Ухвала суду № 134768541, 12.03.2026, Славутицький міський суд Київської області

У х в а л а

Справа №362/6487/25

Провадження №2/377/332/26

12 березня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

У С Т А Н О В И Л А:

21 серпня 2025 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб, між ним, ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 04 грудня 2021 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 106.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2026 року, в порядку частини 1 статті 31 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передано за підсудністю на розгляд до Славутицького міського суду Київської області, яка надійшла до канцелярії суду 09 березня 2026 року.

Як вбачається з інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 15-08/1802 від 14.10.2025, яка знаходиться в матеріалах справи, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позовна заява підсудна Славутицькому міському суду Київської області.

Проте, позовна заява не відповідає вимогам частини 4 статті 177 ЦПК України, тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви, як документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем додано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни (до яких належать учасники бойових дій), забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21 (провадження № 61-12410св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 (провадження № 11-128заі20) вказала, що за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин».

Цей висновок підтверджується ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження№ 14-93цс24).

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах також наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 282/1874/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 23 червня 2022 року у справі № 748/912/20.

Аналіз викладених положень закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є розірвання шлюбу.

Отже, цей позов не стосується питань соціального і правового захисту ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, а тому за відсутності інших підстав для звільнення його від сплати судового збору позивачеві слід сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у загальному порядку.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено до відповідача вимогу про розірвання шлюбу. Датою подачі позовної заяви до суду є 21 серпня 2025 року.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.

З урахуванням викладеного, позивачеві за подання позовної заяви про розірвання шлюбу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

Проте, позивачем до позовної заяви не було додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначено у частині другій цієї статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу необхідно залишити без руху та надати позивачу час для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши позивачу строк сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 211 гривень 20 копійок або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Славутицька міс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA978999980313141206000010846; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Славутицький міський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Попередити позивача, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підписана 12 березня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька