Постанова № 13476362, 13.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 р. справа № 2а-26547/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

за участю представника позивачаСкроботова Є.А.,

за участю представника відповідача Хандогіної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення рішення від 12.11.2010 № 0001642310/0, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2010 ТОВ «Бета-Агро-інвест» звернулось до суду з адміністративним позовом до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення рішення від 12.11.2010 № 0001642310/0.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято Ясинуватською ОДПІ за наслідками проведеної планової виїзної перевірки (акт від 29.10.2010 № 444/23-1/30844997), якою було встановлено порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та 8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді не включення до складу податкового зобовязання сум ПДВ за липень 2009р. із суми передплати за сільськогосподарську продукцію від ТОВ «Гранум-Агро» у загальній сумі 275000 грн., у т.ч. ПДВ 45833,33 грн. та неправильне відображення податкового зобовязання за червень 2010 року із суми передплати, отриманої від ТОВ «ВК «Млин» у розмірі 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн. у скороченій декларації.

Позивач вказує, що передплата від вказаних підприємств була отримана відповідно до умов договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва (соняшник врожаю 2009 року та пшениця). На момент отримання передплати за цими договорами позивач не мав змоги поставити продукцію у звязку з не завершенням циклу вирощування окремо визначеного виду сільськогосподарських культур, що були предметом договорів.

Виходячи з приписів п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.1 Порядку заповнення і подання податкової декларації податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1999 за № 250/2054, позивач вказує, що сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей.

За таких обставин позивач вважає, що в його діях відсутні порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що обумовлює безпідставність донарахування відповідачем податку спірним податковим повідомленням-рішенням.

Просив позов задовольнити (а.с. 3-6).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала письмові заперечення проти позову, у яких зазначила, що перевіркою позивача було встановлено порушення вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначене порушення виразилося у тому, що позивачем не було включено до складу податкового зобовязання за липень 2009р. суму отриманої передоплати за сільгосппродукцію від ТОВ «Гранум-Агро» у загальній сумі 275000 грн., у т.ч. ПДВ 45833,33 грн. згідно платіжного доручення № 497 від 03.07.2009. У періоді, за який проводилася перевірка, поставка продукції не була здійснена. Податкова накладна на суму поставки не видавалася.

Крім того, позивачем були занижені податкові зобовязання за червень 2010р. на суму передоплати, отриманої від ТОВ «ВК Млин» у загальній сумі 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн., платіжне доручення № 593 від 29.06.2010, яка була включена до скороченої декларації за червень 2010р. Станом на 30.06.2010 товар покупцем не отриманий, по рахунку 6811 «Розрахунки за авансами одержаними» рахується кредиторська заборгованість у сумі 4804446 грн.

Перевіркою також встановлено придбання сільськогосподарської продукції, яка у подальшому була реалізована, а такі операції відображені у загальних деклараціях відповідних податкових періодів. Відповідно до листа ДПА України від 10.06.2009 № 5384/6/16-115-25, № 12058/7/16-1517-25, якщо платником у межах однієї поставки здійснюється продаж товарів, які підпадають під спеціальний режим оподаткування та на які такий режим не розповсюджується, і на момент отримання передоплати за такі товари платник не має змоги визначити фактичну долю товарів, які будуть поставлятися у межах спеціального режиму оподаткування, а які у загальному порядку, то податкові зобовязання, розраховані на дату такої оплати, відображаються у податковій декларації, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом. Порушення на суму 6667 грн. вплинуло на правильність формування показників скороченої декларації за червень 2010р.

З наведених підстав представник відповідача вважає правомірним донарахування позивачу податку спірним податковим повідомленням-рішенням, у звязку із чим відсутні підстави для задоволення позову (а.с. 37-38).

Просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» зареєстровано як юридична особа 07.03.2000 Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 30844997 (а.с. 18, 19). ТОВ «Бета-Агро-інвест» є сільськогосподарським підприємством та здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції рішенням Зборів учасників підприємства, протоколом № 1 від 12.02.2008 (а.с. 20-26). Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур, розведення свиней, надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту та ін.

ТОВ «Бета-Агро-інвест» перебуває на обліку в Ясинуватській ОДПІ як платник податків (а.с. 28).

Позивач зареєстрований як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується відповідним Свідоцтвом (а.с. 27)

У період з 31.08.2010 по 29.10.2010 Ясинуватською ОДПІ проводилася планова виїзна перевірка ТОВ «Бета-агро-інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 29.10.2010 № 444/23-1/30844997.

