Ухвала суду № 134768437, 10.03.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3775/26

Провадження №2/369/9983/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вивчивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , виконавчого комітету Калитнянської селищної ради в особі державного реєстратора Дахно Вадима Борисовича, ОСОБА_7 , виконавчого комітету Броварської міської ради в особі державного реєстратора Паллагути Бориса Леонідовича, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельного кооперативу «Світанок 2021» третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Леденьова Іван Сергійович про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за договором позики, витребування нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року на адресу суду надійшла вищевказана позовна заява. У позовній заяві представника позивача просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий № 3222486201:01:035:5001 площею 0.1003 га, зареєстровано у ДРРП під № 1408441232224 та об`єкт незавершеного будівництва, загальною площею (кв.м): 404.6,: відсоток готовності об`єкта становить 54,34% , що розташований у АДРЕСА_1 зареєстрований у ДРРП під №2136252032224, шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно всіх форм власності здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо такого майна, та заборони ОК «ЖБК Світанок 2021» здійснювати будь які дії щодо будівництва чи ремонтних робіт на вказаних об`єктах нерухомого майна. Мотивувала тим, що у відповідності до спірних правовідносин позовні вимоги спрямовані на можливість забезпечення виконання грошового зобов`язання відповідача 1 перед позивачем на суму понад 5 000 000 грн. Об`єкти нерухомого майна ДРРП № 2136252032224 та ДРРП № 1408441232224, виведені з власності Відповідача 1 в наслідок протиправних дій та фраудраторної поведінки є єдиним майном Відповідача 1, за рахунок якого може бути здійснено виконання грошових зобов`язань перед позивачем. Крім того, вимога щодо витребування такого майна від Відповідача 8 на користь боржника Відповідача 1 за своєю правовою природою може бути виконана виключно у разі забезпечення неможливості відчуження відповідачем ОК «Житлово-Будівельного кооперативу «Світанок 2021» під час даного судового процесу. З метою уникнення підстав для пред`явлення третіми особами прав на ДРРП № 2136252032224 внаслідок збільшення його вартості через здійснення будівельних робіт з об`єктом незавершеного будівництва, просимо Суд заборонити здійснення будь яких будівельних та ремонтних робіт на об`єкті незавершеного будівництва та накласти на нього арешт в тому числі і шляхом заборони здійснення будь яких реєстраційних дій щодо вказаного об`єкту нерухомості суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно всіх форм власності.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що представник позивача просить забезпечити позов у визначений нею спосіб без надання доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Відповідно до позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача грошові кошти у розмірі 20 353,15 доларів США та інфляційні втрати у розмірі 2 087 319 грн.

Заявником до своєї заяви не надано доказів вартості майна, на яке позивач просить накласти арешт, що позбавляє суд можливості перевірити співмірність вказаних заходів забезпечення позову.

Крім того заявник обґрунтовує вимогу про накладання арешту з відповідними заборонами, тим, що існує ризик виведення нерухомого з метою уникнення відповідальності за грошовими зобов`язаннями, що виникли в наслідок створення такого нерухомого майна за рахунок позичених у позивача грошових коштів.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що право власності на земельну ділянку № 3222486201:01:035:5001 площею 0.1003 га та об`єкт незавершеного будівництва, загальною площею (кв.м): 404.6,: відсоток готовності об`єкта становить 54,34%, що розташований у АДРЕСА_1 зареєстровано за ОК «ЖБК «Світанок 2021».

Тобто позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення коштів з відповідача ОСОБА_3 , однак відповідно до інформаційних довідок нерухоме майно зареєстровано з 17.01.2022 року за відповідачем ОК «ЖБК «Світанок 2021».

Доводи представника позивача, що вимога щодо витребування нерухомого майна від відповідача ОК «ЖБК «Світанок 2021» на користь відповідача ОСОБА_3 за своєю правовою природою може бути виконана виключно у разі забезпечення неможливості відчуження ОК «ЖБК «Світанок 2021» під час даного судового процесу.

Однак дані доводи суд вважає необґрунтованими, представник позивача не довела, що відповідач вчиняє конкретні дії, спрямовані на відчуження належаного йому нерухомого майна на, яке позивач просить суд накласти арешт. Окрім того, представником позивача не надано жодних доказів, які б підтверджували про підготовку відповідача до вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна третім особам.

Крім того, суд звертає увагу, що позов забезпечується з метою захисту прав позивача, від недобросовісних дій відповідача під час розгляду даної цивільної справи, однак позивачем заявлено вимогу про витребування майна на користь відповідача ОСОБА_3 , таким чином, забезпечення позову у вигляді арешту майна з відповідними заборонами не поновить права позивача у разі забезпечення позову.

Вивчивши матеріали позовної заяви, врахувавши зміст вимог, суд вважає, що з наданих суду документів відсутні підстави вважати, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153,258 ЦПК України, суддя-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , виконавчого комітету Калитнянської селищної ради в особі державного реєстратора Дахно Вадима Борисовича, ОСОБА_7 , виконавчого комітету Броварської міської ради в особі державного реєстратора Паллагути Бориса Леонідовича, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельного кооперативу «Світанок 2021» третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Леденьова Іван Сергійович про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за договором позики, витребування нерухомого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