Ухвала суду № 134764653, 12.03.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відкладення розгляду

питання про прийняття заяви поточного

кредитора через недоліки заяви у справі про банкрутство

12.03.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25

за заявою ОСОБА_1

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання грошових вимог

без участі представників сторін

Суддя Примак С.А.

ВСТАНОВИВ:

23.05.2025 ТОВ "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі №904/2684/25 за заявою ТОВ "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК" про визнання банкрутом АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 26.11.2025. Призначено розпорядником майна боржника АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича. Призначено попереднє засідання суду.

09.06.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду в мережі Інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", №76297.

11.03.2026 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання грошових вимог.

Дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.5 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства заява з вимогами поточного кредитора має відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 45 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), судовий збір справляється у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16 за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Як вбачається зі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 1-го січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 гривні.

При цьому, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, кредитором за подання до господарського суду кредиторської заяви з грошовими вимогами до боржника справляється судовий збір у розмірі 5 324,80 грн.

Стосовно клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, господарський суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.

У розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов`язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для відстрочення від такої сплати.

Однак, до заяви не надано доказів, які б об`єктивно підтверджували неможливість оплати заявником судового збору.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в постановах від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 01.04.2020 по справі №910/5257/19.

У зв`язку з наведеним, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору підлягає відхиленню.

Згідно статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви. Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 45 цього Кодексу.

Таким чином заявнику необхідно надати господарському суду докази сплати судового збору у розмірі 5 324,80 грн за вимогу про визнання грошових вимог у розмірі 40 343,04 - середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 45-46 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відкласти вирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення даної ухвали, а саме подання до суду доказів доплати у розмірі 5 324,80 грн з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини 2 статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 45 цього Кодексу (частина 3 статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.03.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя С.А. Примак