За змістом акта перевірки, Ясинуватською ОДПІ, серед іншого, було встановлено порушення позивачем п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість по загальній декларації у періоді, що перевірявся, у сумі 52500 грн., у т.ч. за липень 2009р. у сумі 29923 грн., за серпень 2009р. у сумі 2312 грн., за вересень 2009р. у сумі 13598 грн., за червень 2010р. у сумі 6667 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач надав до Ясинуватської ОДПІ заперечення, які задоволені не були (а.с. 7-10).

12.11.2010 Ясинуватською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001642310/0, яким на підставі акту перевірки та згідно з приписами п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 78750 грн., у т.ч. за основним платежем 52500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26250 грн. (а.с. 29).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та діями Ясинуватської ОДПІ, ТОВ «Бета-Агро-інвест» 22.11.2010 звернулось до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до приписів п.п. 8-1.1 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

ТОВ «Бета-Агро-інвест» як сільськогосподарське підприємство обрав спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

30.04.2009 між ТОВ «Гранум Агро» (Покупцем) та ТОВ «Бета-Агро-інвест» (Продавцем) було укладено договір купівлі-продажу зернових, відповідно до якого Продавець взяв на себе зобовязання передати у власність Покупцю товар (сільськогосподарську продукцію), а Покупець прийняти і оплатити його. Ціни, кількість, загальна вартість поставляємої продукції і базис поставки вказуються у специфікаціях, які є невідємною частиною договору. Загальна сума договору складає 7000000 грн., у т.ч. ПДВ 20% Строк поставки 30.04.2010 (п.п. 1.1-1.3, 1.5 договору).

У пункті 2.1 договору були визначені умови оплати, а саме - Покупець здійснює оплату поставленої партії товару перерахуванням на розрахунковий рахунок Продавця або передплату за товар, готовий до відвантаження, по узгодженню сторін, остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням кількості і якості товару згідно умов цього договору.

Згідно з п. 2.2 датою прийомки товару Покупцем вважається дата виписки товарних накладних. Пунктом 2.3 договору встановлено обовязок Продавця протягом 1 календарного дня з дати відвантаження партії товару оформити і надати Покупцю рахунок на оплату, накладну, податкову накладну (а.с. 56).

Відповідно до Специфікації від 03.07.2009 сторонами договору було визначено товар соняшник врожаю 2009 року у кількості 120,000 тонн +- 10% за ціною 2300,00 грн., на загальну суму 275000 грн. у т.ч. ПДВ 20% (а.с. 57).

03.07.2009 позивачем була видана податкова накладна покупцю ТОВ «Гранум Агро» № 319, у якій вказана сума поставки 275000 грн., у т.ч. ПДВ 45833,33 грн. (а.с. 58).

Оплата за товар у розмірі 275000 грн. підтверджується випискою банку за 03.07.2009 (а.с. 59).

01.04.2008 між ПК «Млин» (Покупцем) та ТОВ «Бета-Агро-інвест» (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу № 10/1, відповідно до умов якого Продавець взяв на себе зобовязання передати у власність товар пшеницю врожаю 2008р. у кількості 1000т за ціною 1550 грн. за 1 т, а Покупець прийняти і оплатити цей товар. Умовами пункту 2.3 договору передбачено здійснення Покупцем 100% передплати за товар на розрахунковий рахунок Продавця (а.с. 39-40).

01.10.2009 між сторонами договору було укладено додаткову угоду, згідно з якою були змінені відомості про товар, а саме: найменування товару пшениця виробнича врожаю 2009р.; одиниця виміру: тонн; планова ціна товару 1500 грн. за 1 тонну, у т.ч. ПДВ 20%; кількість товару 3000 тонн; планова сума договору 4500000 грн. Також, п. 2.3 додаткової угоди встановлено обовязок Покупця здійснити 100% передплату за товар на розрахунковий рахунок Продавця (а.с. 41).

29.06.2010 позивачем була видана податкова накладна покупцю ТОВ ПК «Млин» № 6017, у якій вказана сума поставки 251000 грн., у т.ч. ПДВ 41833,33 грн. (а.с. 42).

Умови договору були сторонами виконані, що підтверджується витратною накладною № 344 від 30.07.2010, згідно з якою ТОВ «Бета-Агро-інвест» передало, а ТОВ ПК «Млин» прийняло пшеницю у кількості 2951,38т за ціною 4427070 грн., у т.ч. ПДВ 737845 грн. (а.с. 45). Отримання пшениці для ТОВ ПК «Млин» здійснив ОСОБА_3 на підставі довіреності від 11.07.2010 № 208 (а.с. 43-44).

Платіжним дорученням № 593 від 29.06.2010 ТОВ ПК «Млин» перерахувало на користь ТОВ «Бета-Агро-інвест» оплату за пшеницю згідно договору № 10/1 від 01.04.2008 у розмірі 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666 грн. (а.с. 46).

