Ухвала суду № 134768179, 11.03.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 537/5965/24

Провадження № 2/354/109/26

У Х В А Л А

11 березня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Ваврійчук Т.Л. дослідивши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» адвоката Риль Вадима Євгенійовича про усунення недоілків у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» 06.11.2024 звернулося до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області із позовом до ОСОБА_1 відповідно до якого просить розірвати укладений між сторонами 29.12.2011 договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., за реєстром №12854 та повернути від відповідача у власність позивача земельну ділянку площею 0,1220 га кадастровий номер 2611092001:22:002:1074, цільове призначення-для будівництва і обслуговування готельного комплексу, яка розташована у с. Поляниця, уч. Центр Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.11.2024 вказану позовну заяву передано на розгляд за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 вказану справу передано у провадження судді Єрмак Н.В.

Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження у даній справі та поставновлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №46 від 06.01.2026 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Єрмак Н.В. (дострокове закінчення відрядження) вказану цивільну справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.

Ухвалою суду від 09.01.2026 вказану справу прийнято до провадження суддею Ваврійчук Т.Л. та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.02.2026 вказану позовну заяву на підставі ч.11 ст.187 ЦПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: - долучення доказів на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі при зверненні до суду із вказаним позовом (за наявності); - визначення ціни позову та долучення доказів на підтвердження дійсної вартості спірної земельної ділянки станом на час подання позовної заяви; - сплати судового збору, відповідно до вимог п.п.1.1, 1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а саме: за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн); за заявлену позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00-1059800,00 грн), виходячи із дійсної вартості спірного майна із відрахуванням раніше сплаченого судового збору (за наявності підтверджуючих доказів).

На виконання зазначеної ухвали суду представник позивача адвокат Риль В.Є. 10.02.2026 подав через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, до якої долучив платіжну інструкцію АТ КБ «ПриватБанк» №1.526117917.1 від 10.02.2026, відповідно до якої позивачем сплачено на рахунок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області судовий збір у сумі 4844,80 грн із урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, так як позов поданий до суду через підсистему «Електронний суд». Зазначив, що до 01.04.2026 зупинено надання послуги про витяг з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на сайті ДЗК. Із урахуванням викладеного просив продовжити розгляд даної справи, одночасно вказавши, що у випадку отримання вказаного витягу, у разі якщо вартість спірної ділянки виявиться більшою за 300280,00 грн, позивач згідний доплатити судовий збір.

Ухвалою суду від 11.02.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення земельної ділянки залишено без руху та продовжено позивачу строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали, а саме: для долучення доказів на підтвердження дійсної вартості спірної земельної ділянки станом на час подання позовної заяви (звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки) та сплати судового збору, відповідно до вимог п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за заявлену позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00-1059800,00 грн), виходячи із дійсної вартості спірного майна, із урахуванням раніше сплаченого судового збору.

Вказана ухвала суду направлена представнику позивача до його електронного кабінету у підсистемі «Електроний суд» та доставлена 15.02.2026 о 10:40:20, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу.

Таким чином, наданий судом позивачу строк для усунення виявлених недоліків закінчився 25.02.2026.

На виконання ухвали суду від 11.02.2026 про залишення позову без руху представник позивача адвокат Риль В.Є. 10.03.2026 подав через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків до якої долучив Звіт про експерту грошову оцінку земельної ділянки, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 відповідно до якого станом на 27.02.2026 вартість земельної ділянки площею 0,1220 га кадастровий номер 2611092001:22:002:1074 становить 2063000,00 грн. Одночасно просив продовжити строк на усунення недоліків з огляду на термін, необхідний для виготовлення висновку про вартість земельної ділянки, а також через необхідність та залежність від відключення електроенергії через ворожі обстріли та звільнити позивача від сплати решти судового збору, посилаючись на те, що у 2025 році ТОВ «МЖК Житлобуд» не здійснювало господарську дільність та не мало доходів, що підтерджується доданою довідкою ТОВ «МЖК Житлобуд» від 02.03.2026 за підписом в.о. директора Сергієва В.Б.

