Постанова № 13476427, 27.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 р. справа № 2а-28099/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-20 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю представника позивача Миргалієвої Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року, № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року, №1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

ДП “Шахтарськантрацит” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року, № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року, № 1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань перевірки граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань, за наслідками якої складено акт № 1485/1550/32299510 від 29.11.2010. На підставі цього акту та у відповідності до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 777,70 грн. по земельному податку;

- № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 5768,92 грн. по сплаті за користування надрами загальнодержавного значення;

№ 1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 21917,16 грн. по сплаті за користування нарами загальнодержавного значення.

Позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки позивачем 02 листопада 2010 року проводилася оплата земельного податку платіжним дорученням № 313 від 02.11.2010 на загальну суму 2146,28 грн., в якому було визначено призначення платежу: поточне зобовязання з земельного податку за жовтень 2010 року.

02 листопада 2010 року проводилася оплата за користування надрами платіжним дорученням № 312 від 02.11.2010 на загальну суму 79608,13 грн., в якому було визначено призначення платежу: поточне зобовязання з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року.

23 листопада 2010 року (проведено баком 24.11.2010 року) проводилася авансова оплата за користування надрами платіжним дорученням № 479 від 23.11.2010 на загальну суму 11 000 грн., в якому було визначено призначення платежу: авансовий платіж за користування надрами за 4-й квартал 20010 року.

Податковим органом було проігноровано призначення платежів у платіжних документах, внаслідок чого він зарахував сплачені суми на погашення заборгованості минулих періодів.

Просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року, № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року, № 1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач - державне підприємство „Шахтарськантрацит ” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003, включено до ЄДРПОУ за № 32299510 (а.с. 34).

Державною податковою інспекцією у Амвросіївському районі Донецької області була проведена невиїзна документальна перевірка ДП “Шахтарськантрацит” з питання перевірки граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань, за наслідками якої складено акт № 1485/1550/32299510 від 29.11.2010 (а.с.7).

29.11.2010 Державною податковою інспекцією у Амвросіївському районі Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1779/15-0/13685, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань земельного податку, що складає 777,70 грн. (а.с.11).

29.11.2010 Державною податковою інспекцією у Амвросіївському районі Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1774/15-0/13680, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 20% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань плати за користування надрами загальнодержавного значення, що складає 5768,92 грн. (а.с.8).

29.11.2010 Державною податковою інспекцією у Амвросіївському районі Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1775/15-0/13681, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань плати за користування надрами загальнодержавного значення, що складає 21917,16 грн. (а.с.9).

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковим повідомленнями-рішеннями

№ 1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року, № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року, №1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року, звернувся 10.12.2010 до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року, № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року, № 1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року, виходячи з наступного.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Порядок обчислення і сплати земельного податку, визначення суб'єктів плати за землю врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України "Про плату за землю".

Відповідно до Преамбули Закону України "Про плату за землю" він визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2010 року з позивачем було подано до відповідача розрахунок земельного податку на 2009 рік, у якій він визначив суму земельного податку, яка підлягає сплаті кожного місяця протягом 2009 року у розмірі 2026,89 грн., а останнього місяця - 2026,86 грн.

Як встановлено у судовому засіданні по спірному податковому повідомленню-рішенню № 1779/15-0/13685, відповідач змінив призначення платежу та зарахував суму, сплачену позивачем згідно платіжного доручення від 02.11.10 № 313 земельний податок за жовтень 2010 року у розмірі 2146,28 грн. наступним чином - частину сплаченої суми у розмірі 2062,87 грн. в рахунок погашення заборгованості по податковому розрахунку №1080 від 20.02.2009 року, а залишок у розмірі 83,41 грн. направив на погашення пені (повідомлення ДПІ в Амвросіївському районі № 105300011236037 від 02.11.2010 року).

Порядок обчислення і сплати плати за користування надрами загальнодержавного значення, визначення суб'єктів плати за користування надрами врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України, Держкомітету України по геології і використанню надр від 30.12.1997 року № 207/472/51/157.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Згідно п. 1.3 Інструкція встановлює єдиний порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, складання розрахунків плати та їх подання до органів державної податкової служби.

Відповідно до п.6.1 Інструкції розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, зазначеними в пункті 2.2 цієї Інструкції, щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані до відповідача розрахунки плати за користування надрами для видобування вугілля камяного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини, а саме 06 травня 2010 року за І квартал 2010 року, 05.11.2010 року за 9 місяців 2010 року, 05.08.2010 року за півріччя 2010 року, 05.08.2010 року уточнюючий розрахунок за півріччя 2010 року, у яких він визначив суму плати за користування надрами загальнодержавного значення, які підлягають сплаті.

Як встановлено у судовому засіданні по спірним податковим повідомленням-рішенням № 1774/15-0/13680 та № 1775/15-0/13681, відповідач змінив призначення платежу та зарахував суму, сплачену позивачем згідно платіжного доручення від 02.11.10 № 312 плата за користування надрами за 3-й квартал 2010 року у розмірі 79608,13 грн. перерозподілена наступним чином - частину сплаченої суми у розмірі 62236,39 грн. направлено в рахунок погашення заборгованості по розрахункам № 9003159751 від 07.08.2010 року, № 900315 9764 від 07.08.2010 року та № 9001548866 від 07.05.2010 року, а залишок у розмірі 6014,48 грн. направлено на погашення пені (повідомлення ДПІ в Амвросіївському районі № 105300011236027 від 02.11.2010 року). По платіжному дорученню № 479 від 23.11.2010 року плата за користування надрами за 4-й квартал 2010 року у розмірі 10442,53 грн. направлено у погашення заборгованості по розрахунку № 9003159764 від 07.08.2010 року.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем здійснено зарахування суми, що сплачена вищевказаним платіжним дорученням, на погашення податкового боргу попередніх періодів.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 1.30) ст. 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 р. N 2346-III платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно п. 6 ст. 7 Закону України “Про національний банк України” від 20.05.1999р. № 679-XIV Національний банк України визначає систему, порядок і форму платежів.

Пунктом 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до п. 16.5.2. ст. 16 Закону № 2181-III днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах, тому суми податкових зобовязань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначенням у нього призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ передбачено, що саме ним визначається статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. Статтями 8, 11 зазначеного Закону наведено вичерпний перелік прав та функцій податкових органів, за змістом яких право самостійно змінювати призначення платежу при сплаті платником податків податкових зобовязань або податкового боргу у податкових органів відсутнє.

Законом № 2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами, нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які застосовуються до платників податків з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів також немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податку.

Отже, відповідачем не обґрунтована наявність у нього права на зміну призначення платежу, вказаному платником податків у платіжному дорученні. Жодна законодавча норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу будь-якими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено наявність законних підстав нарахування штрафних санкцій позивачу податковими повідомленнями-рішеннями № 1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року, № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року, № 1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року, у звязку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., які документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов державного підприємства “Шахтарськантрацит” до Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі Донецької області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року, № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року, № 1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Амвросіївському районі Донецької області № 1779/15-0/13685 від 29.11.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з земельного податку у розмірі 777,70 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Амвросіївському районі Донецької області № 1774/15-0/13680 від 29.11.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з плати за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 5768,92 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Амвросіївському районі Донецької області № 1775/15-0/13681 від 29.11.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з плати за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 21917,16 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Шахтарськантрацит” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 27 грудня 2010 року.

Повний текст постанови складений 31 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.