Відповідач у акті перевірки вказує, що позивачем протиправно не було включено до складу податкового зобовязання за липень 2009р. суму отриманої передплати за сільськогосподарську продукцію від ТОВ «Гранум-Агро» у загальній сумі 275000 грн., у т.ч. ПДВ 45833,33 грн. (платіжне доручення № 497 від 03.07.2009), а також занижено податкове зобовязання за червень 2010р. на суму передплати від ТОВ «ПК Млин» у загальній сумі 40000 грн.,у т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (платіжне доручення № 593 від 29.06.2010).

Суд вважає такий висновок відповідача необґрунтованим з таких підстав.

Дійсно, відповідно до вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент вчинення господарських операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції), датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Разом із тим, оскільки ТОВ «Бета-Агро-інвест» є сільськогосподарським підприємством зі спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість, то вказані вимоги п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» повинні застосовуватися до нього з урахуванням особливостей, встановлених ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, п.п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Отже, у даному випадку позивач не повинен був відносити до складу податкових зобовязань липня 2009р. та червня 2010р. суми податку, отримані у складі передплати за договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, та, відповідно, відображати їх у податкових деклараціях з податку на додану вартість цих податкових періодів. Вказані операції повинні бути відображені у скорочених податкових деклараціях з податку на додану вартість. Такий висновок суду узгоджується з наступними вимогами Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982.

Так, відповідно до п. 1.2 цього Порядкуплатники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 81 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Пунктом 5.1 цього Порядку передбачено, що для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції - у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, відповідно до редакції абзацу третього підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону.

Позивач включив до скороченої податкової декларації суми передплати, отриманої від ТОВ «ПК Млин» у червні 2010р. (а.с. 50, 51-52), тобто вимоги вказаних вище нормативно-правових актів були ним дотримані.

Однак, суму передплати, отриману від ТОВ «Гранум-Агро» у липні 2009р., позивач у відповідній скороченій декларації не відобразив (а.с. 63-64, 65-66). Разом із тим, це не вплинуло на правильність формування податкових зобовязань у липні 2009р., як про це вказує відповідач у акті перевірки, оскільки ТОВ «Бета-Агро-інвест» як сільськогосподарське підприємство зі спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість не повинно було сплачувати податок з поставки продукції власного виробництва.

Суд також вважає необґрунтованим висновок відповідача про те, що перевіркою встановлено придбання сільськогосподарської продукції (пшениці, соняшника), яка у подальшому була реалізована, у звязку із чим сума ПДВ 6667 грн. вплинула на правильність формування показників скороченої декларації за червень 2010р., оскільки такий висновок суперечить фактичним обставинам справи.

Так, виходячи з приписів п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982, до скороченої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

У червні 2010р. контрагентом позивача ТОВ «ПК Млин» здійснювалася передплата за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції пшениці власного виробництва, а не раніше придбаних пшениці та соняшника. Отже, операція з купівлі-продажу продукції власного виробництва підпадає під спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, а висновок відповідача у цій частині є необґрунтованим. Крім того, такий свій висновок відповідач не підтвердив документально. Також, у акті перевірки не наведено, з яких підстав та згідно з якими документами відповідач встановив факт придбання сільськогосподарської продукції, яка у подальшому була реалізована, що є порушенням п. 1.7 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, яким передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на листи ДПА України від 10.06.2009 № 5384/6/16-115-25, № 12058/7/16-1517-25, оскільки вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, вищезазначені листи ДПА України не можуть застосовуватися судом з огляду на положення ч.3 ст. 9 КАС України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає у діях позивача порушень п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», що обумовлює безпідставність донарахування йому податкового зобовязання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням та, відповідно, штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, суд задовольняє позовні вимоги у частині скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2010 № 0001642310/0.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Бета-Агро-інвест» про визнання дій Ясинуватської ОДПІ незаконними, то у цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач ці вимоги у позовній заяві та під час судового розгляду справи належним чином не обґрунтував, не вказав, які саме дії Ясинуватської ОДПІ він вважає протиправними, а також не надав суду доказів протиправності вчинення цих дій відповідачем.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.

У межах спірних відносин, законний інтерес позивача ТОВ «Бета-Агро-інвест» полягає у можливості оскарження рішення податкового органу про донарахування йому сум податкових зобовязань з підстав невідповідності рішення вимогам закону чи компетенції органу державної податкової служби. Тобто, юридичне значення для позивача має саме рішення податкового органу, а не дії, повязані з його прийняттям. Крім того, судом розглянуто по суті спір про наслідки таких дій податкового органу.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення рішення від 12.11.2010 № 0001642310/0 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції від 12.11.2010 № 0001642310/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 78750 грн., у т.ч. за основним платежем 52500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26250 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 січня 2011 року. Повний текст постанови складений та підписаний 16 січня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.