає, що факт вчинення правопорушення підтверджено належними доказами, які відповідають вимогам статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому оскаржувана постанова містить всю необхідну інформацію, передбачену ст. 283 КУпАП, а саме: про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, зафіксований у момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким в автоматичному режимі здійснено фотофіксацію правопорушення; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки, що настають у разі несплати штрафу; адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації тощо.

Також в оскаржуваній постанові згідно з вимогами п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27.12.2019 року, міститься інформація про виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні. Нормативні габаритно-вагові параметри в постанові зазначаються шляхом посилання на п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Недотримання п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року N 1306, відповідно до приписів ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є підставою для застосування до автомобільного перевізника штрафів в розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Матеріалами справи підтверджується, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00009160 від 28 листопада 2025 року, винесена головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик С.І., на підставі інформаційних файлів за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АВ № 00009160 від 28 листопада 2025 року винесена уповноваженим органом відповідно до 283 КУпАП, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 132, 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору суд відносить на позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 72, 77, 132, 139, 241-244, 246, 257, 262, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АВ № 00009160 по справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 28 листопада 2025 року відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150.

Суддя