При вирішенні зазначених клопотань суд враховує наступне.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до приписів ч.ч.1-5 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк . Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Таким чином, у разі якщо позовна заява залишається судом без руху, то позивачу надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, строк для усунення недоліків позовної заяви до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків позовної заяви понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

Аналогічні за містом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 910/2437/21 від 06.11.2025.

За таких обставин, враховуючи те, що заява про усунення недоліків подана представником позивача з пропуском встановленого судом в ухвалі від 11.02.2026 строку на усунення недоліків, такий строк може бути поновлений судом, у разі якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

Представник позивача у заяві про усунення недоліків позовної заяви вказав, що встановлений судом строк на усунення недоліків пропущений із поважних причин, зважаючи на тривалість виготовлення Звіту про експертну грошову оцінку та із урахуванням відключень електроенергії через ворожі обстріли, та клопотав про визнання даних причин поважними і продовження вказаного строку.

За таких обставин, з метою забезпечення дотримання процесуальних прав учасників справи та уникнення надмірного формалізму, враховуючи тривалість перебування даної справи на розгляді до чергової зміни складу суду, та той факт, що позов у даній справі залишено без руху після відкриття провадження у справі, враховуючи наявність відповідного клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку для усунення недоліків, суд приходить до висновку, що слід поновити пропущений позивачем строк для усунення недоліків позовної заяви, визнавши причини його пропуску поважними та прийняти подану заяву про усунення недоліків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування-вартістю майна.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» становив 3028,00 грн.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00-1059800,00 грн), а за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн).

Позивачем у даній справі заявлено дві позовні вимоги-вимогу немайнового характеру про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2011 за реєстром №12854 та вимогу майнового характеру про повернення у власність позивача земельної ділянки площею 0,1220 га кадастровий номер 2611092001:22:002:1074.

Таким чином, ураховуючи вартість спірної земельної ділянки, що вказана у Звіті про експертну грошову оцінку від 27.02.2026, розмір судового збору, що підлягав до сплати позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом, виходячи із ставок судового збору, що діяли станом на 2024 рік із застосуванням понижуючого коефіцієнта так як позов поданий до суду через підсистему «Електронний суд», повинен був становити 27178,40 грн (2063000х1,5%/100х0,8+3028х0,8=27178,4).

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2026 сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн та заявлено клопотання про звільнення від сплати решти судового збору, в обгрунтування якого зазначено, що у 2025 році ТОВ «МЖК Житлобуд» не здійснювало господарську дільність та не мало доходів.

Згідно із ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначений вичерпний перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 виклала висновок про те, що визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умови диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Отже, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Одночасно Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові вказала, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Як встановлено судом, предметом даного спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому у даному випадку відсутні підстави для звільнення позивача-юридичної особи від сплати судового збору.

Із урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у повному обсязі слід відмовити та приймаючи до уваги наведені представником позивача в обгрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору доводи та надані докази, відстрочити позивачу сплату судового збору у розмірі 22333,60 грн (27178,40-4844,80=22333,60) до ухвалення судового рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 133, 136, 175, 177, 185, 187, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання позивача задовольнити частково.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» пропущений строк для усунення недоліків позовної заяви, визначений ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2026 року про залишення позову без руху.

Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» про усунення недоліків від 10 березня 2026 року та призначити підготовче судове засідання у даній справі на 09 год 30 хв 02 квітня 2026 року у судовому засіданні в приміщенні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області за адресою: (вул. Довбуша, 32 м. Яремче, Івано-Франківської області), в яке викликати учасників справи.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» про звільнення від сплати судового збору-відмовити.

Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» сплату судового збору у сумі 22333 (двадцять дві тисячі триста тридцять три) гривні 60 коп у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення земельної ділянки-до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК