Ухвала суду № 134769825, 11.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/379/25

н/п 6/953/116/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.

учасники справи у судове засідання не з`явились

розглянув заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), (після одруження ОСОБА_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

25.06.2025 Київський районний суд м. Харкова ухвалив рішення, яким позов задовольнив, стягнув з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 00-13028340 від 21.11.2023 у розмірі 20 860,00 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 600,00 грн.

Рішення набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист.

21.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить розстрочити на один рік виконання рішення за 2025 рік у цивільній справі за позовом Товариства до неї про стягнення заборгованості, встановити порядок виконання рішення шляхом сплати заборгованості щомісячно по 2 000,00 грн до повного погашення суми. Заява мотивована складним матеріальним становищем, оскільки єдиним її джерелом доходу є базова соціальна допомога, інший офіційний дохід відсутній.

Суд ухвалою від 25.02.2026 призначив заяву до розгляду на 11.03.2026.

26.02.2026 стягувач подав пояснення, в яких заперечив проти заяви про відстрочку, просив відмовити у її задоволенні.

Пояснення мотивовані тим, що боржниця не надала належних доказів, які б підтверджували її фінансовий стан. У матеріалах заяви відсутні довідки чи виписки про розмір заробітної плати, пенсії, стипендії, соціальної допомоги, інші доходи або про їх відсутність, що унеможливлює об`єктивну оцінку його матеріального становища.

26.02.2026 боржниця подала заперечення на пояснення стягувача, в якій просила задовольнити її заяву про розстрочення на 12 місяців. До заяви долучила скріншот з додатку "Дія" щодо базової соціальної допомоги.

Заперечення мотивовані таким:

-заявниця отримую державну соціальну допомогу як основне джерело доходу. Інших стабільних доходів не має.

-на її утриманні перебувають малолітні діти, що значно обмежує її фінансові можливості;

-одноразове виконання рішення суду є для неї фактично неможливим та призведе до суттєвого порушення прав дітей.

04.03.2026 від боржниці надійшли додаткові пояснення, в яких вказала що отримує базову соціальну допомогу і на її утриманні перебувають двоє дітей. До пояснень долучила копії свідоцтв про народження.

06.03.2026 від боржниці надійшла заява про розгляд заяви без її участі.

11.03.2026 у судове засідання учасники справи не з`явились. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвали у електронні кабінете, що підтверджується довідками суду та є належним повідомленням в розумінні статей 128, 272 ЦПК України.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина друга статті 435 ЦПК України).

Ураховуючи належне повідомлення учасників справи про дату розгляду заяви, заяву боржниці, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у відсутність сторін.

Суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 435 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною п`ятою статті 435 ЦПК України встановлено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Системне тлумачення ст. 435 ЦПК України та статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 2-1230/11).

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Така правова позиція була наведена, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.02. 2019 у справі № 2-54/08.

Суд звертає увагу, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні, оскільки з наданими боржником документами та поясненнями на цей час у нього відсутні будь-які постійні доходи.

Суд, беручи до уваги обставини платоспроможності боржниці (відсутність стало доходу, запит на соціальну допомогу), наявність двох малолітніх дітей, соціальний аспект та ті виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й відповідачки, дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення.

На переконання суду така дія забезпечить баланс інтересів стягувача та боржника, оскільки дозволить останньому виконувати судове рішення.

Водночас суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Рішення у справі ухвалено 25.06.2025, тобто розстрочити таке можливо до 25.06.2026 відповідно до частина п`ята статті 435 ЦПК України.

Рішенням стягнуто заборгованість в загальному розмірі 25 882,40 грн (20 860,00 грн заборгованість за договором, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та професійну правову допомогу 2 600,00 грн).

Отже, заява про відстрочення підлягає частковому задоволенню шляхом розстрочення суми 25 882,40 грн сплати рівними частками до 25.06.2026, тобто шляхом сплати щомісячно (чотири платежі) до 25 числа по 6 470,60 грн, що забезпечить дотримання принципу пропорційності та балансу інтересів сторін у справі.

З цих підстав суд вирішив розстрочити виконання судового рішення за заявою відповідачки до 25.06.2026, а тому її заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 259 261, 353 355, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Київського районного суду міста Харкова від 25.06.2025 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_2 на чотири місяці з щомісячним платежем в розмірі 6 470,60 грн який буде здійснюватися до кожного 25 числа місяця з постановлення цієї ухвали.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 11.03.2026.

Суддя Роман ВІТЮК