Ухвала суду № 134768250, 12.03.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16466/25

Провадження № 2-з/357/14/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року адвокат Козак П.В., який діє від імені позивача ОСОБА_1 , звернувся через систему «Електронний суд» з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою судді від 27 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, призначено підготовче судове засідання.

10.03.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у якій останній просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, також заборону вчиняти певні дії (розпорядження майном) стосовно ТОВ «Магістр АГРО» код 45037355 (продавати, дарувати, обмінювати) та його майна, або з метою його банкрутства, також транспортний засіб марки SKODA FELICIA, легковий, 1998 року випуску, об`єм двигуна 1300 см. Куб., VIN: НОМЕР_1 , колір червоний, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , для збереження майна для забезпечення виконання судового рішення.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Відповідач у справі переховується від позивача та суду, вживає всіх заходів для відчуження свого майна. Через відсутність грошових коштів для повернення, здійснює дії для того, щоб зробити стягнення боргу неможливим, і таким чином бажає утруднити виконання рішення суду і неможливості компенсації заподіяної шкоди стягувачу. На час укладення договору позики між позивачем та відповідачем і оформлення розписки, останній запевняв, що має у приватній власності квартиру, декілька автомобілів і ТОВ «Магістр АГРО», що гарантує його спроможність сплати боргу. На даний час із вказаного відповідачем майна в наявності виявилася тільки половина з того, що було ним озвучено. З цього вбачається, що відповідачем здійснюються дії по відчуженню свого майна з метою неможливості компенсації заподіяної шкоди позивачу, а тому заявник просив задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом, яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 -1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду.

При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права власності (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмету позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Так, предметом вказаного позову є, зокрема, стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 коштів за договором позики від 01.01.2025 року в сумі 30236 доларів 71 цент США, з яких 30 000 доларів США заборгованість за позикою та 236,71 доларів США 3% річних.

На підтвердження своїх доводів заявником подано фотокопію повідомлення Територіального сервісного центру № 3242 РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях з якої вбачається, що відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС, 09.02.1999 на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб марки SKODA FELICIA, легковий, 1998 року випуску, об`єм двигуна 1300 см. Куб., VIN: НОМЕР_1 , колір червоний, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , на підставі довідки-рахунку серії ОПГ № 365976 від 04.02.1999 року.

Крім того, суду позивачем було надано письмову інформацію, стосовно того, що станом на 16.12.2025 уповноваженою особою юридичної особи ТОВ «МАГІСТР АГРО» є Клименко Володимир Антонович, розмір статутного капіталу юридичної особи складає 7 750 000,00 грн, директор ОСОБА_2 , розмір внеску в статутний фонд: 7 285 000,00 грн (частка 94,00%); ОСОБА_3 , розмір внеску в статутний фонд: 465 000,00 грн (частка 6,00%). Кінцевий берефіціарний власник (контролер) юридичної особи - ОСОБА_2 .

Інших відомостей щодо наявного у відповідача майна матеріали справи не містять та суду не надано.

Відтак, метою забезпечення поданого позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» арешт є обтяженням речових прав на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації

За положенням п.«б» ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявність зареєстрованого обтяження речових прав на нерухоме майно є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття таких заходів забезпечення позову, як накладення арешту на транспортний засіб і заборона вчиняти будь-які дії, щодо вказаного автомобіля, враховуючи принцип розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, - суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви в цій частині.

Так, суд вважає за доцільне забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль марки SKODA FELICIA, легковий, 1998 року випуску, об`єм двигуна 1300 см. Куб., VIN: НОМЕР_1 , колір червоний, що належить на праві власності ОСОБА_2 , оскільки вбачається існування реальної загрози подальшого відчуження даного майна у зв`язку з тим, що сума боргу є досить значною, що може утруднити виконання рішення суду у даній справі.

Виходячи із аргументів заяви, суд вважає такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на автомобіль, є ефективним та необхідним, оскільки між сторонами виник спір щодо стягнення коштів, і невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника. Водночас, такий спосіб забезпечення позову сам по собі є достатнім для усунення загрози відчуження даного майна і унеможливлення виконання рішення суду, що вказує на відсутність потреби у забороні вчиняти будь-які дії щодо вказаного автомобіля. Також суд вважає даний спосіб співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль жодним чином не позбавляє власника права володіння ним і не впливає на будь-чиє право користування вказаним майном.

Щодо вимоги заявника, яка стосується накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У Постанові від 11 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі 760/18839/23 зробив наступний правовий висновок, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат. Суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.

Враховуючи те, що заявником не надано суду належних і допустимих доказів щодо наявності у відповідача коштів, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, та те, що у відповідача наявне інше майно, на яке суд вважає за можливе накласти арешт в межах суми позову, суд відмовляє в задоволенні заяви в цій частині.

Щодо такого заходу забезпечення позову, як «заборону вчиняти певні дії (розпорядження майном) стосовно ТОВ «Магістр АГРО» код 45037355 (продавати, дарувати, обмінювати) та його майна, або з метою його банкрутства», то суд вважає вказаний вид є неконкретизованим і вжиття такого заходу забезпечення позову становитиме непропорційне втручання в права інших осіб, які не причетні до даного спору, а також втручаття в господарську діяльність ТОВ "Магістр АГРО", що зможе призвести до невиправданих негативних наслідків.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ст. 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.149 -154, 157, 352-355 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану після відкриття провадження у справі задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб - марки SKODA FELICIA, легковий, 1998 року випуску, об`єм двигуна 1300 см. Куб., VIN: НОМЕР_1 , колір червоний, зареєстрований за ОСОБА_2 .

У решті вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 12.03.2026.

Суддя О. Я. Ярмола