Постанова № 13476953, 10.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2011 р. справа № 2а-28632/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГОнчар О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс-Інжинірінг»

доДержавної податкової інспекції

у Калінінському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

№ 006901542/0 від 09 грудня 2010 року

за участю:

від позивача: Бодряга В.В. (за дов. б/н від 15 грудня 2010 р.)

від відповідача:Ворона В.Г. (за дов. № 45114/10/10-013 від 18 жовтня 2010 р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс-Інжинірінг» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 006901542/0 від 09 грудня 2010 року. В судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 006901542/0 від 09 грудня 2010 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що податковою інспекцією при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було допущено порушення застосування підпунктів . 4.1.4, 4.1.5 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ з огляду на наступне. Відповідно до підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3., статті 5 зазначеного закону платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у наданій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 дійсного Закону для надання податкової декларації.

Позивачем пояснено, що граничним строком подання податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2010 року є 20 листопада 2010 року, яке є вихідним днем (суботою), отже граничним строком подання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року є 22 листопада 2010 року (понеділок). Виходячи із цього, позивач вважає, що граничним строком для сплати податку на додану вартість є 01 грудня 2010 року. Отже, як зазначає позивач, висновок податкового органу про те, що цей строк закінчився 30 листопада 2010 року, не відповідає правильному застосуванню норм Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ та відсутні підстави для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті17 цього закону.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги із врахуванням наданих в судовому засіданні уточнень позовних вимог та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у запереченнях на адміністративний позов проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань було встановлено порушення позивачем підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом тат державними цільовими фондами». Зазначене порушення виявилося в здійсненні позивачем сплати сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2010 року з граничним строком сплати 30 листопада 2010 року, із простроченням із затримкою в 1 календарний день 01 грудня 2010 року.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього закону для подання податкової декларації. При сплаті 01 грудня 2010 року узгодженого податкового зобовязання, позивачем не було враховано, що редакція підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не містить посилання на підпункт 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 даного Закону, яким передбачено перенесення строків подання податкової декларації, коли останній день строку для подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день. Граничний строк сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року не припадає на вихідний або святковий день, а є робочим операційним (банківським) днем 30 листопада 2010 року. Враховуючи зазначене, позивачем було допущено прострочення сплати суми узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, що стало підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс-Інжинірінг» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33340669, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 303920, копія якого наявна в матеріалах справи. Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька (відповідач у справі).

22 листопада 2010 року позивачем було надано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2010 року, якою було визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 920 333,00 грн.

01 грудня 2010 року позивачем за платіжним дорученням № 1933 були перераховані кошти в сумі 935333,00 грн. в рахунок сплати суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 935333,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 01 грудня 2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи. Суму сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 1933 від 01 грудня 2010 року у розмірі 847655,14 грн. було направлено відповідачем в рахунок сплати суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у відповідності із визначеним позивачем призначенням платежу.

09 грудня 2010 року представниками Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість жовтень 2010 року. За наслідками проведеної перевірки податковою інспекцією був складений Акт № 8487/15-312/33340669 від 09 грудня 2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до викладених в зазначеному Акті перевірки № 8487/15-312/33340669 від 09 грудня 2010 року висновків, позивачем були порушені граничні терміни сплати податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі в сумі 847655,14 грн., визначених податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010 року. Як зазначено в Акті № 8487/15-312/33340669 від 09 грудня 2010 року, податок на додану вартість за жовтень 2010 року був сплачений позивачем платіжним дорученням № 1933 від 01 грудня 2010 року в сумі 847655,14 грн. із простроченням 1 календарний день.

09 грудня 2010 року податковою інспекцією, на підставі викладених в акті перевірки висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення № 006901542/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 % в сумі 84765,51 грн. за затримку в 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 847655,14 грн.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, на платників податків покладені обовязки щодо подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким був встановлений порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 цього закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у разі затримки до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та узгоджених зобовязань із порушенням встановлених термінів сплати.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону встановлені строки подання податкових декларацій в залежності від встановленого базового податкового періоду для відповідного податку.

Підпунктом 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковим періодом для визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість є один календарний місяць.

Пунктом а підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 4.1.5. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Особливий порядок визначення всіх строків, про які йдеться у пункті 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачений підпунктом 5.3.3. цього ж підпункту, а саме ним визначено, що якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Тобто, зазначене розповсюджується і на граничний строк, передбачений для подання податкової декларації, про який йдеться у підпункті 5.3.1 та від якого розраховується десятиденний строк для погашення узгодженого податкового зобовязання. Останнім днем такого строку, вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

З матеріалів справи вбачається, що граничний строк подання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року припадає на 20 листопада 2010 року. В даному випадку 20 листопада 2010 року є вихідним днем (субота), в звязку з чим останнім днем строку подання податкової декларації вважається наступний за вихідним робочий день 22 листопада 2010 року, а останній день фактичного строку сплати податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010 року 01 грудня 2010 року. Суд погоджується з твердженнями позивача з цього приводу.

Щодо посилань відповідача на те, що редакція підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не містить посилання на підпункт 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 даного Закону, то вони не заслуговують на увагу у звязку з наведеними положеннями підпункту 5.3.3. пункту 5.3. статті 5 цього закону, так і у звязку з тим, що згідно підпунктом 4.1.5 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», останній день граничного строку не переноситься, як помилково стверджує відповідач, а вважається останнім днем строку подачі декларації, від якого має обліковуватися перебіг строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбачений підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, оскільки граничним строком подачі декларації за жовтень 2010 року в даному випадку було 22 листопада 2010 року, то строк сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість становив 01 грудня 2010 року.

З урахуванням сплати позивачем суми узгодженої суми податкового зобовязання 01 грудня 2010 року, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування фінансової санкції, через що позовні вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 006901542/0 від 09 грудня 2010 року підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс-Інжинірінг» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 006901542/0 від 09 грудня 2010 року, - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 006901542/0 від 09 грудня 2010 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс-Інжинірінг» (адреса: 83052, м. Донецьк, вул. Бурденка, буд. 29, код ЄДРПОУ 33340669) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 84765,51 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс-Інжинірінг» (адреса: 83052, м. Донецьк, вул. Бурденка, буд. 29, код ЄДРПОУ 33340669) витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

В судовому засіданні 10 січня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 січня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.